Буття 30:1-24
Буття 30:1-24 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю! І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби? І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей. І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків. І завагітніла Білга, і вродила Якову сина. І сказала Рахіль: Розсудив Бог мене, а також вислухав голос мій, і дав мені сина. Тому назвала ймення йому: Дан. І завагітніла вона ще, і вродила Білга, невільниця Рахілина, другого сина Якову. І сказала Рахіль: Великою боротьбою боролась я з сестрою своєю, і перемогла. І назвала ймення йому: Нефталим. І побачила Лія, що вона перестала родити, і взяла Зілпу, свою невільницю, і дала її Якову за жінку. І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, Якову сина. І сказала Лія: Прийшло щастя, і назвала ймення йому Ґад. І вродила Зілпа, невільниця Ліїна, другого сина Якову. І промовила Лія: То на блаженство моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала ймення йому: Асир. І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, і знайшов на полі мандрагорові яблучка, і приніс їх до Лії, матері своєї. І сказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових яблучок сина твого! А та відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові яблучка сина мого? І сказала Рахіль: Тому то він ляже з тобою цієї ночі за мандрагорові яблучка сина твого! І прийшов Яків з поля ввечері, а Лія вийшла назустріч і сказала: Увійдеш до мене, бо справді найняла я тебе за мандрагорові яблучка сина мого. І лежав він із нею ночі тієї. І вислухав Бог Лію, і завагітніла вона, і вродила Якову п’ятого сина. І промовила Лія: Дав Бог заплату мені, що дала я невільницю свою своєму чоловікові. І назвала ймення йому: Іссахар. І завагітніла Лія ще, і вродила Якову шостого сина. І промовила Лія: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо я породила йому шестеро синів. І назвала ймення йому: Завулон. А потому вродила дочку, і назвала ймення їй: Діна. І згадав Бог про Рахіль, і вислухав її Бог, і відчинив їй утробу. І завагітніла вона, і сина вродила, і сказала: Бог забрав мою ганьбу! І назвала ймення йому: Йосип, кажучи: Додасть Господь мені іншого сина!
Буття 30:1-24 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Рахиль побачила, що в неї немає дітей від Якова, вона почала заздрити своїй сестрі. Тож і звернулась вона до Якова: «Дай мені дітей, інакше мені не жити!» Розгнівавшись на Рахиль, Яків кинув: «Чи я Бог? Він не дав тобі мати дітей». І сказала тоді Рахиль: «Поглянь, ось моя служниця Вілха. Пізнай її, щоб вона народила дитину для мене і я стала матір’ю через неї». І віддала Рахиль свою служницю Вілху Якову як дружину, і він пізнав її. Вілха завагітніла й народила Якову сина. Рахиль тоді й каже: «Бог був мені суддею. Він вислухав мене й дав мені сина». Через те й назвала Рахиль свого сина Даном. Вілха знову завагітніла й народила Якову другого сина. І сказала Рахиль: «Я відчайдушно боролась зі своєю сестрою і перемогла». І назвала вона його Нафталі. Лея, побачивши, що не матиме вже дітей, віддала Якову свою служницю Зілпу за дружину. І Леїна служниця Зілпа народила Якову сина. Лея сказала: «Мені пощастило». І назвала вона сина Ґадом. Леїна служниця Зілпа народила Якову другого сина. Лея сказала: «Я щаслива, адже всі молоді жінки назвуть мене щасливою!» Вона назвала його Ашером. Якось під час зелених жнив Рувим вийшов у поле, знайшов там мандрагору й приніс своїй матері Леї. Рахиль попросила її: «Дай мені, будь ласка, трохи мандрагори, яку приніс твій син». Та відповіла: «Мало тобі, що забрала в мене чоловіка, так ще й хочеш забрати мандрагору мого сина?» Рахиль на те каже: «Якщо даси мені мандрагори твого сина, тоді Яків спатиме з тобою сьогодні». Коли Яків того вечора повертався з поля, Лея вийшла йому назустріч і сказала: «Цієї ночі ляжеш зі мною, бо я заплатила за тебе мандрагорою, яку мій син знайшов». Тож Яків тієї ночі ліг з Леєю. І Бог послухав Лею. Вона завагітніла й народила Якову п’ятого сина. Лея сказала: «Бог нагородив мене за те, що віддала я чоловікові свою служницю». Вона назвала його Іссаха́ром. І знову завагітніла Лея, і народила Якову шостого сина. І сказала вона: «Бог щедро обдарував мене. Тепер чоловік шануватиме мене, бо я дала йому шістьох синів». Вона назвала його Завулоном. Згодом Лея народила дочку і назвала її Діною. Тоді Бог згадав Рахиль і прислухався до неї. Він зробив так, щоб і вона змогла мати дітей. Тож Рахиль завагітніла й народила сина. Вона сказала: «Бог зняв з мене ганьбу». Рахиль назвала його Йосипом. Вона сказала: «Хай би Господь дав мені ще одного сина».
