Буття 17:15-19
Буття 17:15-19 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І сказав Авраамові Бог: Сара, жінка твоя, нехай свого ймення не кличе вже: Сара, бо ім’я їй: Сарра. І поблагословлю Я її, і теж з неї дам сина тобі. І поблагословлю Я її, і стануться з неї народи, і царі народів будуть із неї. І впав Авраам на обличчя своє, і засміявся. І подумав він у серці своїм: Чи в столітнього буде народжений, і чи Сарра в віці дев’ятидесяти літ уродить? А до Бога сказав Авраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм! Бог же сказав: Але Сарра, твоя жінка, сина породить тобі, а ти назвеш ім’я йому Ісак. І Свого заповіта з ним Я складу, щоб був вічний заповіт для нащадків його по нім.
Буття 17:15-19 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Бог сказав Аврааму: «Твоя жінка не зватиметься вже Сарою. Її ім’я тепер буде Сарра. Я благословлю її, Я дам тобі сина від неї. Я благословлю її, і вона стане матір’ю народів. І царям цих народів дасть вона життя». Авраам упав долілиць, щоб показати повагу до Бога, але про себе розсміявся, думаючи: «Чи народиться дитина від столітнього діда? Чи може дев’яностолітня Сарра народити?» Авраам тоді сказав Богові: «Я сподіваюсь, Ізмаїл матиме прихильність Твою». Бог відповів: «Ні. Твоя дружина Сарра народить тобі сина, і назвеш ті його Ісааком. Я укладу з ним і з його нащадками Мою Угоду. І вона буде навік.
Буття 17:15-19 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І сказав Бог Авраамові: Твоя дружина Сара не зватиметься більше Сарою, але її ім’я буде Сарра. Поблагословлю ж її і дам тобі від неї дитину. І поблагословлю її, і постануть народи, — з неї вийдуть царі народів. І впав Авраам ниць, засміявся і сказав про себе, говорячи: Хіба в столітнього народиться син, невже Сарра, будучи дев’яностолітньою, народить? А Богові Авраам сказав: Ізмаїл, нехай живе він перед Тобою. Та Бог Авраамові сказав: Так. Ось твоя дружина Сарра народить тобі сина, і даси йому ім’я Ісаак, і Мій завіт — вічний завіт — Я укладу з ним і його нащадками, які після нього.
Буття 17:15-19 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І рече Бог Авраамові далїй: Жену твою Сару не мусиш уже звати на імя Сара, а Сарра буде імя її. І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть. І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітьньому б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила? Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою. Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.