1-а Самуїлова 15:12-23
1-а Самуїлова 15:12-23 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Самуїл піднявся дуже рано і пішов на зустріч з Саулом, але йому сказали: «Саул пішов до Кармела. Там він поставив собі пам’ятник, а потім повернувся до Ґілґала». Коли Самуїл прийшов до Саула, той щойно приніс у жертву всеспалення частину здобичі, яку він узяв з Амалика. Коли Самуїл його наздогнав, Саул мовив: «Нехай Господь тебе благословить! Я виконав Господні веління». Але Самуїл заперечив: «Що тоді означає мекання овець у моїх вухах? Що означає рев худоби, який я чую?» Саул пояснив: «Воїни пригнали їх, відібравши в амаликійців; вони пожаліли найкращу худобу та овець, щоб принести жертву Господу, твоєму Богу, а всіх решту ми забили». «Досить! — Зупинив Саула Самуїл. — Я розповім тобі те, що Господь мені сказав минулої ночі». «Говори», — відповів Саул. Самуїл сказав: «Чи не правда, що колись ти був ніким навіть у власних очах, хіба ти не став на чолі ізраїльських племен? Господь помазав тебе царем усього Ізраїлю. Він також вирядив, наказавши: „Йди й розбий вщент тих нечестивців амаликійців; воюй з ними, аж доки не зметеш їх з лиця землі”. Чому ти не послухався Господа? Чому ти зайнявся мародерством і вчинив зле в очах Господніх?» «Але ж я покорився Господу, — заперечив Саул. — Я пішов виконувати Господній наказ. Я винищив амаликійців, а царя їхнього, Аґаґа, привів з собою. Воїни забрали як здобич найкращих овець та худобу, щоб принести жертву Господу, твоєму Богові у Ґілґалі». Але Самуїл відповів: «Хіба Господь втішається всеспаленнями й жертвами більше, ніж послухом твоїм? Послухатися Бога — краще, ніж жертву до вогню тягти, і послух ліпший, аніж жир ягняти. Бо непокірність — наче ворожбитства гріх, сваволя — як вина бовванам поклоніння. Відринув слово ти Господнє, тому й тебе Він як царя відкинув».
1-а Самуїлова 15:12-23 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А рано вранці Самуїл устав, і пішов назустріч Саулові. І Самуїлові донесли, говорячи: Саул прийшов до Кармелу, і ось ставить собі пам’ятника, а потому повернувся й пішов, і зійшов до Ґілґалу. І прийшов Самуїл до Саула, а Саул сказав йому: Благословенний ти в Господа! Я виконав слово Господнє. А Самуїл сказав: А що це за мекання цієї отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що я чую? І сказав Саул: Від Амаликитянина привели їх, бо народ змилосердився над найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву для Господа, Бога твого, а позостале вчинили закляттям. А Самуїл сказав до Саула: Покинь, а я розповім тобі, що Господь говорив мені цієї ночі. А той сказав йому: Говори. І сказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах своїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе Господь на царя над Ізраїлем? І послав тебе Господь дорогою, і сказав: Іди, і вчиниш закляттям нечестивих амаликитян, і будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш їх. І чому ти не послухався Господнього голосу, але кинувся на здобич, і зробив оце зло в Господніх очах? І сказав Саул до Самуїла: Та я послухався Господнього голосу, і пішов дорогою, якою послав був мене Господь, і привів я Аґаґа, царя амаликського, а Амалика зробив закляттям. А народ узяв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, як початок закляття, щоб приносити в жертву Господеві, Богові твоєму, в Ґілґалі. І сказав Самуїл: Чи жадання Господа цілопалень та жертов таке, як послух Господньому голосу? Таж послух ліпший від жертви, покірливість краща від баранячого лою! Бо непокірливість як гріх ворожбитства, а свавільство як провина та служба бовванам. Через те, що ти відкинув Господні слова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.
1-а Самуїлова 15:12-23 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А вранці Самуїл устав і пішов назустріч Ізраїлю. І Самуїлові сповістили, кажучи: Саул підходить до Кармила, він звеличує свою міць і повернув собі колісницю! І він прийшов до Саула в Ґалґал, і ось той приносив Господу всепалення, — найкраще зі здобичі, яку приніс від Амалика. І з’явився Самуїл перед Саулом, а Саул йому сказав: Благословенний ти Господом, я виконав усе, що Господь сказав! Та Самуїл промовив: Що ж це за шум цієї отари в моїх вухах і голос волів, які я чую? А Саул відповів: Я ось це привів від Амалика… те, що залишив народ, — найсильніше з отари і волів, щоб принести в жертву Господу, твоєму Богові, а решту я вигубив. І промовив Самуїл до Саула: Залиши, і сповіщу тобі, що Господь сказав мені вночі! А той сказав йому: Говори. І сказав Самуїл Саулові: Хіба не є ти перед Ним малий, володар скіпетру племені Ізраїля? А Господь помазав тебе на царя над Ізраїлем! Господь послав тебе в дорогу і сказав тобі: Піди і вигуби тих, які грішать проти Мене, — Амалика, — і воюватимеш з ними, аж доки не покладеш їм краю! Чому ж ти не послухався Господнього голосу, але кинувся захопити здобич і вчинив зло перед Господом? А Саул відповів Самуїлові: Тому що я послухався голосу народу! Я ж пішов по дорозі, якою мене послав Господь, і я привів Аґаґа, царя Амалика, і я вигубив Амалика! А народ узяв здобич — отари і стада, найкраще з вигубленого, щоб принести в жертву перед Господом, нашим Богом, у Ґалґалі! Тоді Самуїл сказав: Хіба для Господа настільки бажаними є всепалення і жертви, як послух голосу Господа? Ось! Бути послушним — краще від жертви, і послух — кращий від жиру баранів! Адже гріхом є чаклунство, а ідоли приносять біль і страждання. Оскільки ти знехтував Господнім словом, то і Господь знехтує тобою, щоб ти не був царем над Ізраїлем.
1-а Самуїлова 15:12-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Назавтра ж рано вранцї пійшов Самуїл зустріч Саулові. І сповіщено Самуїла, що Саул ходив у Кармиль і там построїв собі ворота побідні, а звідти вернувсь і двинув далїй в Галгал. Як же зустрівся Самуїл із Саулом, каже йому Саул: Благослови тебе Господь! Спевнив я повелїннє Господнє. І сказав Самуїл: А що се за блеяннє овець в ушу мойму та рик коров, що я чую? І відказав Саул: Женуть їх від Амаликіїв додому, бо люд ощадив лучші вівцї й корови, щоб їх в жертву принести Господеві, Богу твойму; на все ж инше розпростерли ми проклін. І рече Самуїл Саулові: Підожди, дай менї обявити тобі, про що Господь розмовляв сю ніч зо мною. І відказав Саул: Кажи. Чи не правда ж, що хоч ти й сам собі здався малим, однакже тепер ти голова в поколїннях Ізрайлевих? Бо Господь помазав тебе царем нам Ізраїлем. І послав тебе Господь і повелїв тобі: Йди й розпростри проклін на ледачого Амалика, і бий на них, аж покіль їх вигубиш. Чом же ти не послухав повелїння Господнього, а кинувся на луп і вчинив те, що не до вподоби Господеві? І відказав Саул Самуїлові: Я послухав повелїння Господнього: у поход, що в його вислав мене Господь, я пійшов, і Амаликийського царя Агага привів, і Амалика вигубив, Тільки люд взяв вівцї й корови із нашого лупу, що найкрасше з проклятого, щоб у Галгалї принести в жертву Господеві, твойму Богові. І промовив Самуїл: Чи Господеві такі радощі з усепалень і з колених жертов, як із покори Господньому повелїнню? Нї, покора лучша за жертви, й послух дорожчий від баранячого товщу; Бо непослух, се такий гріх, як і чарівництво, а своя воля, се таке як ідолопоклонність; за те, що ти відкинув слово Господнє, відкинув і він тебе, щоб не був ти царем.