Вiд Луки 18:4-5

Поділитись

Вiд Луки 18:4-5 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)

І тривалий час він не хотів її захищати. Та якось сказав собі: „Навіть опріч те, що я не боюся Бога й не поважаю людей, все ж через те, що ця вдова набридає мені, я допоможу їй, щоб не ходила й не докучала більше”».

Вiд Луки 18:4-5 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)

Але він довгий час не хотів. А згодом сказав сам до себе: Хоч і Бога я не боюся, і людей не соромлюся, але через те, що вдовиця оця докучає мені, то візьму в оборону її, щоб вона без кінця не ходила, і не докучала мені.

Вiд Луки 18:4-5 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)

І не хотїв довго, потім же каже в собі: Хоч і Бога не боюсь, і чоловіка не соромлюсь, то, що докучає менї вдова ся, помщусь за неї, щоб, без перестану ходячи, не докучала менї.

Вiд Луки 18:4-5 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)

Він деякий час не хотів, а після цього сказав у собі: Хоч я і Бога не боюсь і людей не стидаюсь, та оскільки ця вдова турбує мене, захищу її, щоб вона більше не приходила і не муляла мені очі.

Вiд Луки 18:4-5 Переклад Р. Турконяка (УТТ)

А він певний час не хотів, та згодом сказав собі: Хоч я і Бога не боюся, і людей не соромлюся, але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не надокучала мені!