Вiд Луки 13:10-17
Вiд Луки 13:10-17 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Якось у суботу Ісус навчав у синагозі. Там була жінка, в яку вселився злий дух. І через це вона вже вісімнадцять років була немічна: вона була скорчена й не могла розпрямитися. Побачивши жінку, Ісус покликав її до Себе і сказав їй: «Жінко, ти звільнена від хвороби твоєї!» Тоді Він поклав руки на неї, і тієї ж митті жінка випросталась та почала славити Бога. Тут озвався старший синагоги. Його розлютило те, що Ісус зцілив немічну в суботу. Він звернувся до народу: «Є шість днів на те, щоб працювати. Тож приходьте й зцілюйтеся в ті дні, а не в суботу!» Господь відповів йому так: «Ви, лицеміри, чи є серед вас такий, хто б не відв’язав свого вола чи віслюка від ясел у суботу й не повів напувати? А тут же перед нами дочка Авраамова, яку сатана тримав зв’язаною протягом вісімнадцяти років. То як же не звільнити її від цих пут у суботу?» Як Він це сказав, усім супротивникам Його стало соромно, а весь натовп радів усім чудесним діянням Ісусовим.
Вiд Луки 13:10-17 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
В одній із синагог Він навчав у суботу. I ось там була жінка, одержима духом немочі вісімнадцять років, і вона була зігнута і не могла до кінця розігнутися. Iсус, побачивши її, підізвав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї немочі. I поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась і стала славити Бога. У відповідь на це начальник синагоги, обурений тим, що Iсус зцілив у суботу, сказав народу: Є шість днів, у які слід працювати; от у них і приходьте зцілятися, а не в день суботній. Та Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв’язує кожен з вас у суботу свого вола чи осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраама, яку сатана тримав зв’язаною ось уже вісімнадцять років, чи не слід було звільнити від цих пут у день суботній? Коли Він говорив це, усі Його противники були посоромлені, а весь народ радів від усіх Його славних діл.
Вiд Луки 13:10-17 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І навчав Він в одній з синагог у суботу. І ось там була одна жінка, що вісімнадцять років мала духа немочі, і була скорчена, і не могла ніяк випростатись. А Ісус, як побачив її, то покликав до Себе. І сказав їй: Жінко, звільнена ти від недуги своєї. І Він руки на неї поклав, і вона зараз випросталась, і стала славити Бога! Озвався ж старший синагоги, обурений, що Ісус уздоровив у суботу, і сказав до народу: Є шість день, коли працювати належить, приходьте тоді та вздоровлюйтеся, а не дня суботнього. А Господь відповів і промовив до нього: Лицеміре, хіба ж не відв’язує кожен із вас у суботу свого вола чи осла від ясел, і не веде напоїти? Чи ж цю дочку Авраамову, яку сатана був зв’язав вісімнадцять ось років, не належить звільнити її суботнього дня від цих пут? А як Він говорив це, засоромилися всі Його супротивники. І тішився ввесь народ всіма славними вчинками, які Він чинив!
Вiд Луки 13:10-17 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І навчав Ісус в одній із синагог у суботу. Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися. Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї недуги! Він поклав на неї руки — і враз випросталася, і стала прославляти Бога. У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: Є шість днів, в які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня. Та Господь відповів йому і сказав: Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати? А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день? І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.
Вiд Луки 13:10-17 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Навчав же в одній школї по суботам. І ось була жінка, маючи духа недуги вісїмнайцять років, і була згорблена, й не могла зовсїм випростатись. Побачивши ж її Ісус, покликав, і рече їй: Жінко, одзволилась єси від недуги твоєї. І положив на неї руки, й зараз стала права, й прославляла Бога. Озвав ся ж шкільний старшина, досадуючи, що в суботу сцїлив Ісус, і каже народові: Є шість днїв, в котрі годить ся робити; оттодї ж приходьте, та й сцїляйтесь, а не субітнього дня. Відказав тодї йому Господь, і рече: Лицеміри, хиба не кожен з вас у суботу одвязує вола свого або осла від ясел, та веде поїти? Сю ж дочку Авраамову, що вязав сатана, бач, вісїмнайцять років, чи не годилось одзволити од вязила сього в день субітнїй? І, як се промовив, засоромились усї противники Його, а всї люде радувались усїм славним, що сталось від Него?