Йов 38:4-11
Йов 38:4-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Де ти був, коли землю основував Я? Розкажи, якщо маєш знання! Хто основи її положив, чи ти знаєш? Або хто розтягнув по ній шнура? У що підстави її позапущувані, або хто поклав камінь наріжний її, коли разом співали всі зорі поранні та радісний окрик здіймали всі Божі сини? І хто море воротами загородив, як воно виступало, немов би з утроби виходило, коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки, і призначив йому Я границю Свою та поставив засува й ворота, і сказав: Аж досі ти дійдеш, не далі, і тут ось межа твоїх хвиль гордовитих?
Йов 38:4-11 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Де був ти в час, коли землі основи Я творив? Ну ж бо, скажи, якщо розумний ти. Хто її виміри окреслив? Ти ж бо знаєш. І хто її відміряв потім? Що є підґрунтям для земних основ, і хто землі поклав наріжний камінь, коли всі зорі вранішні співали, і веселились Ангели, прославляючи плоди Його творінь? Хто широчінь морську у брами взяв, коли вона лилась, немов із лона, коли їй хмари одягнув і мрякою її запеленав, коли кордони моря я провів і встановив залізні ґрати й двері, коли сказав: „Ти можеш докотитися сюди й не далі, ось тут межа твоїх (могутніх) хвиль”.
Йов 38:4-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Де ти був, коли Я основував землю? Сповісти Мені, якщо ти володієш знанням. Чи знаєш, хто визначив її розміри? І хто протягнув мірний шнур по ній? На чому встановлені її склепіння? Хто є той, котрий заклав на ній кутовий камінь? Коли народжувалися зорі, усі Мої ангели хвалили Мене могутнім голосом. Я загородив море брамами, коли воно хлинуло, виходячи з лона своєї матері. Я ж зробив йому хмару за одяг і повив його імлою. І Я поставив йому границі, встановивши засуви та брами. Я ж сказав йому: Досі підеш, і не перейдеш, але в тобі розіб’ються твої хвилі!
Йов 38:4-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Де тодї був ти, коли я закладав основи землї? Скажи, коли знаєш! Хто визначив міру її, чи знаєш? або хто протягав шнур по нїй? На чім оперто підвалини її, або хто заложив угловий камінь її, Як тим часом всї ранні зорі веселилися, і всї сини Божі викликували з радощів? Хто запер, мов би ворітьми море, як воно ринуло, та, неначе з матернього лона, вийшло, Як я зробив йому хмари одежою, а мряку пеленами його, Та вказав йому гряницї, поставив засови й ворота, І сказав: ось покіль доходити будеш, а далїй не перейдеш, і тут межа надутим филям твоїм?