Дiї 25:22-27
Дiї 25:22-27 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Агріппа промовив до Феста: Хотів би і я цього мужа послухати! Узавтра сказав той почуєш його. А назавтра Агріппа й Верніка прийшли з превеликою пишнотою, і на залю судову ввійшли разом з тисяцькими та значнішими мужами міста. І як Фест наказав, то Павло був приведений. І сказав до них Фест: О царю Агріппо, та з нами присутні всі мужі! Ви бачите того, що за нього ввесь люд юдейський мені докучав в Єрусалимі та тут, кричачи, що йому не повинно більш жити. Я ж дізнавсь, що нічого, вартого смерти, він не вчинив; а що сам він відкликавсь до Августа, розсудив я послати його. Нічого не маю я певного, що міг би про нього писати до пана. Тому я припровадив його перед вас, а найбільш перед тебе, царю Агріппо, щоб після переслухання мав що писати. Бо здається мені нерозважливим ув’язненого посилати, і не означити обвинувачень на нього.
Дiї 25:22-27 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
На це Аґриппа промовив до Феста: «Я хотів би сам послухати цього чоловіка». «Завтра ж ти його почуєш», — відповів Фест. Отож наступного дня Аґриппа і Вереніка з великою пишністю прибули в суд. Вони ввійшли до судової палати, в якій були воєначальники та знать міста. Фест віддав наказ привести Павла. Тоді Фест сказав: «Царю Аґриппо і всі присутні тут, ви бачите цього чоловіка, на кого скаржилася мені юдейська громада і в Єрусалимі, й тут. Всі вони наполягали на тому, що цей чоловік не повинен жити. Але я не знайшов за ним ніякої провини, вартої смертної кари. Він сам вимагав імператорського суду, тож я й вирішив послати його до імператора. Але я не маю нічого конкретного проти нього, про що міг би написати імператорові. Ось чому я ставлю його перед вами і особливо перед тобою, царю Аґриппо, щоб після нашого розслідування мені було що написати імператору. Бо здається мені нерозсудливим посилати в’язня і не вказувати на висунуті проти нього звинувачення».
Дiї 25:22-27 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Агріппа сказав Фесту: Хотів би і я послухати цього чоловіка. — Завтра, — сказав той, — послухаєш його. Наступного дня, коли Агріппа і Верніка прийшли з великою пишністю і ввійшли в судовий зал разом із тисяцькими і найзнатнішими мужами міста, за наказом Феста привели Павла. Тоді Фест сказав: Царю Агріппо і всі присутні з нами мужі! Ви бачите того, про кого вся безліч іудеїв просила мене в Єрусалимі і тут, кричачи, що він не повинен більше жити. Та я зрозумів, що він не зробив нічого вартого смерті, а оскільки він сам апелював до Августа, то я вирішив послати його до нього. Про нього я не маю нічого певного написати володарю, тому я привів його до вас, а особливо до тебе, царю Агріппо, щоб після допиту я мав що написати. Бо мені видається нерозумним послати в’язня і не вказати обвинувачень проти нього.
Дiї 25:22-27 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Агрипа ж промовив до Феста: Хотів би я і сам того чоловіка послухати. [Той же] сказав: Завтра почуєш його. А наступного дня прийшли Агрипа й Верніка з великою пишнотою і ввійшли до судової зали разом із тисяцькими та знатними мужами міста. Коли наказав Фест, привели Павла. І каже Фест: Агрипо, царю, і всі мужі, які прийшли з нами! Ви бачите того, за кого настирливо просила мене вся юдейська громада і в Єрусалимі, і тут, викрикуючи, що не належить йому більше жити. Я ж, довідавшись, що нічого вартого смерті він не зробив, та й сам він покликався на кесаря, тож я вирішив послати його. Не маю нічого певного написати про нього володареві, тому привів я його до вас, особливо до тебе, Агрипо, царю, щоб як розпитаєш його, мав що написати. Бо здається мені недоречним посилати в’язня, не зазначивши звинувачення проти нього.
Дiї 25:22-27 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Агриппа ж каже до Феста: Хотїв би й я чоловіка сього послухати. Він же: Завтра, каже, чути меш його. Назавтра ж, як прийшов Агриппа та Верникия з великою пихою та ввійшли в судову палату з тисячниками та городськими переднїми мужами, звелїв Фест привести Павла. І каже Фест: Агриппо царю і всї мужі, що сидите з нами, гляньте на сього, про котрого все множество Жидів озвалось до мене в Єрусалимі, гукаючи, що не треба йому жити більш. Я ж, зрозумівши, що нїчого достойного смерти він не зробив, а як і (сам) він покликнув ся до Августа, то й присудив я післати його. Про него ж нїчого докладного писати панові не маю. Тим привів його перед вас, а особливо перед тебе, царю Агриппо, щоб зробивши розпит, мав що написати. Нерозсудливо бо менї здаєть ся післати вязника, а яка вина на нему, не означити.