Вiд Марка 12:18-44
Вiд Марка 12:18-44 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Згодом, декілька саддукеїв (вони стверджують, буцімто ніякого воскресіння з мертвих не буде взагалі) прийшли до Ісуса й спитали Його: «Вчителю, Мойсей заповів нам: „Якщо чоловік помре бездітний, то його брат мусить взяти шлюб з жінкою померлого і народити з нею дітей, аби продовжити рід свого брата”. От було собі семеро братів. Перший одружився і скоро помер, не залишивши дітей. Тож другий брат узяв шлюб із тією жінкою та також помер бездітним. Те ж саме трапилося й з третім братом. Усі семеро мали шлюб з тією жінкою, але всі вони померли, не залишивши дітей. Останньою померла жінка. Отже, в майбутньому житті, після воскресіння з мертвих, чиєю дружиною вона буде, адже всі семеро мали шлюб з тією жінкою?» Ісус відповів їм: «Звісно, причиною вашої помилки є те, що ви не знаєте ні Святого Писання, ані сили Божої. Адже, коли люди повстануть із мертвих, вони не одружуватимуться, ані заміж виходитимуть. Вони будуть подібні до Ангелів Небесних. А щодо воскресіння з мертвих, то хіба не читали ви в книзі Мойсеєвій, де йдеться про палаючий кущ? Бог сказав Мойсеєві: „Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова”. Тобто Господь є Богом живих, а не мертвих. Тож усі вони — живі. Саме тому ви, саддукеї, глибоко помиляєтесь». Один із книжників, наблизившись до Ісуса, слухав, як Він розмовляв з саддукеями, та фарисеями. Побачивши, як добре Ісус відповідав, книжник запитав Його: «Вчителю, яка заповідь Закону є найважливішою?» Ісус відповів: «Ось найважливіша заповідь: „Слухай, Ізраїлю! Всевишній Господь наш — єдиний Бог. Тож любіть Господа Бога свого всім серцем, усією душею, всім розумом і силою своєю”. Друга за важливістю заповідь така: „Любіть ближнього свого, як себе самого”. Немає важливішої заповіді, ніж оці дві». І книжник погодився: «Добре сказано, Вчителю. Ти маєш слушність, кажучи: Господь Всевишній — єдиний Бог, і немає іншого, крім Нього. Кожен мусить любити Його всім серцем, усім розумінням і силою своєю, а також любити ближнього свого, як себе самого, — усе те є багато важливішим за всі підношення й пожертви». Почувши таку мудру відповідь, Ісус сказав книжникові: «Ти недалекий від Царства Божого». І відтоді ніхто не наважувався Ісуса про щось питати. Навчаючи у храмі, Ісус говорив: «Чому книжники стверджують, що Христос — Син Давидів? Адже сам Давид, якого надихнув Дух Святий, казав: „Господь Бог мовив до Господа мого: Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх”. Тобто сам Давид називав Христа „Господом” своїм. То як же Він може бути Сином Давидовим?» Та величезний натовп слухав Ісуса з задоволенням. Ісус продовжував навчати народ, кажучи: «Стережіться книжників: вони люблять походжати в довгому вбранні, виглядаючи важливо. Вони полюбляють, щоб їх шанобливо вітали на базарах, й щоб у них були найповажніші місця в синагогах і найпочесніші місця на бенкетах. А самі вони оббирають вдів і виживають їх із їхніх осель, а потім моляться довго напоказ, щоб виглядати щирими. Господь покарає їх найтяжче». Ісус сів біля жертовної скриньки у храмі й почав стежити, як люди кладуть гроші до скарбнички. Й чимало багатіїв залишали там значні суми. Аж ось підійшла бідна вдова й поклала дві дрібні мідні монети. Тоді Ісус зібрав Своїх учнів і сказав їм: «Істинно кажу вам, що ця бідна вдова пожертвувала більше, ніж усі інші люди. Адже всі вони давали від лишка свого, а вона, бідна, віддала все, що мала на прожиття».
