Єремiя 20:8-9
Єремiя 20:8-9 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Щоразу, промовляючи, кричу від болю, бо пророкую про нещастя та насильство. Бо стало слово Господа для мене докором, тим, з чого люди цілий день глузують. І я сказав: «Не буду більш собі нагадувати про Бога, і більш не говоритиму ім’ям Його». Але слова Всевишнього, як палаючий вогонь в моєму серці, багаття усередині кісток моїх. Втомився я утримувати його, не в змозі більше я таке терпіти.
Єремiя 20:8-9 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Бо коли тільки я говорю, то кричу, кличу: Ґвалт! та Грабіж! і так сталося слово Господнє мені цілий день за ганьбу й посміховище... І я був сказав: Не буду Його споминати, і не буду вже Йменням Його говорити! І стало це в серці моїм, як огонь той палючий, замкнений у костях моїх, і я змучивсь тримати його й більш не можу!
Єремiя 20:8-9 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Бо я сміятимуся моїм гірким словом, прикличу невірність і страждання, бо Господнє слово стало мені на погорду і на сміх увесь мій день. І я сказав: Не назву Господнє Ім’я і більше не говоритиму Його Іменем. Та воно було, як вогонь, що горить, що палає в моїх костях, і я ослаб з усіх сторін, і не можу стерпіти.
Єремiя 20:8-9 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Бо скоро тілько зачну говорити, зараз мушу кричати про напад, про спустошеннє, і так слово Господнє зробилось про мене приводом до наруги й насьмїху. І подумав я собі: не споминати му про него і в його імя не буду більше промовляти! Та в серцї в мене, мов би огонь запалав, втаєний в костях моїх; я силкувався з'упинити його, та й не здолїв.