Вiд Луки 12:13-33
Вiд Луки 12:13-33 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І озвався до Нього один із народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб він спадщиною поділився зо мною. А Він відказав йому: Чоловіче, хто поставив над вами Мене за суддю або за подільника? І промовив до них: Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливости, бо життя чоловіка не залежить від достатку маєтку його. І Він розповів їм притчу, говорячи: В одного багача гойно нива вродила була. І міркував він про себе й казав: Що робити, що не маю куди зібрати плодів своїх? І сказав: Оце я зроблю, порозвалюю клуні свої, і просторніші поставлю, і позбираю туди пашню свою всю та свій достаток. І скажу я душі своїй: Душе, маєш багато добра, на багато років складеного. Спочивай, їж та пий, і веселися! Бог же до нього прорік: Нерозумний, ночі цієї ось душу твою зажадають від тебе, і кому позостанеться те, що ти був наготовив?... Так буває і з тим, хто збирає для себе, та не багатіє в Бога. І промовив Він учням Своїм: Через це кажу вам: Не журіться про життя, що ви будете їсти, і ні про тіло, у що ви зодягнетеся. Бо більше від їжі життя, а тіло від одягу. Погляньте на гайвороння, що не сіють, не жнуть, нема в них комори, ні клуні, проте Бог їх годує. Скільки ж більше за птахів ви варті! Хто ж із вас, коли журиться, добавити зможе до зросту свого бодай ліктя одного? Тож коли ви й найменшого не подолаєте, то чого ж ви про інше клопочетеся? Погляньте на ті он лілеї, як вони не прядуть, ані тчуть. Але говорю вам, що й сам Соломон у всій славі своїй не вдягався отак, як одна з них! І коли он траву, що сьогодні на полі, а взавтра до печі вкидається, Бог так зодягає, скільки ж краще зодягне Він вас, маловірні! І не шукайте, що будете їсти, чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно. Шукайте отож Його Царства, а це вам додасться! Не лякайся, черідко мала, бо сподобалося Отцю вашому дати вам Царство. Продавайте достатки свої та милостиню подавайте. Робіть калитки собі не старіючі, невичерпний скарб той у небі, куди не закрадається злодій, і міль де не точить.
Вiд Луки 12:13-33 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Хтось із натовпу попросив Його: «Вчителю, скажи моєму братові, щоб поділився зі мною батьковою спадщиною!» Та Ісус мовив до нього: «Чоловіче, хто ставив мене за суддю або посередника між вами?» І звернувся Ісус до всіх присутніх: «Пильнуйте себе, остерігайтеся зажерливості, бо не наслідуватиме людина життя від майна свого». І розповів Ісус притчу: «В одного багатого чоловіка земля добре родила. Він думав собі: „Що ж мені робити, адже я не маю де зберігати врожай?” А потім вирішив: „я розберу свої клуні й збудую нові, більші. Та й звезу туди весь урожай і все своє добро”. Тоді я скажу собі: „Я маю удосталь добра на багато років. То ж більше не перейматимуся я клопотами, та тільки буду їсти, пити та тішитися”. Але Бог сказав йому: „Нерозумний чоловіче, цієї ночі ти втратиш своє життя. Кому дістанеться добро, що ти надбав?” Отак буває з тими, хто збирає собі земні скарби, та в Божих очах вони не багатіють». Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Отже, кажу Я вам: не піклуйтеся про їжу та одяг, аби підтримати життя своє. Напевне, життя є важливіше їжі, а тіло — одягу! Погляньте на птахів: вони не сіють, не жнуть, не збирають зерна до комори, але ж Господь годує їх. А наскільки ж ви, люди, важливіші за птахів! Ніхто з вас не зможе хвилюванням своїм подовжити життя своє хоча б на годину. Якщо ж навіть на таку дрібничку ви не здатні, то навіщо ж переймаєтеся всім іншим? Погляньте, як ростуть дикі квіти: вони не працюють, не шиють одягу собі. Та ж кажу вам, що й Соломон у розквіті слави своєї не вдягався у такі вишукані шати, як вони. Якщо Бог одягає в таку розкіш траву польову, що сьогодні росте, а завтра потрапить у вогонь, то наскільки ж певніше одягне Він вас, о маловіри! Тож не піклуйтеся й не переймайтеся, що їстимете і що питимете. То лише погани увесь час дбають про таке, але ж Батько ваш знає, чого ви потребуєте. Натомість, дбайте насамперед про Царство Боже, й тоді усе інше Господь неодмінно вам надасть. Не бійся, отаро мала, бо Отцеві вашому було приємно дати вам Царство Своє. Продайте майно своє і роздайте гроші бідним. Заводьте собі гаманці, що не старіють, тобто збирайте скарби неминущі на Небі, де їх злодій не дістане й міль не сточить.
