20
Притча про робітників у винограднику
1 «Царство Небесне подібне до господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників до свого виноградника. 2Погодившись із робітниками по одному динарію#20:2 Динарій був звичайною платою за робочий день. в день, він послав їх до свого виноградника.
3 Вийшовши о третій годині # 20:3 Дев’ята година ранку. , він побачив інших, які стояли на ринку без роботи. 4Він сказав їм: „Ідіть і ви в мій виноградник, і дам вам по справедливості“. 5Вони пішли. Вийшовши о шостій і о дев’ятій годині, зробив так само. 6Коли вийшов об одинадцятій годині, побачив інших і сказав їм: „Чому ви стоїте весь день без роботи?“ 7Вони кажуть йому: „Тому що ніхто нас не найняв“. Він говорить: „Ідіть і ви в мій виноградник“.
8 Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителеві: „Поклич робітників і заплати їм. Почни з останніх до перших“.
9 Ті, що прийшли об одинадцятій годині, отримали кожен по динарію. 10Ті, що прийшли першими, думали, що отримають більше, але й вони отримали по динарію. 11Отримавши, вони нарікали на господаря, 12кажучи: „Ці останні працювали тільки одну годину, і ти зрівняв їх із нами, що зносили тягар дня та спеку“.
13 Він же сказав одному з них: „Друже, я не ображаю тебе, чи не за динарія ти домовлявся зі мною? 14Тож візьми своє і йди. Я ж хочу й цьому останньому дати, як тобі. 15Хіба я не можу зробити того, що хочу, з тим, що моє? Чи твоє око заздрісне через те, що я добрий?“
16 Так останні будуть першими, а перші – останніми. Бо багато покликаних, та мало обраних».
Ісус утретє звіщає Свою смерть та воскресіння
17Прямуючи до Єрусалима#20:17 Буквально: піднімаючись до Єрусалима. Також і в 20:17., Ісус узяв дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм: 18«Ось ми йдемо до Єрусалима, і там Син Людський буде виданий первосвященникам і книжникам; вони засудять Його на смерть, 19віддадуть язичникам для знущання, катування та розп’яття, але третього дня Він воскресне».
Прохання Якова та Івана
20Тоді підійшла до Нього мати синів Зеведеєвих разом зі своїми синами. Вклонившись, вона хотіла щось попросити в Нього.
21Він запитав її:
―Що бажаєш Мені сказати?
Вона сказала:
―Накажи, щоб двоє моїх синів сиділи в Царстві Твоєму: один праворуч, а інший ліворуч від Тебе.
22Ісус у відповідь сказав їм:
―Не знаєте, чого просите. Чи зможете ви пити чашу, яку Я питиму, або хреститися хрещенням, яким Я хрещуся?
Вони відповіли:
―Зможемо!
23Він сказав їм:
―Чашу Мою ви будете пити, і хрещенням, яким Я хрещуся, ви будете хрещені. Але щоб сидіти праворуч або ліворуч від Мене – не Мені це вирішувати: ці місця належать тим, кому приготовлені Моїм Отцем.
24Решта десятеро учнів, почувши про це, обурилися на двох братів. 25Ісус же, покликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що керівники народів володіють ними, а сильні світу панують над ними. 26Але серед вас не так має бути: хто хоче стати великим між вами, той має стати вашим слугою. 27І хто хоче бути першим, нехай буде вашим рабом. 28Так само й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, але щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».
Зцілення двох сліпих
29Коли вони виходили з Єрихона, багато людей пішло за Ним. 30І ось двоє сліпих, котрі сиділи біля дороги, почувши, що Ісус проходить повз них, почали голосно кричати:
―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
31Натовп докоряв їм, щоб мовчали. Але вони ще голосніше закричали:
―Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!
32Ісус зупинився, покликав їх та сказав:
―Що хочете, щоб Я зробив для вас?
33Вони відповіли:
―Господи, щоб відкрилися наші очі!
34Ісус, змилосердившись, доторкнувся до їхніх очей – і вони відразу прозріли та пішли за Ним.