Дiї 10:9-33 - Порівняти всі версії

Поділитись

А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій. І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло, і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив’язана, спускалась додолу. У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки. І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж! А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого! І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того! І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо. Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми, і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро? Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе. Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав! І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви? А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх. Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним. І назавтра прийшли вони до Кесарії. А Корнилій чекав їх, рідню й близьких друзів покликавши. А як увіходив Петро, Корнилій зустрінув його, і до ніг йому впав і вклонився. Та Петро його підвів, промовляючи: Устань, бо й сам я людина! І, розмовляючи з ним, увійшов, і знайшов багатьох, що зібралися, і промовив до них: Ви знаєте, що невільно юдеєві приставати й приходити до чужаниці. Та відкрив мені Бог, щоб я жадну людину не мав за огидну чи то за нечисту. Тому я без вагання прибув, як покликано. Тож питаю я вас: З якої причини ви слали по мене? А Корнилій сказав: Четвертого дня аж до цієї години я постив, а о дев’ятій годині молився я в домі своїм. І ото, перед мене став муж у блискучій одежі й сказав: Корнилію, почута молитва твоя, і твої милостині перед Богом згадалися. Тож пошли до Йоппії, і приклич Симона, що зветься Петром. Він гостює в гарбарника Симона, у господі край моря, він прийде й розповість тобі. Я зараз по тебе послав, ти добре зробив, що прийшов. Тож тепер перед Богом ми всі стоїмо, щоб почути все те, що Господь наказав був тобі.

Наступного дня, коли вони були в дорозі й уже наближалися до міста, Петро піднявся на дах будинку помолитися. Опівдні він відчув, що зголоднів, і захотів їсти. І поки Петрові готували обід, йому було видіння. Петро побачив, як небеса розкрилися й щось подібне до великого простирадла, яке хтось тримає за чотири ріжки, злетіло додолу. А на ньому були різноманітні тварини й гади земні, а також птахи небесні. Тоді голос долинув до нього: «Встань, Петре. Вбий і їж!» Петро відповів: «Звісно, я не можу, Господи! Я ніколи не їв нічого брудного або нечистого». І вдруге пролунав голос: «Не вважай нечистим те, що очищене Богом». І так тричі голос промовив до Петра, і тричі Петро відмовлявся, а після того все знову піднялося на небо. Петро був збентежений, міркуючи, що б усе це могло означати. Аж ось надійшли люди, яких послав Корнилій, й тепер вже стояли біля воріт. Прибульці голосно запитали, чи гостює тут чоловік на ймення Симон, якого ще називають Петро. Тим часом Петро все ще розмірковував про з’яву, яку він бачив. І тут Дух Святий сказав йому: «Послухай! Троє чоловіків шукають тебе. Вставай і зійди вниз, й рушай з ними без зволікань, бо то Я послав їх». Петро зійшов униз і сказав прибульцям: «Я саме той, кого ви шукаєте. Що привело вас?» Вони відповіли: «Нас послав сотник Корнилій. Він чоловік праведний і богобійний. Весь люд юдейський його поважає. Ангел святий звелів йому запросити тебе до його оселі й послухати твоє слово». Петро запросив їх зайти й відпочити. Наступного дня він зібрався й вирушив. Разом з ними пішло й кілька віруючих з Йоппії. Наступного дня вони прибули до Кесарії. Покликавши своїх родичів і найближчих друзів, Корнилій чекав на їхній прихід. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його, впав на коліна й поклонився йому. Але Петро підвів його й промовив: «Підведися! Я така ж сама людина, як і ти». Мовивши так, Петро зайшов у дім і побачив, що там зібралося багато народу. Він сказав їм: «Ви знаєте, що Закон забороняє юдеям мати справу з чужоземцями або приходити до них у гості. Але Бог навчив мене, що не можна жодну людину вважати поганою чи нечистою. Тож коли Корнилій запросив мене, я прийшов без будь-яких заперечень. Через те я питаю: навіщо ви посилали по мене?» Корнилій відповів: «Чотири дні тому в такий самий час, о третій пополудні, я молився в своєму домі. Аж раптом переді мною виник чоловік у сяйливому вбранні. Він сказав: „Корнилію, твоя молитва почута, Бог пам’ятає про твої дарунки бідним. Пошли людей до Йоппії і запроси Симона, якого ще звати Петром, прийти до тебе. Він зупинився в домі Симона-кожум’яки біля моря”. Отож я відразу послав по тебе. І ти був такий люб’язний, що погодився прийти. Всі ми тут зараз перед Богом, щоб почути, що Господь велів тобі сказати нам».

