Луки 18
18
Притча про наполегливу вдову
1Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
2Він сказав:
―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей. 3У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!» 4Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
6І сказав Господь:
―Почуйте, що каже неправедний суддя! 7Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він? 8Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея та митника
9Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником. 11Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник. 12Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!» 13А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!» 14Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
Ісус благословляє маленьких дітей
15Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.
16Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже. 17Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Багатий керівник
18Один із керівників сказав:
―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.
19Ісус відповів йому:
―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. 20Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».#18:20 Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20.
21Він же сказав:
―Усе це я зберіг змалку.
22Почувши це, Ісус сказав йому:
―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
23Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий. 24Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав:
―Як важко багатому ввійти в Царство Боже! 25Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26Ті, що почули це, запитали:
―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 Ісус відповів:
―Неможливе для людей – можливе для Бога.
28Тоді Петро сказав:
―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
29Він відповів:
―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого 30й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
31 Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського. 32Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього. 33Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
34Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
Зцілення незрячого біля Єрихона
35Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню. 36Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
37Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить. 38Тоді він закричав:
―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав:
―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?
Той відповів:
―Господи, щоб я знову бачив!
42Ісус сказав йому:
―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
43І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
Поточний вибір:
Луки 18: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
Луки 18
18
Притча про наполегливу вдову
1Тоді Ісус розповів їм притчу про те, що їм треба завжди молитися та не занепадати духом.
2Він сказав:
―В одному місті був суддя, який не боявся Бога та не соромився людей. 3У тому ж місті була вдова, котра приходила до нього й просила: «Захисти мене від мого кривдника!» 4Деякий час він відмовлявся, але потім промовив до себе: «Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, 5але через те, що ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила безперестанку й не докучала мені».
6І сказав Господь:
―Почуйте, що каже неправедний суддя! 7Так невже Бог не захистить Своїх обраних, котрі взивають до Нього день і ніч? Чи забариться Він? 8Кажу вам: Він негайно захистить їх. Але коли прийде Син Людський, чи знайде Він віру на землі?
Притча про фарисея та митника
9Тим, хто був упевнений в особистій праведності та принижував інших, Ісус розповів таку притчу:
10 ―Двоє чоловіків прийшли в Храм помолитися. Один був фарисеєм, а інший – митником. 11Фарисей стояв і так собі молився: «Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші люди, – грабіжники, неправедні, невірні або як цей митник. 12Я пощу двічі на тиждень, даю десятину зі всякого прибутку!» 13А митник стояв здалека й не смів навіть очей звести на небо, але бив себе в груди та казав: «Боже, змилуйся наді мною, грішним!» 14Кажу вам: цей чоловік повернувся додому виправданий, а не той; бо кожний, хто себе підносить, буде принижений, а хто себе принижує, буде піднесений.
Ісус благословляє маленьких дітей
15Деякі люди приносили до Нього також і дітей, щоб Він доторкнувся до них та благословив, але учні, побачивши це, забороняли їм.
16Ісус покликав їх до себе й сказав: «Пустіть дітей приходити до Мене й не забороняйте їм, бо таким, як вони, належить Царство Боже. 17Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде до нього!»
Багатий керівник
18Один із керівників сказав:
―Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне.
19Ісус відповів йому:
―Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не є Добрий, окрім Самого Бога. 20Ти знаєш заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не вкради», «Не обманюй», «Шануй твого батька та матір».#18:20 Див. Вих. 20:12-16; Повт. 5:16-20.
21Він же сказав:
―Усе це я зберіг змалку.
22Почувши це, Ісус сказав йому:
―Одного тобі ще бракує: продай усе, що маєш, та роздай бідним, і матимеш скарб на небесах; а тоді приходь та слідуй за Мною.
23Почувши це, він глибоко засмутився, адже був дуже багатий. 24Ісус же, побачивши, що він засмутився, сказав:
―Як важко багатому ввійти в Царство Боже! 25Адже легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26Ті, що почули це, запитали:
―Хто ж тоді може бути спасенний?
27 Ісус відповів:
―Неможливе для людей – можливе для Бога.
28Тоді Петро сказав:
―Ось ми залишили, що в нас було, та пішли за Тобою.
29Він відповів:
―Істинно кажу вам: немає нікого, хто б залишив дім, дружину, дітей, батьків і братів заради Царства Божого 30й не отримав би значно більше в цей час, а в майбутньому віці – вічне життя.
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
31 Ісус узяв дванадцятьох та сказав їм: «Ось ми йдемо до Єрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського. 32Він буде виданий язичникам, і насміхатимуться з Нього, і зневажатимуть Його, і плюватимуть на Нього. 33Будуть бичувати Його та вб’ють, але третього дня Він воскресне».
34Та вони нічого з цього не зрозуміли. Ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
Зцілення незрячого біля Єрихона
35Коли ж Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів біля дороги та просив милостиню. 36Почувши, що проходить натовп, він запитав, що відбувається.
37Йому сказали, що Ісус із Назарета проходить. 38Тоді він закричав:
―Ісусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39Ті, що йшли попереду, почали докоряти йому, щоб він мовчав, але він ще голосніше закричав:
―Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40Ісус зупинився та звелів привести сліпого до Себе. Коли той наблизився до Нього, Ісус спитав його:
41 ―Що хочеш, щоб Я зробив для тебе?
Той відповів:
―Господи, щоб я знову бачив!
42Ісус сказав йому:
―Прозрій! Віра твоя спасла тебе!
43І він умить прозрів та пішов за Ісусом, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, теж славив Бога.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.