Iсая 1:1-31 - Порівняти всі версії

Поділитись

Видіння Ісаї, Амосового сина, яке він був бачив про Юдею та про Єрусалим за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, Юдиних царів. Послухайте ви, небеса, і ти, земле, почуй, бо говорить Господь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони зняли бунт проти Мене!... Віл знає свого власника, а осел ясла пана свого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене... О люду ти грішний, народе тяжкої провини, лиходійське насіння, сини-шкідники, ви покинули Господа, ви Святого Ізраїлевого понехтували, обернулись назад! У що будете биті ще, коли неслухняними далі ви будете? Хвора ваша вся голова, і все серце боляще... Від підошви ноги й аж до голови нема цілого місця на ньому: рани й ґудзі, та свіжі порази невичавлені, і не позав’язувані, і оливою не порозм’якшувані... Земля ваша спустошена, огнем спалені ваші міста, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того всього пустиня, немов з руйнування чужинців!... І позосталась Сіонська дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, як місто обложене... Коли б був Господь Саваот не лишив нам останку малого, ми були б як Содом, до Гоморри ми стали б подібні... Послухайте слова Господнього, содомські князі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморський, нащо Мені многота ваших жертов? говорить Господь. Наситився Я цілопаленнями баранів і жиром ситих телят, а крови биків та овець і козлів не жадаю! Як приходите ви, щоб явитися перед обличчям Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір’я Мої? Не приносьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида для Мене воно; новомісяччя та ті суботи і скликання зборів, не можу знести Я марноти цієї!... Новомісяччя ваші й усі ваші свята ненавидить душа Моя їх: вони стали Мені тягарем, Я змучений зносити їх... Коли ж руки свої простягаєте, Я мружу від вас Свої очі! Навіть коли ви молитву примножуєте, Я не слухаю вас, ваші руки наповнені кров’ю... Умийтесь, очистьте себе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, перестаньте чинити лихе! Навчіться чинити добро, правосуддя жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь! Прийдіть, і будемо правуватися, говорить Господь: коли ваші гріхи будуть як кармазин, стануть білі, мов сніг; якщо будуть червоні, немов багряниця, то стануть мов вовна вони! Як захочете ви та послухаєтесь, то будете добра землі споживати. А коли ви відмовитеся й неслухняними будете, меч пожере вас, бо уста Господні сказали оце! Як стало розпусницею вірне місто: було повне воно правосуддя, справедливість у нім пробувала, тепер же розбійники! Срібло твоє стало жужелицею, твоє питво водою розпущене... Князі твої вперті і друзі злодіям вони, хабара вони люблять усі та женуться за дачкою, не судять вони сироти, удовина справа до них не доходить... Тому то говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитися над Своїми супротивниками, і помщусь на Своїх ворогах! І на тебе Я руку Свою оберну, і твою жужелицю немов лугом витоплю, і все твоє оливо повідкидаю! І верну твоїх суддів, як перше було, і твоїх радників, як напочатку. По цьому тебе будуть звати: місто справедливости, місто вірне! Правосуддям Сіон буде викуплений, а той, хто навернеться в нім, справедливістю. А знищення грішників та винуватців відбудеться разом, і ті, що покинули Господа, будуть понищені. І будете ви посоромлені за ті дуби, що їх пожадали, і застидаєтеся за садки, які вибрали ви. Бо станете ви, як той дуб, що листя всихає йому, і як сад, що не має води. І станеться сильний кострицею, його ж діло за іскру, і вони обоє попаляться разом, і не буде нікого, хто б те погасив!

