До євреїв 5:1-10
До євреїв 5:1-10 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Кожен бо первосвященик, що з-між людей вибирається, настановляється для людей на служіння Богові, щоб приносити дари та жертви за гріхи, і щоб міг співчувати недосвідченим та заблудженим, бо й сам він перейнятий слабістю. І тому він повинен як за людей, так само й за себе самого приносити жертви за гріхи. А чести цієї ніхто не бере сам собою, а покликаний Богом, як і Аарон. Так і Христос, не Сам Він прославив Себе, щоб Первосвящеником стати, а Той, що до Нього сказав: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив. Як і на іншому місці говорить: Ти Священик навіки за чином Мелхиседековим. Він за днів тіла Свого з голосінням великим та слізьми приніс був благання й молитви до Того, хто від смерти Його міг спасти, і був вислуханий за побожність Свою. І хоч Сином Він був, проте навчився послуху з того, що вистраждав був. А вдосконалившися, Він для всіх, хто слухняний Йому, спричинився для вічного спасіння, і від Бога був названий Первосвящеником за чином Мелхиседековим.
До євреїв 5:1-10 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Кожного первосвященика обирають з-поміж людей. І призначення його — допомогти людям в тому, що вони мають робити для Бога, а також нести Йому дари й пожертви за гріхи. Так, первосвященик спроможний бути лагідний з тими людьми, хто грішить через своє незнання, бо й сам він має слабкості. Його обов’язок — приносити пожертви як за гріхи інших людей, так і за власні. І ніхто не може сам собі надати цю велику честь — бути первосвящеником. Він має бути покликаний Богом, як то було з Аароном. Так само й Христос не обрав Самого Себе, щоб одержати цю славу стати первосвящеником, то Бог зробив це, сказавши Йому: «Ти — Син Мій, сьогодні Я став Твоїм Отцем». Те ж говориться і в іншому місці Святого Писання: «Священик Ти навіки, як той Мелхіседек». Під час Свого земного життя Ісус звертав Свої молитви й благання з голосінням великим та сльозами до Того, Хто міг врятувати Його від смерті. Він був відомий своєю побожною шаною Всевишнього, і тому Бог відгукнувся на Його прохання. І хоч Христос був Сином Божим, але опановував покору через страждання. А вдосконалившись, Він став джерелом вічного спасіння для тих, хто слухняний Йому. Тож Бог проголосив Його первосвящеником за чином Мелхіседековим.
До євреїв 5:1-10 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Бо кожен первосвященник, що з людей обирається, для людей ставиться на служіння Богу, щоб приносити дари й жертви за гріхи, який може бути поблажливим до незнаючих і заблудлих, тому що й сам обкладений неміччю. І через неї повинен як за народ, так і за себе приносити жертви за гріхи. І ніхто не бере на себе цієї честі сам, а тільки покликаний Богом, як і Аарон. Так і Христос не Сам прославив Себе, щоб стати первосвященником, а Той, Хто сказав Йому: Ти Син Мій, Я сьогодні народив Тебе. Як і в іншому місці Він каже: Ти священник навіки за чином Мелхіседека. Він у дні Своєї плоті із сильним криком і слізьми приніс молитви й благання Тому, Хто міг спасти Його від смерті, і був почутий за Своє благоговіння. Хоч Він і Син, проте стражданнями навчився послуху і, вдосконалившись, став для всіх слухняних Йому винуватцем вічного спасіння, бувши названий Богом первосвященником за чином Мелхіседека.
До євреїв 5:1-10 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Оскільки кожний первосвященик, який вибирається з-поміж людей, настановляється для людей у Божих справах, аби приносити дари та жертви за гріхи, щоб міг співчувати необізнаним і тим, які заблукали, адже й сам оточений неміччю, — і тому він повинен як за людей, так і за себе приносити жертви за гріхи. Та ніхто сам по собі не приймає честі, а тільки тоді, коли покликаний Богом, — як Аарон. Так і Христос не Сам Себе прославив, аби стати Первосвящеником, але Той, Хто сказав Йому: Ти — Мій Син, Я сьогодні породив Тебе. І в іншому місці говорить: Ти — Священик навіки, за чином Мелхиседека. Він, перебуваючи у Своєму тілі, з великим риданням і слізьми заніс благання і молитви до Того, Хто може спасти Його від смерті, і був вислуханий за благочестя; хоча був Він Сином, проте навчився послуху через те, що постраждав. Досягнувши досконалості, Він став причиною вічного спасіння для всіх, хто Йому покірний, — і Бог назвав Його Первосвящеником за чином Мелхиседека.
До євреїв 5:1-10 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Всякий бо архиєрей, із людей узятий, для людей поставляєть ся на служеннє у тому, що Боже, щоб приносив дари і жертви за гріхи, котрий би міг болїти серцем за нетямущих і заблуджених, бо й сам обложений немощею; і ради того мусить, як за людей, так за себе приносити за гріхи. І нїхто сам по собі не приймає чести, а хто покликаний од Бога, яко ж і Аарон. Так і Христос не сам себе прославив бути архиєреєм, а Той, хто глаголав до Нього: "Син мій єси Ти, я сьогоднї породив Тебе." Яко ж і инде глаголе: "Ти єси священик по вік по чину Мелхиседековому." Котрий за днїв тїла свого приносив молитви і благання до Того, хто міг спасти Його від смерти, з великим голосїннєм і слїзми, і почуто Його за страх (Його перед Богом). Хоч і Син Він був, тільки ж навчивсь послуху через те, що терпів, і, звершившись, ставсь усїм, що слухають Його, причиною спасення вічнього, і названий від Бога архиєреєм по чину Мелхиседековому.