Вiд Матвiя 21:1-32
Вiд Матвiя 21:1-32 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене. А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”». Сталося так, щоб збулося сказане пророком: «Перекажіть дочці Сіона: „Поглянь! Твій Цар іде до тебе! Він покірливий їде верхи на ослиці, так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”». Отож учні пішли й зробили, як Він велів. Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи. Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане з дерев. Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували: «Осанна синові Давида! Благословенний Той, Хто приходить в ім’я Господнє! Осанна Богу на Небі!» Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?» А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї». Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів. Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви, а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”» І підійшли до Нього у дворі храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх. Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!» — то сильно розлютилися й сказали Йому: «Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви: „В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”» Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував. Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів. Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло. Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?» Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море”, — то й те неодмінно збудеться. Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві». Коли Ісус прийшов до двору храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?» Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)». Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю». «От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”. А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов. Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду”, — але не пішов. Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас. Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».
Вiд Матвiя 21:1-32 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Віффагію, до Оливної гори, тоді Ісус послав двох учнів, сказавши їм: Підіть у село, що перед вами, і відразу знайдете прив’язану ослицю і з нею осля; відв’яжіть їх і приведіть до Мене. А якщо хтось скаже вам щось, ви скажете: Вони потрібні Господу, — і той відразу відішле їх. А все це сталося, щоб збулося сказане через пророка: Скажіть дочці Сіону: Ось твій Цар іде до тебе, лагідний і верхи на ослиці й осляті, дитинчаті під’яремної. Учні пішли й зробили так, як наказав їм Ісус: привели ослицю й осля, поклали на них свій одяг, і посадили Його на нього. Величезна ж кількість народу розстелила свій одяг на дорозі, а інші зрізали з дерев гілки і розстеляли їх на дорозі. А люди, які йшли попереду й позаду Iсуса, вигукували: Осанна Сину Давида! Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє! Осанна у вишніх! Коли Він увійшов у Єрусалим, усе місто загуло й заговорило: Хто це такий? Народ казав: Це Ісус, Пророк із Назарета Галілейського. І Ісус увійшов у Храм Божий, і вигнав усіх, хто продавав і купував у Храмі, і перекинув столи міняльників грошей і лавки продавців голубíв. І сказав їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників. І підійшли до Нього в Храмі сліпі й кульгаві, і Він зцілив їх. Первосвященники ж і книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, що вигукували в Храмі: Осанна Сину Давида! — обурилися і сказали Йому: Ти чуєш, що вони кажуть? Ісус сказав їм: Так. Хіба ви ніколи не читали: Із уст немовлят і грудних дітей Ти вчинив хвалу? І залишивши їх, вийшов з міста у Віфанію і там переночував. Вранці ж, повертаючись у місто, Він зголоднів. І, побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, та нічого на ній не знайшов, крім одного листя; і каже їй: Хай не буде більше на тобі плоду повік! І смоковниця відразу всохла. Побачивши це, учні здивувалися й сказали: Як це смоковниця відразу всохла? Ісус же сказав їм у відповідь: Істинно вам кажу: якщо матимете віру і не засумніваєтесь, то не тільки зробите те, що сталося зі смоковницею, але якщо й цій горі скажете: Зрушся й кинься в море, — то це станеться. І все, що тільки попросите в молитві з вірою, отримаєте. Коли Він прийшов у Храм, підійшли до Нього первосвященники й старійшини народу, як Він навчав, і сказали: Якою владою Ти це робиш і хто дав Тобі таку владу? Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю і Я вас про одну річ; якщо скажете Мені про це, то і Я скажу вам, якою владою це роблю. Іоанове хрещення звідки було: з неба чи від людей? Вони ж міркували між собою, кажучи: Якщо скажемо: З неба, — Він скаже нам: Чому ж ви не повірили йому? — а якщо скажемо: Від людей, — боїмося народу, бо всі вважають Іоана за пророка. І сказали Ісусу у відповідь: Не знаємо. Сказав їм і Він: І Я не скажу вам, якою владою це роблю. Як ви думаєте? В одного чоловіка було два сини, і він, підійшовши до першого, сказав: Сину, піди попрацюй сьогодні в моєму винограднику. Той сказав у відповідь: Не хочу, — а потім розкаявся й пішов. І, підійшовши до другого, сказав те ж саме. Той сказав у відповідь: Іду, пане, — і не пішов. Котрий із двох виконав волю батька? Вони кажуть Йому: Перший. Ісус каже їм: Істинно вам кажу, що митники й блудниці перед вами йдуть у Царство Боже. Бо прийшов до вас Іоан шляхом праведності, і ви не повірили йому, а митники й блудниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не розкаялись потім, щоб повірити йому.
