2-е Петра 2:18-19 - Порівняти всі версії

Поділитись

Бо, висловлюючи марне базікання, вони зваблюють пожадливістю тіла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті. Вони волю обіцюють їм, самі бувши рабами тління. Бо хто ким переможений, той тому й раб.

Вони вихваляються безглуздими словами, та вводять людей у пастку гріха. Використовуючи як спокусу тілесні бажання, вони знаходять тих, хто тільки-но втекли від неправедного життя й повертають їх до гріха. Вони обіцяють тим людям волю, хоча самі є раби гріховного розтління. Адже людина є рабом того, що підкорило її.

Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесними пожадливостями та розбещеністю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані. Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким переможений, той тому і раб.

Промовляючи бо великими і марними словами, принаджують хотїннєм тїла та розпустою тих, що ледво утїкли від живучих в блудї, обіцяючи їм волю, самі бувши слуги зотлїння; хто бо ким подужаний, того він і невольник.

Бо, говорячи надуті пусті слова, вони зваблюють плотськими похотями й розпустою людей, які дійсно втекли від тих, що живуть у заблудженні. Обіцяють їм свободу, а самі є рабами тління, бо хто чим переможений, той того й раб.