Марка 14
14
Змова проти Ісуса
1Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса. 2Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
Помазання Ісуса
3 Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
4Однак деякі з обуренням говорили між собою:
―Навіщо така трата мира? 5Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним.
І докоряли їй.
6Але Ісус сказав:
―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене. 7Бідних ви завжди маєте з собою#14:7 Див. Повт. 15:11. і, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете. 8Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання. 9Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Юда зраджує Ісуса
10Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса. 11Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Остання вечеря
12У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса:
―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
13Він надіслав двох учнів і сказав їм:
―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним. 14Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“» 15І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
16Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм Ісус, та приготували там Пасху.
17Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
18А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав:
―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
19Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним:
―Це не я?
20Він сказав їм:
―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає хліб разом зі Мною в миску. 21Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
22Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє». 23Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі. 24Він сказав їм: «Це кров Моя, кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох. 25Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
26І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
Ісус говорить про зречення Петра
27Тоді Ісус сказав учням:
―Усі ви відмовитесь від Мене, бо написано:
«Уражу пастиря –
і вівці розсіються». # 14:27 Див. Зах. 13:7.
28 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
29Петро сказав Йому:
―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
30Ісус сказав йому:
―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
31Але Петро ще сильніше наполягав:
―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся.
І всі сказали так само.
Ісус молиться в Гефсиманії
32Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і Ісус сказав Своїм учням:
―Посидьте тут, поки Я помолюся.
33Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись. 34Він сказав їм:
―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
35І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його. 36Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
37Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові:
―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати? 38Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
39І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова. 40Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
41Коли прийшов утретє, сказав їм:
―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників. 42Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Арешт Ісуса
43І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин. 44Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
45Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!»#14:45 Або: Учителю. – і поцілував Його.
46Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його. 47Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
48Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. 49Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
50І всі, залишивши Його, втекли. 51Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його, 52але він, залишивши покривало, утік голий.
Ісус перед Синедріоном
53Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини. 54Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
55Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили. 56Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
57Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
58―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
59Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
60Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса:
―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
61Але Він мовчав і нічого не відповідав.
Первосвященник запитав Його знову:
―Ти – Христос, Син Благословенного?
62Ісус відповів:
―Я є.
І ви побачите Сина Людського,
Який сидить праворуч від Всемогутнього
й приходить на хмарах небесних! # 14:62 Див. Пс. 109:1; Дан. 7:13.
63Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав:
―Навіщо нам потрібні свідки? 64Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
65Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!»
І слуги теж били Його в обличчя.
Петро зрікається Ісуса
66У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника. 67Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала:
―І ти був з Ісусом із Назарета.
68Але Петро заперечив кажучи:
―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш.
Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
69Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім:
―Цей чоловік – один із них!
70Але він знову заперечив цьому.
Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові:
―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
71Але він почав клястися та присягати кажучи:
―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
72І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
І, згадавши, він гірко заплакав.
Поточний вибір:
Марка 14: НПУ
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.
Марка 14
14
Змова проти Ісуса
1Через два дні була Пасха та свято Опрісноків. Первосвященники та книжники шукали, як би підступом схопити та вбити Ісуса. 2Але говорили: «Не у свято, щоб не сталося якогось заворушення в народі».
Помазання Ісуса
3 Ісус був у Віфанії, у домі Симона прокаженого. Коли Він сидів за столом, прийшла одна жінка, яка принесла алебастровий глечик із дуже дорогим чистим нардовим миром. Вона розбила алебастровий глечик і вилила миро на голову Ісуса.
4Однак деякі з обуренням говорили між собою:
―Навіщо така трата мира? 5Це миро можна було продати більше, ніж за триста динаріїв, та роздати бідним.
І докоряли їй.
6Але Ісус сказав:
―Залишіть її, чому ви докоряєте їй? Вона зробила добре діло для Мене. 7Бідних ви завжди маєте з собою#14:7 Див. Повт. 15:11. і, коли схочете, можете їм допомогти, а Мене не завжди матимете. 8Вона зробила, що змогла. Помазала миром Моє тіло, щоб приготувати до поховання. 9Істинно кажу вам: всюди, де буде проповідуватись ця Добра Звістка у всьому світі, будуть казати й те, що вона зробила, на згадку про неї.
