Йов 42:1-6
Йов 42:1-6 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Йов відповів Господеві й сказав: Я знаю, що можеш Ти все, і не спиняється задум у Тебе! Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому я говорив, але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його: Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поясни... Тільки послухом уха я чув був про Тебе, а тепер моє око ось бачить Тебе... Тому я зрікаюсь говореного, і каюсь у поросі й попелі!...
Йов 42:1-6 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
І Йов відповів Господу: «Я знаю, все Тобі під силу, ніякий задум Твій не спростувати. Спитав ти: „Хто чорнить пораду словами нерозумними такими?” Не відмовляюсь, справді я питав про те, чого не зрозумів, що надто неймовірне, що осягнути не вдалось мені. Сказав Ти: „Вислухай Мене, Я буду говорити. Тебе спитаю, ти ж бо поясни”. Раніше я лиш чув про Тебе, аж ось тепер уздрів на власні очі. Тому я відкидаю все, що говорив, прошу пробачення у поросі й пилюці».
Йов 42:1-6 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Підхопивши, Йов каже Господу: Я знаю, що Ти все можеш, і в Тебе нічого неможливого немає. Бо хто є той, який від Тебе скриває раду? Хто щадить слова і думає заховатися від Тебе? Хто ж сповістить мені те, чого я не знав, велике і дивовижне, чого я не пізнав? Послухай же мене, Господи, щоб і я міг сказати. Я Тебе запитаю, Ти ж мене повчи. Адже слухом вуха я почув про Тебе раніше, а тепер моє око побачило Тебе. Тому я вважав себе за ніщо і поник, і вважаю я себе за землю і попіл.
Йов 42:1-6 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І озвався Йов і сказав: Знаю, що ти все можеш, і що наміри твої годї з'упинити. Та й кому б то затемнити твій провид, коли самий нїчого не розуміє? Так, - я говорив об тім, чого не розумів, про речі чудні, менї незнані. Слухай же й я буду говорити, а про що буду питати в тебе, навчи мене. Я чув ухом казане про тебе, а тепер мої очі бачать тебе; Тим то я зрекаюсь слова мого та каюсь в поросі й попелї.