Вiд Марка 12:18-44 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тоді приходять до Нього садукеї, які кажуть, що нема воскресіння, і питають Його: Учителю, Мойсей написав нам: Якщо в когось помре брат і залишить після себе дружину, а дітей не залишить, то його брат хай візьме його дружину і дасть потомство своєму брату. Так от, було семеро братів. Перший узяв дружину і помер, не залишивши потомства. Другий узяв її і помер, і він не залишив потомства; так само й третій. Брали її всі семеро і не залишили потомства. Після всіх померла й жінка. Тож при воскресінні, коли вони воскреснуть, дружиною котрого з них вона буде? Адже семеро мали її за дружину. Ісус сказав їм у відповідь: Чи не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні сили Божої? Бо коли воскреснуть мертві, то не будуть ні женитися, ні виходити заміж, а будуть як ангели на небесах. А стосовно мертвих, що вони воскресають, хіба ви не читали в книзі Мойсея, у розповіді про кущ, як Бог сказав йому: Я — Бог Авраама, Бог Ісаака і Бог Якова? Бог не є Богом мертвих, а Богом живих, так що ви дуже помиляєтесь. Один з книжників, підійшовши й почувши, як вони сперечаються, і побачивши, що Він добре відповів їм, запитав Його: Яка заповідь з усіх найперша? Ісус відповів йому: Найперша з усіх заповідей — «Слухай, Ізраїлю! Господь, наш Бог, — Господь один. І люби Господа, свого Бога, усім своїм серцем, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою». Це найперша заповідь. А друга, подібна до неї, — «Люби свого ближнього, як самого себе». Іншої, більшої від цих заповідей, немає. Книжник сказав Йому: Добре, Учителю! Правду Ти сказав, що Бог один і немає іншого, крім Нього, і що любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як самого себе, є більше за всі цілопалення й жертви. Ісус, побачивши, що він відповів розумно, сказав йому: Ти недалеко від Царства Божого. І ніхто вже не наважувався питати Його. Продовжуючи навчати в Храмі, Ісус сказав: Як це книжники кажуть, що Христос є сином Давида? Адже сам Давид сказав Святим Духом: Сказав Господь моєму Господу: Сиди праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів підніжком для Твоїх ніг? Отже, сам Давид називає Його Господом, то як Він може бути його сином? І багато людей слухало Його з задоволенням. І Він казав їм у Своєму навчанні: Стережіться книжників, які люблять ходити в довгому одязі і люблять вітання на площах, перші місця в синагогах і перші місця на бенкетах, які поїдають доми вдів і напоказ довго моляться. Вони отримають тяжче засудження! Сівши навпроти скарбниці, Ісус дивився, як люди кладуть гроші в скарбницю. І багато заможних клали багато. Прийшла одна бідна вдова і поклала дві лепти, тобто кодрант. Підізвавши Своїх учнів, Він сказав їм: Істинно вам кажу: ця бідна вдова поклала більше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали зі свого достатку, а вона зі свого нестатку поклала все, що мала, — увесь свій прожиток.
Вiд Марка 12:18-44 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І прийшли до Нього ті саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як помре кому брат, і полишить дружину, а дитини не лишить, то нехай його брат візьме дружину його, та й відновить насіння для брата свого. Було сім братів. І перший взяв дружину й умер, не лишивши дітей. Другий теж її взяв та й помер, і він не лишив дітей. Так само і третій. І всі семеро не полишили дітей. А по всіх вмерла й жінка. А в воскресенні, як воскреснуть вони, то котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її. Ісус їм відказав: Чи ви не тому помиляєтесь, що не знаєте ані Писання, ані Божої сили? Бо як із мертвих воскреснуть, то не будуть женитись, ані заміж виходити, але будуть, немов Анголи ті на небі. Щождо мертвих, що воскреснуть, чи ж ви не читали в Мойсеєвій книзі, як при кущі сказав йому Бог, промовляючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів, Бо Він є Бог не мертвих, а живих! Тим то ви помиляєтесь дуже. А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: Котра заповідь перша з усіх? Ісус відповів: Перша: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог Бог єдиний. І: Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї! Це заповідь перша! А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе! Нема іншої більшої заповіді над оці! І сказав Йому книжник: Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що Один Він, і нема іншого, окрім Нього, і що Любити Його всім серцем, і всім розумом, і всією душею, і з цілої сили, і що Любити свого ближнього, як самого себе, це важливіше за всі цілопалення й жертви! Ісус же, побачивши, що розумно той відповідь дав, промовив до нього: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не насмілювався вже питати Його. Потому Ісус відповів і промовив, у храмі навчаючи: Як то книжники кажуть, що ніби Христос син Давидів? Адже той Давид Святим Духом сказав: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм! Сам Давид Його Господом зве, як же Він йому син? І багато людей залюбки Його слухали. Він же казав у науці Своїй: Стережіться тих книжників, що люблять у довгих одежах проходжуватись, і привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на прийняттях, що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть! І сів Він навпроти скарбниці, і дививсь, як народ мідяки до скарбниці вкидає. І багато заможних укидали багато. І підійшла одна вбога вдовиця, і поклала дві лепті, цебто гріш. І покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця поклала найбільше за всіх, хто клав у скарбницю. Бо всі клали від лишка свого, а вона поклала з убозтва свого все, що мала, свій прожиток увесь...