Це з’ява, що була Ісаї, сину Амоса, про Юдею та Єрусалим за тих часів, коли юдейськими царями були Уззія, Йотам, Агаз та Езекія. Почуйте, небеса, послухай, земле, бо Господь сказав: «Підняв дітей на ноги Я і їх зростив, повстали ж діти проти Мене. Знає віл свого господаря, і знає віслюк, де має ясла, та Ізраїль Мене не знає, не розуміє Мій народ». Як то жахливо! Ізраїль — грішний народ, це люд, придавлений виною. Це покоління лиходіїв, це діти-руйнівники. Вони зневажають Святого Ізраїлю, вони відвернулися від Нього. Навіщо вам, щоб вас били знову? Ви й далі будете повставати? Хворі всі ваші голови й недужі всі ваші серця! Не маєте ви нічого здорового: від стоп до маківки — самі лише синці, виразки та свіжі рани, з яких сочиться кров. Не промили й не перев’язали їх і не змастили їх оливою, щоб загоїти. Країну вашу сплюндровано, міста спалено. Чужинці паплюжать вашу землю на ваших же очах. Її спустошено, мов землю, захоплену ворогами. Тільки дочка Сіону лишилася, мов курінь сторожа на винограднику, мов хижа на огірковому полі, мов місто, обложене ворогами. Якби Всемогутній Господь не дозволив кільком нашим людям вижити, то нас би знищили вщент, як Содом і Ґоморру. Вислухайте звістку Господню, ви, правителі Содома! Прислухайся до Слова Божого, народе Ґоморри! Господь говорить: «Навіщо ви й далі приносите Мені нескінченні пожертви? Досить з Мене ваших спалених баранів та жиру ваших биків. Мене не тішить кров биків, овець та кіз. Хто просить вас тупцювати на подвір’ї Мого храму, коли приходите на зустріч зі Мною? Не приносьте більше непотрібних пожертв, а запашне куріння мені огидне. Мені бридкі ваші Новолуння, суботи, зібрання, які ви скликаєте. Я ненавиджу святі сходини, що відгонять гріхом. Моє єство проймається ненавистю до ваших святкувань Новолуння та щорічних свят. Тяжким тягарем вони обернулися для Мене; Я втомився нести цей тягар. Коли ви здіймаєте в молитві руки, Я відвертаю лице від вас. Навіть якщо ви примножите свої молитви, Я не прислухаюсь до вас, тому що руки ваші заплямовані кров’ю. Умийтеся, очистіться, відмовтеся від лихих вчинків, сховайте їх подалі від Моїх очей, й перестаньте чинити зло. Навчіться творити добро, будьте справедливими з іншими людьми. Навчайте людей творити добро тим, хто збиткується з інших. Дбайте про сиріт, захищайте вдів». Господь говорить: «Приходьте, давайте посперечаємося. Якщо гріхи ваші яскраво-червоні, вони можуть побіліти, мов сніг. Якщо вони темно-червоні, то можуть вибілитись, мов та вовна. Якщо ви послухаєтесь і упокоритесь, будете споживати все добре на землі. Якщо ж відмовитеся слухатись і підете проти Мене, меч пожере вас». Так сказав Сам Господь. Місто, яке було вірним, перетворилося на розпусницю! Єрусалим був справедливим містом, жила там праведність, а тепер — убивці. Твоє срібло перетворилося на шлак; вино твоє розбавлене водою. Твої правителі — заколотники, які водяться зі злодіями. Усі вони люблять хабарі й полюють на подарунки. Не захищають вони прав сирітських, і ніколи вони не послухають справу вдовину. Ось чому Володар, Господь Всесильний, Могутній Ізраїльський говорить: «Вороги Мої не будуть більше Мене турбувати, Я покараю супротивників Моїх. Я поверну проти тебе руку і лугом виведу всі шлаки й викоріню все нечисте. Я поверну таких суддів, яких ти спершу мав, і радників таких, як ти мав раніше. Тоді тебе назвуть „Праведним і Вірним містом”. Сіон буде викуплений справедливістю, а хто повернеться до Господа, буде врятований праведністю. Але відступники й грішники будуть знищені, й ті, хто від Господа відвернувся, пощезнуть. Вам буде соромно за ті дуби, що їм ви поклонялися Ви пошкодуєте, що вибрали для вшанування сади. Бо самі станете схожими на дуби з засохлим листям, на сад, що вмирає без води. Найдужчі дерева стануть мов хмиз сухий, а справи їхні, мов іскорки, з яких розгориться вогнище. І разом вони палатимуть, і нікому буде той вогонь загасити».