Буття 30:1-24 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Побачила ж Рахиль, що не народила дитини Якову, і сповнилася заздрощів Рахиль до своєї сестри, і промовила до Якова: Дай мені дітей! Якщо ж ні — я помру! Тоді Яків обурився на Рахиль і сказав: Хіба ж я замість Бога, Який позбавив тебе плоду лона? А вона сказала Якову: Ось моя рабиня Вала; увійди до неї, — і народить на мої коліна, тож матиму і я дітей від неї. І вона дала йому свою рабиню Валу — за дружину, і Яків увійшов до неї. Вала, рабиня Рахилі, завагітніла й народила Якову сина. І сказала Рахиль: Бог присудив на мою користь, і почув мій голос, і дав мені сина. Тому-то й дала йому ім’я — Дан. І завагітніла знову Вала, рабиня Рахилі, і народила другого сина Якову. І сказала Рахиль: Підтримав мене Бог: я змагалася з моєю сестрою — і перемогла. Тож дала йому ім’я — Нефталим. Побачила ж Лія, що перестала народжувати, і взяла свою рабиню Зелфу, і дала її Якову за дружину. Яків увійшов до неї — і Зелфа, Ліїна рабиня, завагітніла і народила Якову сина. Тож сказала Лія: Яке щастя! І вона дала йому ім’я — Ґад. І ще завагітніла Зелфа, Ліїна рабиня, і знову народила Якову — другого сина. А Лія сказала: Я щаслива, бо жінки називатимуть мене блаженною. І дала йому ім’я — Асир. Якось вийшов Рувим у дні жнив пшениці й знайшов у полі мандраґорові яблука; він приніс їх своїй матері Лії. А Рахиль сказала Лії: Дай мені мандраґорових яблук твого сина. Та Лія сказала: Хіба не досить тобі того, що ти забрала мого чоловіка? Невже ще й мандраґорові яблука мого сина забереш? А Рахиль відповіла: Гаразд, нехай за мандраґорові яблука твого сина цієї ночі він спить з тобою. Прийшов же Яків увечері з поля, а Лія вийшла йому назустріч, та й сказала: Сьогодні заходь до мене, бо я найняла тебе за мандраґорові яблука мого сина. Тож тієї ночі він спав з нею. І Бог вислухав Лію, і вона завагітніла, і народила Якову п’ятого сина. І сказала Лія: Бог винагородив мене за те, що я дала мою рабиню своєму чоловікові. І дала йому ім’я — Іссахар, тобто Винагорода. І знову завагітніла Лія, і народила Якову шостого сина. І сказала Лія: Обдарував мене Бог чудовим даром. Саме тепер вибере мене мій чоловік, бо я народила йому шістьох синів. І дала йому ім’я — Завулон. А після цього народила дочку і дала їй ім’я — Діна. Згадав же Бог Рахиль, і Бог вислухав її, і відкрив її лоно. Завагітнівши, вона народила Якову сина. І сказала Рахиль: Бог зняв з мене ганьбу; і дала йому ім’я — Йосиф, кажучи: Нехай додасть мені Бог іншого сина.
Буття 30:1-24 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
В бачаючи ж Рахеля, що не вродила Яковові нїякої дитини, завидувала Рахеля сестрі своїй, та й каже Яковові: Дай менї дїток, ато вмру. Загорівся ж Яков гнївом на Рахелю, і каже: Хиба я тобі замість Бога, що не дав тобі утробного плоду? Каже ж вона: Ось раба моя Балла; увійди до неї та нехай уродить на колїна мої, щоб і в мене були дїтки від неї. І оддала йому Баллу, рабиню свою за жінку, і ввійшов до неї Яков. І завагонїла Балла, та й уродила Яковові сина. І рече Рахеля: Бог судив менї, і послухав голосу мого, і дав менї сина. Тим і дала йому імя: Дан. І завагонїла знов Балла, рабиня Рахелина, й уродила сина другого Яковові. І рече Рахеля: Великою боротьбою боролась я з сестрою моєю, та й перемогла. Тим і дала йому імя: Нафталїй. Вбачала ж Лея, що перестала роджати, і взяла Зелфу, рабу свою, та й оддала її Яковові за жінку. І вродила Зелфа, рабиня Леїна, Яковові сина. І рече Лея: Пощастило менї! І дала йому імя: Гад. І вродила Зелфа, рабиня Леїна, Яковові сина другого. І каже Лея: Щасна я; бо дочки зватимуть мене блаженною. І дала йому імя: Ассер. І пійшов Рубен під пшеничні жнива, та й знайшов любовні яблука на полї, та й принїс їх до Леї, матері своєї. Каже ж Рахеля до Леї: Дай менї любовних яблук сина твого! Рече ж вона їй: Хиба се мала річ, що взяла єси мужа мого? Чи й любовні яблука сина мого віднїмеш? Каже ж Рахеля: Дак нехай переночує з тобою сьогоднї за любовні яблука сина твого. Прийшов же Яков з поля ввечорі, і вийшла Лея зустріч йому, і каже: Мусиш увійти до мене; найняла бо я справдї тебе за любовні яблука сина мого. І переночував він з нею тієї ночи. І послухав Бог Леї, і завагонїла вона, і вродила Яковові сина пятого. І каже Лея: Дав менї Бог плату мою; бо оддала рабиню мою мужеві мойму. І дала йому імя: Іссахар. І завагонїла знов Лея, і вродила сина шестого Яковові. І каже Лея: Подарував менї Бог гостинця гарного, поважити ме мене муж мій; уродила бо йому шестьох синів. І дала імя йому: Себулон. А потім уродила дочку, і дала імя їй: Дина. І зглянувся Бог на Рахелю, і почув її Бог, і відчинив утробу їй. І завагонївши вродила сина, і каже: Одняв Бог докір мій. І дала імя йому: Йосиф, говорючи: Дай менї, Господе, й другого сина.