Вiд Марка 12:18-44 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
І прийшли до Нього садукеї, — ті, які кажуть, нібито немає воскресіння, — і запитують Його, кажучи: Учителю, Мойсей написав нам, що коли в когось помре брат і залишить дружину, а дітей не залишить, то нехай візьме брат дружину померлого, та й відновить потомство своєму братові. Було сім братів. Перший узяв дружину, але помер, не залишивши дітей. Другий узяв її, і він помер, не залишивши дітей; і третій також. І [взяли її] так семеро, — і не залишили по собі потомства. Після всіх померла й жінка. У воскресінні, коли вони воскреснуть, кому з них буде вона дружиною? Адже семеро її мали за дружину! Ісус сказав їм: Хіба не тому ви помиляєтеся, що не знаєте ні Писання, ні Божої сили? Адже коли воскреснуть із мертвих, то не одружуються і не виходять заміж, але є такими, як ангели на небі. А про мертвих, які воскресають, хіба ви не читали в книгах Мойсея про те, що сказав йому Бог біля куща: Я — Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Він — Бог не мертвих, а живих! [Отже], ви дуже помиляєтеся! А один із книжників, почувши їхню суперечку і побачивши, як добре Він їм відповів, підійшов і запитав Його: Яка заповідь є першою з усіх? Ісус відповів: Перша є: Слухай, Ізраїлю: наш Господь Бог — єдиний Господь. І ще: Любитимеш Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією своєю душею, і всім своїм розумом, і всією своєю силою. [Це перша заповідь]. [І друга, подібна до неї]: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! Іншої, більшої заповіді від цих немає. І сказав Йому книжник: Добре, Учителю, по правді відповів Ти, що Бог є один і немає іншого, крім Нього, і що любити Його всім серцем, усім розумом, [усією душею], усією силою, і що любити ближнього, як себе самого, — це більше за всякі всепалення та жертви. А Ісус, побачивши, що він розумно відповів, сказав йому: Ти недалеко від Божого Царства! І ніхто не наважувався Його більше запитувати. І у відповідь Ісус, навчаючи в храмі, сказав: Як можуть книжники говорити, що Христос є Син Давидів? Сам Давид промовив під впливом Святого Духа: Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги. Сам Давид називає Його Господом, то як же Він може бути його сином? І багато людей слухали Його з насолодою. І Він казав у навчанні Своєму: Стережіться книжників, які люблять проходжуватися в довгих шатах, приймати вітання на майданах, перші місця в синагогах та почесні місця на бенкетах; які поглинають доми вдовиць, але довго напоказ моляться, — вони дістануть найсуворіший присуд! Сівши напроти скарбниці, Він дивився, як люди кидають мідяки до скарбниці. Численні багатії вкидали чимало. І підійшла одна бідна вдова, і вкинула дві лепти, тобто кодрант. І, покликавши Своїх учнів, Він сказав їм: Запевняю вас, що ця бідна вдова вкинула більше за всіх тих, які кидали тут до скарбниці, бо всі кидали з надлишку, а вона дала зі своєї убогості все, що мала, весь свій прожиток.
Вiд Марка 12:18-44 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи: Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму. Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння; і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так. І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка. Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку. І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої? Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах. Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь. І пруступивши один з письменників, почувши їх перепитуваннє, і вбачаючи, що добре їм відповів, спитав Його: Котора перша з усїх заповідь? Ісус же відказав йому: Що перша з усїх заповідей: Слухай, Ізраїлю: Господь Бог ваш, Господь один єсть; і: Люби Господа Бога твого всїм серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю, і всією силою твоєю. Оце перша заповідь. А друга подібна, така: Люби ближнього твого як себе самого. Більшої від сих иншої заповіди нема. І каже Йому письменник: Добре, учителю; правду промовив єси, що один єсть Бог, і нема иншого, тільки Він; і що любити Його всїм серцем, і всією думкою, і всією душею, і всією силою, і любити ближнього, як себе самого, се більше нїж усї огняні жертви й посьвяти. І вбачаючи Ісус, що він розумно відказав, рече йому: Не далеко єси від царства Божого. І нїхто нїколи не важив ся Його питати. І озвавшись Ісус, глаголав, навчаючи в церкві: Як се кажуть письменники, що Христос син Давидів? Сам бо Давид промовив Духом сьвятим: "Рече Господь Господеві моєму: Сиди по правицї в мене, доки положу вороги твої підніжком ніг твоїх." Сам оце ж Давид зве його Господем: звідкіля ж він син його? І багато народу слухало Його любо. І глаголав їм у науцї своїй: Остерегайтесь письменників, що люблять в шатах ходити, та витання на торгах, та перші сїдалища по школах, та перші місця на бенкетах; що жеруть доми удовиць, і задля виду довго молять ся. Сї приймуть ще тяжчий осуд. І сївши Ісус навпроти скарбони, дививсь, як народ кидає гроші в скарбону. І многі заможні кидали по багато. І прийшовши одна вдовиця вбога, вкинула дві лепти, чи то шеляг. І прикликавши учеників своїх, рече їм: Істино глаголю вам: Що вдовиця ся вбога більш усїх укинула, що кидали в скарбону. Усї бо з достатку свого кидали, ся ж з недостатку свого: все, що мала, вкинула, увесь прожиток свій.