Вихід 15:1-11
Вихід 15:1-11 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Тоді Мойсей і народ Ізраїлю заспівали Господу таку пісню: «Заспіваю Господу, Який зробив великі дива: коня і вершника Він кинув в море. Господь Всевишній — сила моя і пісня! Він став порятунком мені. Це Бог мій, якого я прославлятиму довічно, Він Бог мого батька, і я возвеличу Його. Господь — великий воїн на ім’я Господь! Він скинув у море колісниці та військо фараона. Добірні воїни його втонули у Червонім морі. Безодня їх накрила навічно. Вони пішли углиб, немов той камінь. Правиця Твоя, Господи, силою славна. Правиця Твоя, Господи, ворога вщент розбиває. Своєю величчю безмежною скидаєш тих, хто піднімається супроти Тебе. Ти посилаєш гнів палючий свій, він пожирає їх, немов вогонь солому. Від вітру, який Ти послав у гніві, води здійнялися, потоки стали стіною, безодня затвердла у серці морському. Казав ворог: „Я гнатиму і дожену! Всю здобич розділю, й насититься душа моя. Я вихоплю свій меч, моя рука їх знищить”. І Ти подув на повні груди, і море їх накрило. Мов той свинець, вони поринули в могутні води. Хто із богів Тобі подібний, Господи? Немає рівного до Тебе в святості Твоєї. Своєю міццю славен Бог, чудес великих Повелитель!
Вихід 15:1-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тоді заспівав Мойсей та Ізраїлеві сини оцю пісню Господеві, та й проказали, говорячи: Я буду співать Господеві, бо дійсно звеличився Він, коня й верхівця його кинув до моря! Моя сила та пісня Господь, і Він став на спасіння мені! Це мій Бог, і прославлю Його, Він Бог батька мого, і звеличу Його! Господь Муж війни, Єгова Йому Ймення! Колесниці фараонові й військо його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений. Безодні їх позакривали, зійшли до глибин, як той камінь! Права рука Твоя, Господи, вславлена силою, правиця Твоя трощить ворога, Господи! А Своєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, посилаєш палючий Свій гнів, він їх поїдає, немов ту солому! А подувом ніздер Твоїх вода скупчилась, вир спинився, немов та стіна, потоки загусли були в серці моря! Нахвалявся був ворог: Поженусь дожену! Попаюю здобичу, душа моя сповниться ними! Меча свого вихоплю я, і понищить рука моя їх! Та дмухнув Ти був духом Своїм і закрило їх море: вони потопились в бурхливій воді, немов оливо! Хто подібний Тобі серед богів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препрославлений святістю? Ти в славі грізний, Чудотворче!
Вихід 15:1-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тоді Мойсей і сини Ізраїля заспівали ось цю пісню Богові. Вони скандували, виголошуючи: Заспіваймо Господу, бо Він велично прославився, — коня і вершника скинув у море. Він — Помічник і Покровитель, Він став для мене Порятунком. Це — мій Бог, і я прославлю Його, Він — Бог мого батька, тож звеличу Його. Господь — Він Той, Хто нищить війни, Господь — Ім’я Його. Колісниці фараона і його військо Він кинув у море, вибраних вершників, начальників варти, Він потопив у Червоному морі. Морем покрив їх, — вони поринули в глибину, мов камінь. Твоя правиця, Господи, прославилася силою, — Твоя права рука, Господи, розгромила ворогів, і величчю Своєї слави Ти знищив супротивників. Ти послав Свій гнів, і він їх пожер, як стерню, і від духа Твого гніву розступилася вода. Застигли води, наче стіна, — застигли хвилі посеред моря. Ворог сказав: Кинуся й наздожену, розділю здобич, наповню свою душу, знищу своїм мечем, — рука моя пануватиме. А Ти послав Свого Духа, і покрило їх море, вони потонули, наче свинець у глибокій воді. Хто поміж богами подібний до Тебе, Господи? О, прославлений між святими, дивовижний у славі! Ти, Котрий твориш чудеса, хто подібний до Тебе?
Вихід 15:1-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Засьпівав тодї Мойсей й синове Ізрайлеві пісню Господеві, і сьпівали сими словами: Ой сьпіваймо ж Господеві, славно бо прославивсь, і коня і їздеця він поввергав у море. Господь, сила моя й велич, був моїм рятунком. Він мій Бог, і я споруджу дом йому преславний. Вознесу його, прославлю Бог-отця благого. Господь - муж боїв страшенний, на імя Господь він. Колесницї в Фараона і полки-потуги Божа сила потопила, поввергала в море, і вибране отаманнє потонуло в морі; лицярі над лицарями згинули в Червонім, Глибиня їх повкривала по всї вічні роки; мов каміннє потонули у морю глибокім. Господе! твоя правиця вславилась в потузї; Господе! твоя десниця ворога згубила. Величчю твоєю, Боже, стер єси противних, послав гнїв твій, і огнем він мов стебло пожер їх. Духом яростї твоєї води роздїлив ти, і загусли муром филї, встали серед моря. Рече ворог: Пожену їх, уженусь, настигну; попаюю здобич, буде міч мій царювати. Но дмухнув єси вітрами, море їх укрило, мов те оливо втонули в морі, у безоднї. Хто тобі подобен в бозїх, Господе, хто рівен, славен сьвятостю твоєю, страшен чудесами!