До галатiв 4:1-20
До галатiв 4:1-20 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Тож кажу я: поки спадкоємець дитина, він нічим від раба не різниться, хоч він пан над усім, але під опікунами та керівниками знаходиться він аж до часу, що визначив батько. Так і ми, поки дітьми були, то були поневолені стихіями світу. Як настало ж виповнення часу, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб усиновлення ми прийняли. А що ви сини, Бог послав у ваші серця Духа Сина Свого, що викликує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, але син. А як син, то й спадкоємець Божий через Христа. Та тоді, не знаючи Бога, служили ви тим, що з істоти богами вони не були. А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще як Бог вас пізнав, як вертаєтесь знов до слабих та вбогих стихій, яким хочете знов, як давніше, служити? Ви вважаєте пильно на дні та на місяці, і на пори та роки. Я боюся за вас, чи не дармо я працював коло вас?... Прошу я вас, браття, будьте, як я, бо й я такий самий, як ви. Нічим ви мене не покривдили! І знаєте ви, що в немочі тіла я перше звіщав вам Євангелію, ви ж моєю спокусою в тілі моїм не погордували, і мене не відкинули, але, немов Ангола Божого, ви прийняли мене, як Христа Ісуса! Тож де ваше тодішнє блаженство? Свідкую бо вам, що якби було можна, то ви вибрали б очі свої та мені віддали б! Чи ж я став для вас ворогом, правду говорячи вам? Недобре пильнують про вас, але вас відлучити хочуть, щоб ви пильнували про них. То добре, пильнувати про добре постійно, а не тільки тоді, як приходжу до вас. Дітки мої, я знову для вас терплю муки породу, поки образ Христа не відіб’ється в вас! Я хотів би тепер бути в вас та змінити свій голос, бо маю я сумнів за вас.
До галатiв 4:1-20 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось що я хочу сказати: поки спадкоємець іще дитина, він нічим не відрізняється від раба, хоч і володіє всім. Він перебуває під охороною опікунів і домашніх слуг, аж доки не настане час, призначений його батьком. Так само й ми, поки були «дітьми», то були поневолені непотрібними правилами цього світу. Та коли настав час, Бог послав Сина Свого, Який був народжений від жінки і жив за Законом. Бог послав Його, щоб Він визволив тих, хто жив під Законом, щоб Бог усиновив нас. А через те, що ви Його діти, Бог послав Дух Сина Свого у ваші серця. І той Дух гукає: «Авва!» — тобто «Отче». Тож якщо ви більше не раби, а діти Господа, то Бог також зробив вас Своїми спадкоємцями. У минулому, коли ви не знали Бога, ви були рабами богів, що не були справжніми богами. Але тепер, коли ви пізнали істинного Бога, вірніше, це Господь пізнав вас, то чому ж ви повертаєтеся до тих немічних та непотрібних правил, яким знову намагаєтеся служити? Мене непокоїть те, що ви дотримуєтеся вчення про певні дні, місяці, сезони та роки. Я боюся, що праця моя для вас була марною. Браття і сестри, я вас благаю, будьте такими, як я! Адже після всього я став таким, як ви, та раніше, ви ставилися до мене досить добре. Ви знаєте, що вперше я прибув до вас тому що був хворим і, в немочі тіла свого, я проповідував Добру Звістку. Тож мій тілесний стан був великим випробуванням для вас, та ви не погордували мною, ані зневажили мене. Ви прийняли мене, мов Ангела Божого, неначе Самого Ісуса Христа! То де ж поділася ваша радість? Я без сумніву можу засвідчити, що ви зробили б усе можливе, щоб допомогти мені: якби ви змогли, то повиймали б свої очі й віддали їх мені. Чи, може, я став вашим ворогом, тому що кажу вам правду? Ті, хто бажають, щоб ви дотримувалися Закону, дуже завзяті, але нещирі у своїх діях. Вони намагаються розлучити нас із вами і привернути вас на свій бік. Завжди приємно, коли хтось зацікавлений тобою, але тільки тоді, коли це з добрими намірами. Це добре завжди, а не лише на той час, поки я між вами. Любі діти мої, заради вас я знову терплю біль і муки, подібні до тих, які відчуває жінка, народжуючи дитину. І терпітиму їх, аж доки ви не вподобитеся Христу. Хотів би я бути серед вас зараз і говорити з вами якось інакше, бо не знаю, що й робити з вами.