Видіння, яке бачив Ісая, син Амоса, — те, що він побачив проти Юдеї і проти Єрусалима в царювання Озії, Йоатама, Ахаза та Езекії, які царювали в Юдеї. Послухай, небо, і сприйми, земле, бо Господь заговорив: Я породив і звеличив синів, а вони Мене відкинули! Віл упізнає господаря, і осел — ясла свого володаря. А Ізраїль Мене не пізнав, і народ Мене не зрозумів! Горе, народе грішний, народе, сповнений гріхів, погане насіння, беззаконні сини! Ви покинули Господа і викликали гнів Святого Ізраїля. Чому ще ви маєте бути биті, продовжуючи чинити беззаконня? Уся голова — у болі, і все серце — у смутку! Від ніг аж до голови чи рана, чи синяк, чи побиття — вони роз’ятрені, немає як накласти пластир, олію чи пов’язку. Ваша земля — пустеля, ваші міста спалені вогнем. Вашу країну перед вами пожирають чужинці, і вона спустошена, знищена чужими народами. Дочка Сіон залишиться, як намет у винограднику і як будиночок-сторожка в саду, як місто в облозі. І якщо б Господь Саваот не залишив нам потомства, то ми стали б як Содом, і ми уподібнилися б до Гоморри. Послухайте слово Господа, володарі Содому, сприйміть Божий Закон, народе Гоморри! Навіщо Мені велика кількість ваших жертв? — говорить Господь. Я сповнений всепалень баранів і жиру ягнят, і крові биків та козлів Я не бажаю! Тож не приходьте, щоб з’явитися переді Мною! Бо хто жадав їх з ваших рук, щоб даремно топтати Мій двір? Якщо несете пшеничне борошно, надаремно! Ладан для Мене — огида! Ваші нові місяці, суботи і великий день Я не сприймаю! Піст, святкування, ваші нові місяці та ваші свята ненавидить Моя душа! Ви стали Мені досита, ніколи більше не прощатиму ваших гріхів! Коли простягатимете до Мене руки, Я відведу від вас Свої очі, і коли помножуватимете молитви, не вислухаю вас, бо ваші руки сповнені крові! Помийтеся, станьте чистими, відкиньте зло від ваших душ перед Моїми очима, зупиніться у вашому злі, навчіться чинити добро, шукайте суду, визвольте ображеного, учиніть суд сироті і з удовою поступіть справедливо! Приходьте і порозмовляємо, — говорить Господь, — і якщо ваші гріхи будуть, як кармазин, вибілю, як сніг, а якщо будуть, наче багряниця, вибілю, як вовну. І якщо ви забажаєте і послухаєте Мене, то будете споживати блага землі. Якщо ж не захочете і не послухаєте Мене, то вас пожере меч. Адже Господні уста це сказали! Як стало блудницею вірне місто Сіон, повне суду, те, в якому справедливість заснула, а тепер — убивства. Ваше срібло без вартості. Твої корчмарі змішують вино з водою. Твої володарі — неслухняні, спільники злодіїв, котрі люблять хабарі, які женуться за винагородою, не судять сиріт і не приймають суду вдів. Через це так говорить Володар, Господь Саваот: Горе, сильні Ізраїля, бо Мій гнів на противників не зупиниться! Я вчиню суд проти Моїх ворогів! Тож наведу на тебе Мою руку, і вогнем переплавлю тебе для очищення, а тих, хто неслухняний, знищу, — відніму від тебе всіх беззаконних і впокорю всіх гордих. І Я поставлю твоїх суддів, як раніше, і твоїх радників, як на початку. І після цього назвешся: Місто праведності, місто-матір, вірний Сіон. Адже судом і милосердям врятуються його полонені. А беззаконні та грішні будуть разом знищені, і тим, хто покидає Господа, буде покладено кінець. Тому вони будуть засоромлені своїми ідолами, яких вони забажали, і були засоромлені своїми священними гаями, яких прагнули. Оскільки вони будуть, як модрина, що скинула листя, і як сад, що не має води. І їхня сила буде, як стебло коноплі, а їхні діла — як іскри вогню, і беззаконні та грішники разом будуть спалені, і не буде того, хто загасив би.

Видиво Ісаїї, сина Амосового, яке видїв про Юдею й Ерусалим за Юдейських царів Уззії, Йоатама, Ахаза й Езекії: Слухайте, небеса й вважай, земле, бо Господь говорить: Я виховав синів і дав зріст їм, а вони зворохобились проти мене. Віл знає господаря свого, й осел - ясла пана свого, а Ізраїль не знає мене, народ мій не розуміє. О, горе, народе грішний, народе привалений беззаконностями, роде лиходїїв, сини погибелї! Покинули Бога, занедбали сьвятого Ізрайлевого, відступились взад від його! Куди, в яке місце вас іще бити, коли ви не перестаєте бути упрямими? Кожна голова в ранах, кожне серце хворе. Від підошви в нозї та й до тїмя на голові нема в йому здорового місця: рани, синяки, рани гниючі не вичищені, не перевязані й не змягчені оливою. То ж буде земля в вас опустошена, міста ваші огнем спалені; поля ваші в ваших таки очах чужі будуть пожерати; все опустїє, - звичайно, опустошене чужинцями. І останесь дочка Сионська, наче шатро в винограднику, наче будка в городї, як місто збурене. Як би Господь не зіставив із нас невеликого останку, - ми були б те, що й Содома, погибли б, як і Гоморра. Слухайте ж Господнє слово, ви, князї Содомські; вважай на науку Бога нашого, народе Гоморський! Навіщо менї множество жертов ваших? говорить Господь. Я вже пересичений всепаленнями з баранів і товщею з годованого скоту, та й крові з назимків і ягнят та козенят я не хочу. Як приходите, щоб явитись перед лицем моїм, то хто від вас вимагає, щоб топтали двори мої? Не носїть уже більше дарів надармо: паленнє кадила огидло менї; нових місяцїв і субот, та сходин сьвяточних не можу стерпіти: беззаконність поспіль із сьвяткуваннєм! Новомісяччя ваші й сьвята ваші ненавидить душа моя: вони стали ваготою менї, тяжко менї нести їх. І коли ви простягаєте руки ваші, то я одвертаю очі мої від вас, а як ви умножуєте молитви ваші, то я їх не чую, ваші бо руки повні крови. Обмийтесь, станьте чистими; одкиньте далеко ледачі вчинки ваші зперед очій моїх; перестаньте чинити зло; Навчітесь чинити добро; шукайте правди, рятуйте придавленого, обороняйте сироту, заступайте вдову; А тодї прийдїть - і розсудимось, - говорить Господь: Коли б гріхи ваші були, як багряниця - я, мов снїг їх убілю; коли б, як кармазин, були червоні, - обмию їх, як вовну. Схочете слухняним робом у мене ходити, - буде вас земля усяким благом надїляти; Затнетеся ж, опір ставши, - тодї меч пожере вас; се уста Господнї говорять! О, як же розопсотилась столиця, колись така вірна й повна правого суду! Справедливість давно в нїй панувала, тепер - душогубцї. Срібло твоє жужелицею стало, вино твоє розпущене водою; Князї твої - проступники й спільники злодїїв, на гостинцї ласі, користї шукають; сиротам нема в їх оборони, а справа вдовицї до них не доходить. Тим то говорить Господь, Господь Саваот, сильний Ізраїлїв: О, я надоложу мою кривду від противників моїх, і помшчусь над ворогами моїми! Простягну на тебе руку, жужелицю з тебе счищу й віддїлю від тебе все олово. І поставлю в тебе суддїв, як з давен бувало, та й радників, як було за предків; а тодї славити муть тебе городом правди, столицею вірною. Сион із потали вийде правосуддєм, а ті, що вернуться до його, - справедливостю; А всїм відступникам і грішникам - погибель, і хто Господа покинув - затратиться. А будуть вони покарані за ті дуброви, що такі вам любі, посоромлені за сади, що собі вибрали; І станеться з вами, як із тим дубом, що лист у його обпав, і як той сад, що води не має. І потужний станесь - сьміттєм, праця ж його - іскрою; й горіти муть разом, а нїхто не погасить.