Юда зраджує Ісуса
10Юда Іскаріот, один із дванадцятьох, пішов до первосвященників, щоб видати їм Ісуса. 11Почувши про це, вони зраділи та обіцяли дати Йому грошей. І відтоді він шукав слушної нагоди, щоб Його видати.
Остання вечеря
12У перший день свята Опрісноків, коли приносили пасхальну жертву, учні запитали Ісуса:
―Де Ти хочеш, щоб ми пішли та приготували Тобі спожити Пасху?
13Він надіслав двох учнів і сказав їм:
―Ідіть у місто, вас зустріне чоловік, який нестиме глечик із водою. Ідіть за ним. 14Куди він увійде, скажіть господареві дому: «Учитель питає: „Де Моя кімната, у якій Я буду споживати Пасху з Моїми учнями?“» 15І він покаже вам нагорі велику прибрану й готову кімнату – там і приготуйте для нас.
16Учні пішли й, прийшовши в місто, знайшли все саме так, як казав їм Ісус, та приготували там Пасху.
17Коли настав вечір, Він прийшов разом із дванадцятьма.
18А як вони сиділи за столом та їли, Ісус сказав:
―Істинно кажу вам: один із вас, хто їсть зі Мною, зрадить Мене.
19Вони засмутилися й почали запитувати Його, один за одним:
―Це не я?
20Він сказав їм:
―Один із дванадцятьох, той, хто вмочає хліб разом зі Мною в миску. 21Син Людський, безумовно, іде, як про Нього написано, але горе тому чоловікові, через якого зраджено Сина Людського. Було б краще тому чоловікові не народжуватись.
22Коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив його, розламав та дав їм, кажучи: «Візьміть, це є тіло Моє». 23Потім узяв чашу, подякував і дав її учням, і пили з неї всі. 24Він сказав їм: «Це кров Моя, кров Нового Завіту, яка проливається за багатьох. 25Істинно кажу вам: не питиму більше з цього виноградного плоду до дня, коли питиму нове вино в Царстві Божому».
26І, проспівавши пісні, вони пішли на Оливну гору.
Ісус говорить про зречення Петра
27Тоді Ісус сказав учням:
―Усі ви відмовитесь від Мене, бо написано:
«Уражу пастиря –
і вівці розсіються». # 14:27 Див. Зах. 13:7.
28 Але після Мого воскресіння Я піду до Галілеї, і там ми зустрінемось.
29Петро сказав Йому:
―Навіть якщо всі зречуться, я – ніколи.
30Ісус сказав йому:
―Істинно кажу тобі: цієї ночі, перед тим, як півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене.
31Але Петро ще сильніше наполягав:
―Навіть якщо треба буде померти разом із Тобою, усе одно я не зречуся.
І всі сказали так само.
Ісус молиться в Гефсиманії
32Потім вони прийшли до місця, яке називається Гефсиманія, і Ісус сказав Своїм учням:
―Посидьте тут, поки Я помолюся.
33Він узяв з Собою Петра, Якова та Івана й почав сумувати та тривожитись. 34Він сказав їм:
―Моя душа страждає смертельно! Залишайтеся тут та пильнуйте.
35І, відійшовши трохи далі, упав на землю та молився, щоб, якщо можливо, ця година обминула Його. 36Він казав: «Авва! Отче! Для Тебе все можливо! Нехай ця чаша обмине Мене. Але нехай буде не як Я хочу, а як Ти».
37Повернувшись, знайшов, що вони заснули, та сказав Петрові:
―Симоне, ти спиш? Чи не міг ти однієї години пильнувати? 38Пильнуйте та моліться, щоб вам не впасти в спокусу! Бо дух бадьорий, а тіло немічне.
39І знов відійшов та молився, кажучи ті ж слова. 40Коли Він повернувся до учнів, знову знайшов, що вони сплять, бо їхні очі були обтяжені. Вони не знали, що відповісти Йому.
41Коли прийшов утретє, сказав їм:
―Ви все ще спите та відпочиваєте? Досить, ось прийшла година, і Син Людський віддається в руки грішників. 42Вставайте, ходімо! Ось наближається Мій зрадник.
Арешт Ісуса
43І відразу, коли Він ще говорив, підійшов Юда, один із дванадцятьох, і з ним натовп із мечами та киями – від первосвященників, книжників та старійшин. 44Зрадник дав їм такий знак, кажучи: «Той, Кого я поцілую, це Він, арештовуйте Його й візьміть під варту!»
45Наблизившись, він відразу підійшов до Ісуса й сказав: «Равві!»#14:45 Або: Учителю. – і поцілував Його.
46Тоді вони наклали на Нього руки та заарештували Його. 47Один із тих, хто стояв поруч із Ним, вихопив меч, ударив раба первосвященника й відрубав йому вухо.
48Потім Ісус звернувся до них: «Ви вийшли проти Мене, як проти розбійника, з мечами та киями, щоб заарештувати Мене. 49Щодня Я був із вами, навчав у Храмі, і ви не заарештовували Мене. Але це сталося, щоб збулося Писання».
50І всі, залишивши Його, втекли. 51Один юнак слідував за Ним, обгорнувшись у покривало на голе тіло. Вони схопили його, 52але він, залишивши покривало, утік голий.
Ісус перед Синедріоном
53Ісуса повели до первосвященника, де зібралися всі первосвященники, книжники та старійшини. 54Петро ж ішов за Ісусом на відстані аж у двір первосвященника, сів разом зі слугами та грівся біля вогню.
55Первосвященники й весь Синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб вбити Його, але не знаходили. 56Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але їхні свідчення не збігалися.
57Деякі піднялися та неправдиво свідчили проти Нього, кажучи:
58―Ми чули, як Він казав: «Я зруйную цей Храм рукотворний і за три дні Я збудую інший, нерукотворний».
59Але і в цьому їхнє свідчення не підтвердилося.
60Тоді первосвященник, піднявшись, став на середину й запитав Ісуса:
―Нічого не відповідаєш на те, що вони свідчать проти Тебе?
61Але Він мовчав і нічого не відповідав.
Первосвященник запитав Його знову:
―Ти – Христос, Син Благословенного?
62Ісус відповів:
―Я є.
І ви побачите Сина Людського,
Який сидить праворуч від Всемогутнього
й приходить на хмарах небесних! # 14:62 Див. Пс. 109:1; Дан. 7:13.
63Тоді первосвященник роздер свій одяг та сказав:
―Навіщо нам потрібні свідки? 64Ви чули богохульство! Що скажете? І всі вони вирішили, що Він заслуговує на смерть.
65Деякі почали плювати на Нього, закривали Йому обличчя та били кулаками, кажучи: «Пророкуй!»
І слуги теж били Його в обличчя.
Петро зрікається Ісуса
66У той час Петро був внизу, у дворі; туди підійшла й одна зі служниць первосвященника. 67Коли вона побачила Петра, який грівся біля вогню, придивилася до нього й сказала:
―І ти був з Ісусом із Назарета.
68Але Петро заперечив кажучи:
―Я не знаю й не розумію, про що ти говориш.
Він вийшов геть на переддвер’я. І тоді заспівав півень.
69Служниця знов побачила його й почала казати всім присутнім:
―Цей чоловік – один із них!
70Але він знову заперечив цьому.
Трохи пізніше ті, що були присутні там, сказали Петрові:
―Ти й справді один із них, бо ти галілеянин!
71Але він почав клястися та присягати кажучи:
―Не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!
72І одразу заспівав півень удруге. Тоді Петро згадав слова Ісуса: «Перед тим, як двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене».
І, згадавши, він гірко заплакав.
Поточний вибір:
:
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
Новий Завіт і Книга Псалмів, Новий Переклад Українською™ НПУ™
© 2022 Biblica, Inc.
Використовується з дозволу. Усі права захищені у всьому світі.
New Testament and Psalms, New Ukrainian Translation™ NPU™
Copyright © 2022 by Biblica, Inc.
Used with permission. All rights reserved worldwide.