До галатiв 4:1-20 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Ще скажу: доки спадкоємець малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч є господарем усього, але знаходиться під владою опікунів і управителів до часу, призначеного батьком. Так і ми, коли були малолітні, були в рабстві у стихій світу. А коли прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина, Який народився від жінки, був під Законом, щоб викупити підзаконних, щоб нам отримати всиновлення. А оскільки ви сини, то Бог послав Духа Свого Сина у ваші серця, Який вигукує: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, а син; а якщо син, то й спадкоємець Бога через Христа. Та тоді, не знавши Бога, ви були у рабстві тих, які за природою не є богами. А тепер, пізнавши Бога, а краще сказати, бувши пізнані Богом, як це ви знову повертаєтесь до немічних і жалюгідних стихій світу, у яких знову ще хочете бути в рабстві? Ви дотримуєтеся днів, місяців, пір, років. Боюся за вас, щоб я не даремно трудився над вами. Прошу вас, брати: будьте як я, тому що і я як ви. Ви нічим не скривдили мене. Ви знаєте, що я в немочі плоті проповідував вам уперше Євангеліє, і ви не зневажили і не погребували моєю спокусою в плоті, а прийняли мене як ангела Божого, як Христа Ісуса. Яким же було ваше блаженство! Свідчу вам, що, якби було можливо, ви вирвали б свої очі і віддали б мені. Тож невже я став вашим ворогом, кажучи вам істину? Ревнують про вас недобре, а хочуть відторгнути вас, щоб ви ревнували про них. Та добре ревнувати в доброму завжди, а не тільки в моїй присутності у вас. Дітоньки мої, яких я знову народжую в муках, доки не зобразиться у вас Христос! Хотів би я зараз бути присутнім у вас і змінити свій голос, бо я в замішанні щодо вас.
До галатiв 4:1-20 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Тож кажу я: доки спадкоємець є малолітній, він нічим не відрізняється від раба, хоч і є володарем усього. Але до часу, призначеного батьком, він перебуває під опікунами й управителями. Так і ми, доки були дітьми, то були поневолені природними стихіями світу. Коли ж прийшла повнота часу, Бог послав Свого Сина, Який народився від жінки і був під Законом, аби викупити тих, які під Законом, щоб ми одержали всиновлення. А оскільки ви — сини, то Бог послав у наші серця Духа Свого Сина, Який кличе: Авва, Отче! Тому ти вже не раб, а син, а якщо син, то [через Христа] й спадкоємець Божий. Але тоді, не знаючи Бога, ви служили тим, які за своєю природою не є богами. Тепер же, пізнавши Бога, а краще, як Бог пізнав вас, — навіщо знову повертаєтеся до безсилих і убогих стихій, яким бажаєте знову, як і колись, служити? Ви уважно стежите за днями й місяцями, за порами й роками. Я боюся за вас: чи не даремно я трудився для вас? Прошу вас, брати: будьте, як я, бо я такий же, як ви. Нічим ви мене не образили. Ви знаєте: хоч я в немочі тіла звіщав вам раніше Євангеліє, та ви [моїм] тілесним випробуванням не погордували, не відштовхнули мене, а прийняли мене як Божого ангела, як Ісуса Христа. Тож куди поділося ваше блаженство? Свідчу вам, що якби було можливим, то ви вирвали б свої очі й дали б мені. Невже я став вашим ворогом, тому що говорю вам правду? Не на добро виявляють вони ревність до вас, але хочуть вас відлучити, щоб ви про них уболівали. Адже добре завжди вболівати про добро, а не тільки тоді, коли я присутній у вас. Діти мої, я знову терплю нестерпні муки за вас, доки не відобразиться у вас Христос. Хотів би я бути з вами сьогодні та змінити тон своєї мови, тому що вболіваю за вас.
До галатiв 4:1-20 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Глаголю ж: Доки наслїдник малолїток, доти не відрізняєть ся від слуги, хоч він і пан усього, а єсть під опікунами та доморядниками аж до нароку отця. Так же й ми, як були малолїтками, були підневолені первотинами сьвіта. Як же прийшла повня часу, послав Бог Сина свого, що родивсь від жени і був під законом, щоб викупив тих, що під законом, щоб ми прийняли всиновленнє. А що ви сини, то послав Бог Духа Сина свого в серця ваші, що покликує: Авва, Отче! Тим же вже більш не невільник єси, а син; коли ж син, то й наслїдник Божий через Христа. Тільки ж тодї, не знаючи Бога, служили ви тим, що не по природї були богами. Тепер же, знаючи Бога, більше ж будучи познані від Бога, як вертаєтесь до немочних та мізерних первотин, котрим знов наново служити хочете? Ви вважаєте на днї, місяцї, пори й лїта. Боюсь за вас, що може марно працював коло вас. Будьте, браттє, благаю вас, як і я: бо й я (такий), як ви. Нїчим ви мене не скривдили. Ви ж знаєте, що я у немощі тїла благовістив вам перше. І не погордували ви спокусою, що була в тїлї моїм, анї відопхнули, а як ангела Божого прийняли мене, як Христа Ісуса. Яке ж то було блаженство ваше! Сьвідкую бо вам, що коли б можна, ви б тодї, вирвавши очі свої, оддали менї. То чи вже став я ворогом вам, говорячи вам правду? Ревнують про вас не добре, а хочуть відлучити вас, щоб ви про них ревнували. Добре ж ревнувати всякого часу в доброму, тай не тільки, як я приходжу до вас. Дїточки мої, (ви,) котрими знов мучусь (перед родинами), доки Христос в'образить ся у вас, хотїв би я бути у вас сьогоднї і змінити голос мій: бо я в непевности про вас.