Вiд Матвiя 21:1-32 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів, до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив’язану та з нею осля; відв’яжіть, і Мені приведіть їх. А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх. А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під’яремної сина. А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус. Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них. І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою. А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім’я! Осанна на висоті! А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий? А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського! Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів. І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників. І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив. А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися, та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу? І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув. А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів. І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло. А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!... Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те! І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав? Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню. Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили? А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка. І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню. А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику! А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов. І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов. Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство. Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.
Вiд Матвiя 21:1-32 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Коли вони наблизилися до Єрусалима і прийшли у Витфагію, до Оливної гори, Ісус послав двох учнів, повелівши їм: Ідіть у село, що перед вами; відразу знайдете ослицю на прив’язі й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до Мене. А коли хтось вам щось скаже, то відповісте, що Господь потребує їх і що відразу ж їх поверне. Сталося це, щоби збулося сказане пророком, який промовляв: Скажіть сіонській дочці: Ось, твій Цар іде до тебе — лагідний і верхи на ослиці та осляті, яке народжене від під’яремної! Учні пішли і зробили так, як звелів їм Ісус: привели ослицю та осля, поклали на них одяг, і Він сів на них. І багато людей стелили свій одяг по дорозі, інші зрізували гілля з дерев і клали на шляху. Люди, які йшли перед Ним і слідом за Ним, вигукували, проголошуючи: Осанна Синові Давидовому! Благословенний Той, Хто йде в Ім’я Господнє! Осанна на висотах! Коли Він увійшов у Єрусалим, захвилювалося ціле місто, питаючи: Хто це Такий? А натовп відповідав: Це — Пророк Ісус, Той, Котрий із Назарета галилейського. Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, хто продавав і купував у храмі, перекинув столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів, і каже їм: Написано: Мій дім буде названий домом молитви, ви ж робите його печерою розбійників. Підійшли до Нього сліпі та кульгаві в храмі, і Він оздоровив їх. Первосвященики та книжники, побачивши чудеса, які Він чинив, і дітей, які вигукували в храмі: Осанна Синові Давидовому! — обурилися і сказали Йому: Чи чуєш, що вони кажуть? А Ісус відповів їм: Так! Хіба ви не читали ніколи, що з уст немовлят і тих, які ссуть, Ти приготував хвалу? Залишивши їх, Він пішов геть з міста до Витанії і замешкав там. Уранці, повертаючись до міста, зголоднів. Побачивши одну смоківницю при дорозі, Він підійшов до неї і нічого на ній не знайшов, крім самого листя, тож сказав їй: Хай довіку не буде від тебе плоду! І смоківниця враз усохла. Учні, коли побачили це, здивувалися і кажуть: Як швидко ця смоківниця засохла! У відповідь Ісус сказав їм: Запевняю вас: якщо матимете віру і не будете сумніватися, то не лише зробите те, що сталося зі смоківницею, але коли й цій горі скажете: Піднесися і кинься в море! — так і станеться. І все, що попросите в молитві з вірою, — одержите. Коли Він увійшов у храм, до Нього, як Він навчав, підійшли первосвященики та старші народу і запитали: Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав цю владу? У відповідь Ісус сказав їм: Задам і Я вам одне запитання. Якщо на нього відповісте Мені, то і Я вам скажу, якою владою Я це чиню: Хрещення Іванове звідки було? З неба чи від людей? Вони ж міркували між собою: Якщо скажемо: З неба, Він відкаже нам: То чому ви не повірили йому? Якщо ж скажемо: Від людей, то боїмося народу, бо всі вважають Івана за пророка. Тож у відповідь вони Ісусові сказали: Не знаємо! Тоді й Він промовив до них: І Я не скажу вам, якою владою Я це чиню! Як вам здається? Один чоловік мав двох синів. І прийшовши до першого, сказав: Сину, іди попрацюй сьогодні у винограднику! Той же у відповідь сказав: Не хочу! Та пізніше, розкаявшись, пішов. Підійшовши до другого, сказав так само. А той у відповідь промовив: Я іду, пане, — але не пішов. Котрий із двох виконав волю батька? Кажуть: Перший! Промовляє до них Ісус: Запевняю вас, що митники й розпусниці випереджають вас до Царства Божого. Бо прийшов до вас Іван дорогою праведності, та ви не повірили йому, а митники й розпусниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не покаялися, щоб хоч потім повірити йому!