Вiд Луки 12:13-33 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Хтось із народу сказав Йому: Учителю, скажи моєму брату, щоб розділив зі мною спадщину. Він же сказав йому: Чоловіче, хто поставив Мене над вами судити чи ділити? I сказав їм: Дивіться, стережіться користолюбства, бо життя людини не полягає в достатку її майна. I розповів їм притчу: В одного багатого чоловіка добре вродила нива. I він міркував у собі: Що мені робити? Нíкуди мені зібрати свої плоди. I сказав: Ось що зроблю: знесу свої комори, побудую більші і зберу туди весь мій урожай і все моє добро. I скажу своїй душі: Душе! Багато добра в тебе складено на довгі роки: відпочивай, їж, пий, веселися. Та Бог сказав йому: Безумний! Цієї ночі твою душу заберуть у тебе. Кому ж дістанеться те, що ти заготовив? Так буде з тим, хто збирає скарби для себе, а не для Бога багатіє. I сказав Своїм учням: Тому кажу вам: не турбуйтесь про своє життя, що вам їсти, ані про своє тіло, у що одягнутись. Життя більше за їжу, і тіло — за одяг. Погляньте на во́ронів: вони не сіють, не жнуть, немає в них ні сховищ, ні комор, і Бог годує їх. Наскільки ж ви цінніші за птахів! Та й хто з вас, турбуючись, може додати до свого зросту бодай один лікоть? Якщо ж найменшого не можете зробити, то чого турбуєтесь про інше? Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що навіть Соломон в усій своїй славі не одягався, як будь-яка з них. Якщо ж траву в полі, яка сьогодні є, а завтра буде вкинута в піч, Бог так одягає, то наскільки більше вас, маловіри! I ви не шукайте, що вам їсти чи що пити, і не тривожтесь. Бо всього цього шукають народи світу, а ваш Отець знає, що ви маєте в цьому потребу. Натомість шукайте Царства Божого, а те все додасться вам. Не бійся, мала отаро, бо ваш Отець благоволив дати вам царство. Продайте своє майно і дайте милостиню; зробіть собі калитки, що не старіють, скарб на небесах, що не вичерпується, куди злодій не наближається і де міль не точить.
Вiд Луки 12:13-33 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Озвався до Нього хтось із натовпу: Учителю, скажи моєму братові, щоб він поділився зі мною спадщиною! Та Він відповів йому: Чоловіче, хто Мене поставив суддею або розподілювачем над вами? І промовив ще до них: Глядіть і стережіться всякої зажерливості, бо не від надміру багатства залежить життя людини! І Він розповів їм притчу, кажучи: В одного багатого чоловіка рясно вродила нива. Тож думав він, говорячи сам до себе: Що робити, коли не маю куди зібрати врожаю? І сказав: Зроблю так: розвалю свої клуні, збудую більші, зберу туди все [моє] збіжжя та моє добро і скажу своїй душі: Душе, маєш вдосталь добра, зібраного на багато років: спочивай, їж, пий, веселися… А Бог до нього промовив: Нерозумний, цієї ночі душу твою зажадають від тебе! А те, що ти приготував, кому воно буде? Так буває з тим, хто збирає для себе, але не багатіє для Бога. Своїм же учням Він додав: Тому кажу вам: не журіться про душу, що будете їсти, ні про тіло, у що одягнетеся. Бо душа є більша від їжі, а тіло — від одягу. Дивіться на ворон, які не сіють, не жнуть, не мають ні комори, ні клуні, а Бог годує їх. Наскільки ж більше за птахів ви варті! Хто з вас, журячись, зможе додати до свого росту хоч [один] лікоть? Якщо ви навіть такого найменшого не можете, то чому про інше журитеся? Дивіться на лілії, як вони ростуть: не прядуть і не тчуть. Але скажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І якщо траву, яка нині на полі, а завтра вкидають до печі, Бог отак одягає, то наскільки більше одягне вас, маловіри? І не шукайте, що будете їсти й пити, і не журіться. Цього всього прагнуть народи світу; ваш же Отець знає, що цього і ви потребуєте. Але шукайте Царства Його, а це все вам додасться. Не бійся, мале стадо, бо вподобав ваш Отець дати вам Царство. Продайте ваші маєтки, роздайте милостиню, зробіть собі гаманці, які не старіють, — невичерпний скарб на небесах, де злодій не підкрадається, де міль не точить
Вiд Луки 12:13-33 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Каже ж Йому один з народу: Учителю, скажи братові моєму, щоб подїлив ся зо мною наслїддєм. Він же рече йому: Чоловіче, хто настановив мене суддею або дїлителем над вами? Рече ж до них: Остерегайтесь і бережітесь зажерливостї; бо не в тім комусь життє його, щоб надто мати з достатків своїх. Сказав же приповість до них, глаголючи: В одного багатого чоловіка вродила добре земля; і думає він сам собі, говорячи: Що менї робити, що не маю куди звезти овощі мої? І каже: От що зроблю: Розберу клунї мої та більші побудую, і звезу туди всї плоди мої і добро моє. І скажу душі моїй: Душе, маєш багацько добра, зложеного на лїта многі; спочивай, їж, пий, весели ся. Рече ж йому Бог: Безумний, сієї ночі душу твою візьмуть у тебе; що ж надбав єси, кому буде? Оттак, хто скарбує для себе, а не в Бога багатїє. Рече ж до учеників своїх: Тим глаголю вам: Не журіть ся душею вашою, що їсти мете, анї тїлом, чим з'одягнетесь. Душа більша їжі, а тїло одежі. Погляньте на круки: що не сїють і не жнуть; у них нї комори, нї клунї, а Бог годує їх; як же більше луччі ви птаства? Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть? Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь? Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри? І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо); того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть.