Римлян 11
11
1Тож питаю: невже Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Бо і я ізраїльтянин, з нащадків Авраама, з племені Веніаміна.
2Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед пізнав. Чи ви не знаєте, що каже Писання в розповіді про Іллю? Як він скаржиться Богу на Ізраїль, кажучи:
3Господи, Твоїх пророків убили, Твої жертовники зруйнували, залишився я один, та й моє життя шукають.
4Та що каже йому Божа відповідь? — Я залишив Собі сім тисяч чоловік, які не схилили коліна перед Ваалом.
5Так і в теперішній час зберігся залишок за вибором благодаті.
6А якщо по благодаті, то вже не по ділах, інакше благодать вже не є благодаттю; якщо ж по ділах, то це вже не благодать, інакше діло вже не є ділом.
7Що ж? А те, що Ізраїль, чого шукав, того не отримав; вибрані отримали, а решта затверділи.
8Як написано: Бог дав їм дух заціпеніння, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, до сьогоднішнього дня.
9І Давид каже: Хай буде їхній стіл тенетами, і пасткою, і сильцем, і відплатою їм.
10Хай затьмаряться їхні очі, щоб не бачили, і їхню спину назавжди зігни.
11Тож питаю: невже вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Але завдяки їхньому оступленню — спасіння язичникам, щоб викликати в них ревнощі.
12Якщо ж від їхнього оступлення — багатство для світу і від їхнього зменшення — багатство для язичників, то наскільки більше буде від їхнього повного числа!
13А вам, язичникам, кажу: оскільки я апостол язичників, я прославляю своє служіння,
14щоб якось викликати ревнощі у рідних мені по плоті і спасти бодай декого з них.
15Якщо ж від відкинення їх — примирення світу, то що буде від прийняття їх, як не оживлення з мертвих?
16Якщо первоплід святий, то й тісто; і якщо корінь святий, то й гілки.
17Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика маслина, був прищеплений на їхнє місце і став спільником кореня й соку маслини,
18то не вихваляйся перед гілками; якщо ж вихваляєшся, то згадай, що не ти тримаєш корінь, а корінь тебе.
19Ти скажеш: Гілки були відламані, щоб я був прищеплений.
20Добре. Вони були відламані за невір’я, а ти стоїш завдяки вірі. Не величайся, а бійся.
21Бо якщо Бог природних гілок не пощадив, то дивись, бо й тебе не пощадить.
22Тож зваж на доброту й суворість Бога: до тих, що впали, — суворість, а до тебе — доброту, якщо пробуватимеш у Його доброті; інакше й ти будеш відсічений.
23Та й ті, якщо не залишаться в невір’ї, будуть прищеплені, бо Бог може прищепити їх назад.
24Бо якщо ти був відсічений від дикої за природою маслини і всупереч природі був прищеплений до хорошої маслини, то наскільки більше ці, природні, будуть прищеплені до своєї маслини!
25Бо не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб ви не були розумними у власних очах, що затвердіння сталося з Ізраїлем часткове, поки не ввійде повне число язичників.
26І так весь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Визволитель і відверне нечестя від Якова.
27І ось їм від Мене завіт, коли Я усуну їхні гріхи.
28Стосовно Євангелія, вони вороги ради вас, а стосовно вибрання — улюблені ради отців.
29Бо дари і поклик Божі — нескасовні.
30Бо як і ви колись не вірили Богу, а тепер помилувані завдяки їхньому невір’ю,
31так і вони тепер не повірили, щоб завдяки вашому помилуванню і самі вони були помилувані.
32Бо Бог замкнув усіх у невір’я, щоб усіх помилувати.
33О, глибина багатства, і премудрості, і знання Бога! Які недослідимі Його суди і незбагненні Його шляхи!
34Бо хто пізнав розум Господа? Чи хто був Йому порадником?
35Чи хто дав Йому першим, щоб йому було відплачено?
36Бо все від Нього, і через Нього, і для Нього. Йому слава навіки! Амінь.
Поточний вибір:
Римлян 11: НУП
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
Римлян 11
11
1Тож питаю: невже Бог відкинув Свій народ? Зовсім ні! Бо і я ізраїльтянин, з нащадків Авраама, з племені Веніаміна.
2Не відкинув Бог Свого народу, який Він наперед пізнав. Чи ви не знаєте, що каже Писання в розповіді про Іллю? Як він скаржиться Богу на Ізраїль, кажучи:
3Господи, Твоїх пророків убили, Твої жертовники зруйнували, залишився я один, та й моє життя шукають.
4Та що каже йому Божа відповідь? — Я залишив Собі сім тисяч чоловік, які не схилили коліна перед Ваалом.
5Так і в теперішній час зберігся залишок за вибором благодаті.
6А якщо по благодаті, то вже не по ділах, інакше благодать вже не є благодаттю; якщо ж по ділах, то це вже не благодать, інакше діло вже не є ділом.
7Що ж? А те, що Ізраїль, чого шукав, того не отримав; вибрані отримали, а решта затверділи.
8Як написано: Бог дав їм дух заціпеніння, очі, щоб не бачили, і вуха, щоб не чули, до сьогоднішнього дня.
9І Давид каже: Хай буде їхній стіл тенетами, і пасткою, і сильцем, і відплатою їм.
10Хай затьмаряться їхні очі, щоб не бачили, і їхню спину назавжди зігни.
11Тож питаю: невже вони спіткнулися, щоб упасти? Зовсім ні! Але завдяки їхньому оступленню — спасіння язичникам, щоб викликати в них ревнощі.
12Якщо ж від їхнього оступлення — багатство для світу і від їхнього зменшення — багатство для язичників, то наскільки більше буде від їхнього повного числа!
13А вам, язичникам, кажу: оскільки я апостол язичників, я прославляю своє служіння,
14щоб якось викликати ревнощі у рідних мені по плоті і спасти бодай декого з них.
15Якщо ж від відкинення їх — примирення світу, то що буде від прийняття їх, як не оживлення з мертвих?
16Якщо первоплід святий, то й тісто; і якщо корінь святий, то й гілки.
17Якщо ж деякі гілки були відламані, а ти, дика маслина, був прищеплений на їхнє місце і став спільником кореня й соку маслини,
18то не вихваляйся перед гілками; якщо ж вихваляєшся, то згадай, що не ти тримаєш корінь, а корінь тебе.
19Ти скажеш: Гілки були відламані, щоб я був прищеплений.
20Добре. Вони були відламані за невір’я, а ти стоїш завдяки вірі. Не величайся, а бійся.
21Бо якщо Бог природних гілок не пощадив, то дивись, бо й тебе не пощадить.
22Тож зваж на доброту й суворість Бога: до тих, що впали, — суворість, а до тебе — доброту, якщо пробуватимеш у Його доброті; інакше й ти будеш відсічений.
23Та й ті, якщо не залишаться в невір’ї, будуть прищеплені, бо Бог може прищепити їх назад.
24Бо якщо ти був відсічений від дикої за природою маслини і всупереч природі був прищеплений до хорошої маслини, то наскільки більше ці, природні, будуть прищеплені до своєї маслини!
25Бо не хочу, брати, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб ви не були розумними у власних очах, що затвердіння сталося з Ізраїлем часткове, поки не ввійде повне число язичників.
26І так весь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Визволитель і відверне нечестя від Якова.
27І ось їм від Мене завіт, коли Я усуну їхні гріхи.
28Стосовно Євангелія, вони вороги ради вас, а стосовно вибрання — улюблені ради отців.
29Бо дари і поклик Божі — нескасовні.
30Бо як і ви колись не вірили Богу, а тепер помилувані завдяки їхньому невір’ю,
31так і вони тепер не повірили, щоб завдяки вашому помилуванню і самі вони були помилувані.
32Бо Бог замкнув усіх у невір’я, щоб усіх помилувати.
33О, глибина багатства, і премудрості, і знання Бога! Які недослідимі Його суди і незбагненні Його шляхи!
34Бо хто пізнав розум Господа? Чи хто був Йому порадником?
35Чи хто дав Йому першим, щоб йому було відплачено?
36Бо все від Нього, і через Нього, і для Нього. Йому слава навіки! Амінь.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко