Йов 40:1-14

Йов 40:1-14 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

І говорив Господь Йову й сказав: Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огудник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість! І Йов відповів Господеві й сказав: Оце я знікчемнів, що ж маю Тобі відповісти? Я кладу свою руку на уста свої... Я раз говорив був, і вже не скажу, а вдруге і більш не додам!... І відповів Господь Йову із бурі й сказав: Підпережи но ти стегна свої, як мужчина: Я буду питати тебе, ти ж пояснюй Мені! Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути? Коли маєш рамено, як Бог, і голосом ти загримиш, немов Він, то окрась Ти себе пишнотою й величністю, зодягнися у славу й красу! Розпорош лютість гніву свого, і поглянь на все горде й принизь ти його! Поглянь на все горде й його впокори, поспихай нечестивих на їхньому місці, поховай їх у поросі разом, а їхні обличчя обвий в укритті. Тоді й Я тебе славити буду, як правиця твоя допоможе тобі!

Поділитися
Прочитати Йов 40

Йов 40:1-14 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

І сказав Господь Йову: «Чи буде Всемогутнього повчати той, хто сперечався з Ним? Хай відповість, хто Бога поправляв». Йов відповів Господу: «Звичайно, я лише людина, що міг би я у відповідь сказати? Я затулив долонею вуста. Я якось говорив, і більше вже не буду. Я двічі говорив, нічого не додам». Тоді Господь із бурі відповів: «Підпережись, як воїн, тоді тебе спитаю Я, а ти мені поясниш. Чи справді рішення Моє ти скасувати хочеш? Мене засуджуєш, щоб ствердитися в правоті? Чи, може, силу маєш Божу, чи голос твій гримить, як Мій? Тоді придай собі величність і повагу, честь і красу на себе одягни. Звільни свій буйний гнів, скарай нахабу, поглянь на гордого, звели йому скоритись. Звели йому скоритися, скарай нахабу, лихих людців здолай на місці. У порох всіх разом їх поховай, обличчя обгорнувши, у могилу. Тоді і Я тобі хвалу воздам, бо врятуватись можеш власною рукою.

Поділитися
Прочитати Йов 40

Йов 40:1-14 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

І Господь Бог у відповідь Йову сказав: Чи буде хтось ухилятися від суду Всесильного, хіба ж той, хто звинувачує Бога, не буде відповідати за це? Підхопивши, Йов каже Господу: Як то ще я суджуся, будучи настановлений, і оскаржую Господа, слухаючи це, будучи нічим? Яку ж відповідь я на це дам? Я покладу руку на мої уста. Я раз заговорив, а вдруге не продовжуватиму! А далі Господь, підхопивши, сказав Йовові з хмари: Ні, але підв’яжи, як муж, твої стегна, якщо заговорив, а Я запитаю тебе, ти ж Мені відповіси. Не відкидай Мого суду. Чи тобі здається, що Я з тобою повівся інакше, ніж щоб ти виявився праведним? Хіба твоя рука є такою, як Господня, чи голос, як Його громовиця? Візьми ж висоту і силу, зодягнися в славу і честь. Пошли ангелів з гнівом і впокори кожного зарозумілого, знищ гордовитого, а безбожного відразу вигуби, сховай же ззовні в землі разом, а їхні обличчя наповни безчестям! Бо тоді визнаю, що твоя правиця спроможна спасти.

Поділитися
Прочитати Йов 40

Йов 40:1-14 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І відказав Господь Йовові з бурі й промовив: Підпережи чересла твої, як мужові годиться: я питати мусь у тебе, а ти говори менї. Ти хочеш опрокинути присуд мій, хочеш винуватити мене, щоб себе якось оправдити? Чи така ж рука у тебе, як рука у Бога! Чи з'умієш загріміти таким голосом, як він? А нуж, одягнись у величчє й славу, украси себе сяєвом і пишнотою; Вилий строгість гнїву твого, позирни на гордих і смири їх: Поглянь на всїх зарозумілих і принизи їх, та зітри безбожних таки на місцях їх; Закопай всїх їх у землю й лиця їх покрий тьмою. Тодї й я признаю, що правиця твоя може рятувати тебе. Ось бегемот*: Я создав його так само, як і тебе; він їсть траву, як віл; Його сила в бедрах його, а крепкість його в мяснях черева його; Махає він хвостом, неначе кедром, а бедра в його - з жил, мов сїтка, помотаних; Ноги в його, як мідяні труби; костї - мов залїзні прути; Се - верх доріг (дїл) Божих; тільки Творець може наблизити до його меча свого

Поділитися
Прочитати Йов 40