Вiд Матвiя 21:1-32 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників, глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї. І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх. Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи: Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної. Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус, і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї. Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу. Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах. А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий? Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського. І прийшов Ісус у церкву Божу, й повиганяв усїх, що продавали да торгували в церкві, й поперевертав столи в міняльників, і ослони в тих, що продавали голуби; і рече до них: Писано: Дом мій дом молитви звати меть ся; ви ж його зробили вертепом розбійників. І приходили до Него в церкві слїпі й криві, і сцїляв їх. Бачивши ж архиєреї та письменники чудеса, що Він робив, і хлопят, що покликували в церкві, й казали: Осанна сину Давидовому, розлютувались, і казали до Него: Чи чуєш, що оцї кажуть? Ісус же рече їм: Так. Хиба ви нїколи не читали: Що з уст немовляток і ссущих вирядив єси хвалу? І, покинувши їх, вийшов осторонь із города в Витанию, й пробував там. Уранцї ж, вертаючись у город, зголоднїв. І, побачивши одну смоківницю на дорозї, прийшов до неї, і нїчого не знайшов на нїй, тільки саме листє, і рече до неї: Щоб нїколи з тебе овощу не було до віку. І зараз усохла смоківниця. І бачивши ученики Його, здивувались, кажучи: Як зараз усохла смоківниця! Ісус же, озвавшись, рече до них: Істино глаголю вам: Коли б ви мали віру й не сумнились, ви б не тільки се смоківницї зробили, а коли б і сїй горі сказали: Двигнись і кинь ся в море; станеть ся; і все, чого ви просити мете в молитві, віруючи, одержите. А як прийшов Він у церкву, поприходили до Него, навчаючого, архиєреї та старші людські, кажучи: Якою властю робиш се? й хто дав тобі сю власть? Ісус же, озвавшись, рече їм: Поспитаю вас і я про одну річ, про котру як скажете менї, то й я скажу вам, якою властю се роблю. Хрещеннє Йоанове звідкіля було: з неба, чи від людей? Вони ж міркували собі, говорячи: Коли скажемо: З неба, то скаже нам: Чом же ви не вірували йому? коли ж скажемо: Від людей, то боїмо ся народу; всї бо мають Йоана за пророка. І, озвавшись, сказали Ісусові: Не знаємо. Рече їм і Він: То й я не скажу вам, якою властю се роблю. Ви ж як думаєте? Чоловік мав двоє дїтей; і, прийшовши до одного, рече: Дитино, йди сьогоднї роби в винограднику моїм. Він же, озвавшись, сказав: Не хочу; опісля ж, одумавшись, пійшов. І, прийшовши до другого, рече так само. Він же, озвавшись, сказав: Ійду, Господи; та й не пійшов. Которий з двох уволив волю отця? Кажуть вони до Него: Первий. Рече їм Ісус: Істино глаголю вам: Що митники та блудницї попередять вас у царство Боже. Прийшов бо Йоан до вас дорогою правди, й не вірували йому; митники ж та блудницї вірували йому; ви ж, бачивши, не одумались навпослї, щоб вірувати йому.