Вiд Матвiя 16:13-28
Вiд Матвiя 16:13-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Ісус прийшов до землі Кесарії Пилипової, то запитав Своїх учнів: «Що кажуть люди — хто Я?» Тоді вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає, що Ти — Єремія або один із пророків». Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?» І відповів Йому Симон (якому Ісус дав ім’я Петро): «Ти — Христос, Син Бога Живого». Ісус тоді йому відповів: «Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний. Я також кажу тобі, що ти — Петро, й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті не переможуть її. Я дам тобі ключі від Царства Божого і те, що ти засудиш на землі, буде осуджене на небі, і що буде прощене тобою на землі, на то буде й Господнє прощення». Тоді Він суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, що Він Христос. Відтоді Ісус почав розкривати Своїм учням, що Йому необхідно піти до Єрусалиму, і що Він має дуже страждати від рук старійшин, головних священиків та законників. Він пояснив їм також, що Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне. Тоді Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його: «Господи, не дай Бог! Це не повинно трапитися з Тобою!» Ісус обернувся до Петра і мовив: «Відступись від Мене, сатано! Ти — перешкода Мені, бо не про Боже ти думаєш, а про людське». Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Якщо хтось бажає йти за Мною, він мусить зректися себе, узяти на себе хрест свій і рушати за Мною. Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його. Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого! Син Людський прийде у славі Отця Свого зі Своїми Ангелами. І тоді Він віддячить кожному за його діла. Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Сина Людського, Який йтиме в Царстві Своєму».
Вiд Матвiя 16:13-28 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус запитав Своїх учнів: За кого люди вважають Мене, Сина Людського? Вони сказали: Одні за Іоана Хрестителя, інші за Іллю, а ще інші — за Єремію чи одного з пророків. Він каже їм: А ви за кого вважаєте Мене? Симон Петро сказав у відповідь: Ти Христос, Син Бога живого. Ісус сказав йому у відповідь: Блаженний ти, Симоне Варіоно, бо не плоть і кров відкрили тобі це, а Мій Небесний Отець. І Я кажу тобі: Ти Петро, і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і ворота пекла не здолають її. І Я дам тобі ключі від Царства Небесного, і що ти зв’яжеш на землі, те буде зв’язане на небесах, і що розв’яжеш на землі, те буде розв’язане на небесах. Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він є Ісус Христос. З того часу Ісус почав відкривати Своїм учням, що Він має піти в Єрусалим і багато постраждати від старійшин, первосвященників і книжників, і бути вбитим, і на третій день воскреснути. Відвівши Його вбік, Петро почав докоряти Йому: Боронь Тебе Господи! Не буде цього з Тобою! Він же, обернувшись, сказав Петру: Відійди від Мене, сатано: ти Мені спокуса, бо думаєш не про Боже, а про людське! Тоді Ісус сказав Своїм учням: Хто хоче піти за Мною, хай зречеться себе, візьме свій хрест і йде за Мною. Бо хто хоче зберегти своє життя, той втратить його, а хто втратить своє життя ради Мене, той знайде його. Бо яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а свою душу втратить? Чи що дасть людина взамін за свою душу? Бо Син Людський прийде у славі Свого Отця зі Своїми ангелами і тоді віддасть кожному за його ділами. Істинно вам кажу: деякі з тих, що стоять тут, не скуштують смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.
Вiд Матвiя 16:13-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? Вони ж відповіли: Одні за Івана Христителя, одні за Іллю, інші ж за Єремію або за одного з пророків. Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого! А Ісус відповів і до нього промовив: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але Мій Небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її. І ключі тобі дам від Царства Небесного, і що на землі ти зв’яжеш, те зв’язане буде на небі, а що на землі ти розв’яжеш, те розв’язане буде на небі! Тоді наказав Своїм учням, щоб нікому не казали, що Він Христос. Із того часу Ісус став виказувати Своїм учням, що Він мусить іти до Єрусалиму, і постраждати багато від старших, і первосвящеників, і книжників, і вбитому бути, і воскреснути третього дня. І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське! Промовив тоді Ісус учням Своїм: Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме свого хреста, та й іде вслід за Мною. Бо хто хоче спасти свою душу, той погубить її, хто ж за Мене свою душу погубить, той знайде її. Яка ж користь людині, що здобуде ввесь світ, але душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою? Бо прийде Син Людський у славі Свого Отця з Анголами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно з ділами його. Поправді кажу вам, що деякі з тут-о приявних не скуштують смерти, аж поки не побачать Сина Людського, що йде в Царстві Своїм.
Вiд Матвiя 16:13-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Прийшовши в околиці Кесарії Филипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського? Вони відповіли: Одні — за Івана Хрестителя, другі — за Іллю, інші — за Єремію або за одного з пророків. Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте? У відповідь Симон-Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого! А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний. І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її. Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах. Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він — Христос. Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути. Петро, відкликавши Його вбік, почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться! А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське! Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною. Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її. Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу? Адже Син Людський має прийти в славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами. Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.
Вiд Матвiя 16:13-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Як же прийшов Ісус у сторони Кесариї Филипової, то питав учеників своїх, глаголючи: За кого мають люде мене, Сина чоловічого? Вони ж сказали: Одні за Йоана Хрестителя, другі за Ілию, инші ж за Єремію або одного з пророків. Рече до них: Ви ж як кажете? хто я? Озвавшись Симон Петр, каже: Ти єси Христос, Син Бога живого. І озвавшись Ісус, рече до него: Блажен єси, Симоне, сину Йонин, бо тїло й кров не відкрила тобі сього, а Отець мій, що на небі. Скажу ж і я тобі: Що ти єси Петр, і на сьому каменї збудую церкву мою, і ворота пекольні не подужають її. І дам я тобі ключі царства небесного; й що звяжеш на землї, буде звязане на небі; а що розвяжеш на землї, буде розвязане на небі. Тодї наказав ученикам своїм, щоб не казали нїкому, що Він Ісус Христос. З того часу почав Ісус виявляти ученикам своїм, що мусить ійти в Єрусалим, і багато терпіти од старших, та архиєреїв, та письменників, і бути вбитим, і встати третього дня. І взявши Його Петр, почав докоряти Йому, кажучи: Пожаль ся себе, Господи; нехай се не станеть ся Тобі. Він же обернувсь і рече до Петра: Геть від мене, сатано! ти блазниш мене, бо не гадаєш про Боже, а про чоловіче. Рече тодї Ісус ученикам своїм: Коли хто хоче йти слїдом за мною, нехай відречеть ся себе самого, й візьме хрест свій, та й іде слїдом за мною. Хто бо хоче спасти душу свою, той погубить її; хто ж погубить душу свою ради мене, знайде її. Що бо за користь чоловікові, хоч би сьвїт увесь здобув, а душу свою занапастив? або що дасть чоловік у замін за душу свою? Прийде бо Син чоловічий у славі Отця свого з ангелами своїми; й тодї віддасть кожному по дїлам його. Істино глаголю вам: Єсть деякі між стоячими тут, що не вкусять смерти, аж поки побачять Сина чоловічого, грядущого в царстві своїм.