1-а Самуїлова 17:34-37
1-а Самуїлова 17:34-37 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Давид до Саула: Твій раб був пастухом свого батька при отарі, і приходив лев, а також ведмідь, та й тягнув штуку дрібної худоби зо стада, а я виходив за ним, і побивав його, і виривав те з пащі його. А як він ставав на мене, то я хапав його за його гриву, та й побивав його. І лева, і ведмедя побивав твій раб. І цей необрізаний филистимлянин буде, як один із них, бо він зневажив полки Живого Бога! І сказав Давид: Господь, що врятував мене з лапи лева та з лапи ведмедя, Він урятує мене з руки цього филистимлянина. І сказав Саул: Іди, і нехай Господь буде з тобою!
1-а Самуїлова 17:34-37 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Але Давид сказав Саулу: «Твій слуга пас батькових овець. Коли на овець нападав лев чи ведмідь і тягнув вівцю з отари, я біг за ними, бив і звільняв вівцю з пащі. А коли звір кидався на мене, я хапав його за хутро і забивав до смерті. Твій слуга убив лева й ведмедя, і з цим необрізаним филистимлянином станеться те саме, бо він зганьбив військо живого Бога. Господь, Який врятував мене від пащі лева, витягнув мене з пазурів ведмедя, врятує мене від руки цього филистимлянина». Тоді Саул погодився з Давидом: «Іди, і хай Господь буде з тобою».
1-а Самуїлова 17:34-37 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А Давид сказав Саулові: Твій раб пас стадо своєму батькові, і коли приходив лев чи ведмедиця і хапали з отари овечку, то я слідував за ним, і побивав його, і виривав з його пащі! Якщо ж він нападав на мене, то я хапав його за горло, бив і вбивав його. Твій раб побивав ведмедя чи лева, і необрізаний филистимець буде як один з них! Чи ж не піду і не поб’ю його, — і зніму сьогодні ганьбу з Ізраїля? Адже хто цей необрізаний, який ганьбить табір живого Бога! Господь, Який вирвав мене з лап лева і з лап ведмедиці, Він вирве мене і з руки цього необрізаного филистимця! Тоді Саул сказав Давидові: Іди, і нехай з тобою буде Господь!
1-а Самуїлова 17:34-37 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І сказав Давид Саулові: Раб твій доглядав батькової отари і як инодї прийде було лев, чи то ведмідь та вхопить овеча зміж отари, Так я бувало біжу та й бю його, покіль вирву йому з пащі овеча. Якже він кидавсь на мене, то я вхоплю його за горло та й убю на смерть. Леви й ведмедї вбивав раб твій, так мусить і сьому необрізаному Филистієві так само бути, як з ними, бо він зневажає воїнів живого Бога. І закінчив Давид: Господь, що рятував мене із левиних і ведмежих лаб, вирятує мене й з рук сього Филистія. І каже Саул Давидові: Йди, і нехай Господь буде з тобою!