А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися. Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння. І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] із чотирьох країв; вона спускалася на землю. Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи. І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж! Та Петро сказав: У жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого! І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане! Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо. Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, — саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром. Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе; встань, зійди й, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав! Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти? Вони ж сказали: Корнилій — сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, — дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово. Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, уставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним. А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх. Коли ввійшов Петро, Корнилій зустрів його і, упавши до ніг, поклонився. Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина! Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей. І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві-юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою. Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене? А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом. Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе]. Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів.

Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє, і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю, в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж. Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт, і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр? Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе. Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх. Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли? Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе. Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним. А другого дня увійшли в Кесарию. Корнелий же дожидав їх, скликавши родину свою і близьких приятелїв. Як же стало ся, що ввійшов Петр, зустрівши його Корнелий, упав у ноги та й уклонив ся. Петр же підвів його, говорячи: Встань; я таки же чоловік. І, розмовляючи з ним, увійшов, і знаходить многих, що посходились. І рече до них: Ви знаєте, що не годить ся чоловікові Жидовинові приставати або приходити до чужоземцїв; та менї Бог показав, щоб нїкого поганином або нечистим чоловіком не звав. Тим я, не відмовляючись, прийшов покликаний. Питаю ж оце, для чого покликали мене? І каже Корнелий: Четвертий день тому, як постив я аж до сієї години, а в девятій годинї молив ся в дому моїм; і ось чоловік став передо мною в ясній одежі, і рече: Корнелию, вислухана твоя молитва, і милостинї твої згадано перед Богом. Пішли ж в Йоппию та поклич Симона, що зветь ся Петром. Він гостює в господї в Симона кожомяки, над морем. Він, прийшовши, глаголати ме тобі. Зараз оце післав я до тебе, і добре зробив єси, прийшовши. Нинї ж усї ми перед Богом стоїмо, щоб слухати все, що звелено тобі від Бога.

Наступного дня, коли вони йшли і наближались до міста, Петро піднявся на дах помолитися близько шостої години. І він зголоднів і схотів поїсти; поки ж готували, він впав у нестяму і бачить: небо відкрите і до нього спускається якась річ, ніби велике полотно, прив’язане за чотири кінці, і опускається на землю. У ньому були всякі земні чотириногі, дикі звірі, плазуни і пташки небесні. І пролунав до нього голос: Устань, Петре, заколи і їж! Та Петро сказав: Нізащо, Господи, бо я ніколи не їв нічого оскверненого чи нечистого. І голос пролунав до нього знову вдруге: Що Бог очистив, того ти не вважай нечистим! Це сталося тричі, і та річ піднялася назад на небо. Коли ж Петро дивувався в собі, що б означало видіння, яке він побачив, аж ось чоловіки, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали біля воріт і, погукавши, спитали, чи тут гостює Симон, званий Петром. Поки Петро роздумував над видінням, Дух сказав йому: Ось три чоловіки шукають тебе. Устань, зійди і йди з ними, нітрохи не сумніваючись, бо це Я послав їх. Петро зійшов до чоловіків, посланих до нього Корнилієм, і сказав: Ось я той, кого ви шукаєте. З якої причини ви прийшли? Вони сказали: Сотник Корнилій, чоловік праведний і який боїться Бога і має добре свідчення від усього іудейського народу, отримав повеління від святого ангела покликати тебе у свій дім і послухати від тебе словá. Тоді він запросив їх і гостинно прийняв. Наступного дня Петро пішов з ними і разом з ним пішли деякі брати з Іоппії. А ще наступного дня вони прийшли в Кесарію. Корнилій же чекав їх, скликавши своїх рідних і близьких друзів. Коли Петро ввійшов, Корнилій зустрів його і, упавши в ноги, поклонився. Та Петро підвів його і сказав: Устань, бо я і сам людина. І, розмовляючи з ним, увійшов, і побачив багатьох зібраних, і сказав їм: Ви знаєте, наскільки іудею не дозволено приставати чи приходити до чужинця; та Бог відкрив мені, щоб я не вважав ніяку людину оскверненою чи нечистою. Тому я і беззаперечно прийшов, коли був покликаний. Тож питаю: з якої причини ви покликали мене? І Корнилій сказав: Від четвертого дня й до цього часу я постився і о дев’ятій годині молився у своєму домі; і ось став переді мною чоловік у сяючому одязі і сказав: Корнилію, твоя молитва почута і твої милостині згадані перед Богом. Тож пошли в Іоппію і поклич Симона, який зветься Петром. Він гостює в домі Симона-чинбаря́ біля моря; він прийде і скаже тобі. Я відразу ж послав до тебе, і ти добре зробив, що прийшов. Тепер всі ми знаходимось перед Богом, щоб почути все, що наказано тобі Богом.