Вiд Марка 14:53-72
Вiд Марка 14:53-72 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
А Ісуса вони повели до первосвященика. І зійшлися всі первосвященики й старші та книжники. Петро ж здалека йшов услід за Ним до середини двору первосвященика; і сидів він із службою, і грівсь при огні. А первосвященики та ввесь синедріон шукали посвідчення на Ісуса, щоб Йому заподіяти смерть, і не знаходили. Бо багато-хто свідчив фальшиво на Нього, але не було згідних свідчень. Тоді деякі встали, і кривосвідчили супроти Нього й казали: Ми чули, як Він говорив: Я зруйную цей храм рукотворний, і за три дні збудую інший, нерукотворний. Але й так не було їхнє свідчення згідне. Тоді встав насередині первосвященик, та й Ісуса спитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш, що свідчать вони проти Тебе? Він же мовчав, і нічого не відповідав. Первосвященик ізнову спитав Його, до Нього говорячи: Чи Христос Ти, Син Благословенного? А Ісус відказав: Я! І побачите ви Сина Людського, що сидітиме по правиці сили Божої, і на хмарах небесних приходитиме! Роздер тоді первосвященик одежу свою та й сказав: На що нам ще свідки потрібні? Ви чули цю богозневагу. Як вам здається? Вони ж усі присудили, що Він умерти повинен... Тоді деякі стали плювати на Нього, і закривати обличчя Йому, і бити Його та казати Йому: Пророкуй! Служба теж Його била по щоках... А коли Петро був на подвір’ї надолі, приходить одна із служниць первосвященика, і як Петра вона вгледіла, що грівся, подивилась на нього та й каже: І ти був із Ісусом Назарянином! Він же відрікся, говорячи: Не відаю, і не розумію, що кажеш... І вийшов назовні, на переддвір’я. І заспівав тоді півень. Служниця ж, коли його вгледіла, стала знов говорити приявним: Цей із них! І він знову відрікся. Незабаром же знов говорили приявні Петрові: Поправді, ти з них, бо ти галілеянин. Та й мова твоя така сама. А він став клястись та божитись: Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви! І заспівав півень хвилі тієї подруге. І згадав Петро слово, що Ісус був промовив йому: Перше ніж заспіває півень двічі, відречешся ти тричі від Мене. І кинувся він, та й плакати став...
Вiд Марка 14:53-72 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ті люди, які схопили Ісуса, відвели Його до хати первосвященика, у якого зібралися головні священики, старійшини та книжники. А Петро, тримаючись віддалік, йшов за Ісусом аж до самого помешкання первосвященика Каяфи. Увійшовши до подвір’я, Петро сів там разом із охоронцями, гріючись біля багаття. Головні священики й весь Синедріон намагалися вишукати свідчення проти Ісуса, щоб засудити Його на смерть, але нічого знайти не могли. Хоча і багато людей лжесвідчили проти Нього, але всі ті свідчення не збігалися одне з одним. Деякі з присутніх вставали й зводили наклепи на Ісуса, кажучи: «Ми самі чули, як Він говорив: „Я зруйную цей храм рукотворний і за три дні відбудую інший, нерукотворний”». Але й в цьому їхні свідчення не узгоджувалися одне з другим. Тоді первосвященик встав перед присутніми і запитав Ісуса: «Чому Ти не відповідаєш? Скажи нам, чи є правдою всі оті звинувачення, що ці люди свідчать проти Тебе?» Та Ісус мовчав, і нічого не відповів. Тоді первосвященик знову запитав Його: «Ти Христос, Син Благословенного Бога?» Ісус відповів: «Так, Я — Син Господа Всевишнього! Та в майбутньому, побачите ви Сина Людського, Який сидітиме праворуч від Всемогутнього Бога. І наближатиметься Він в хмарах небесних». Почувши це, первосвященик у гніві роздер на собі одяг і сказав: «Він зневажає Бога! Ніяких свідчень нам більше не треба! Ви всі чули, як Він ганьбить Всевишнього. Що скажете на це?» І всі вони визначили, що Ісус винен і заслуговує на смерть. Деякі з людей почали плювати на Нього; вони затулили Ісусу очі й били Його кулаками, кажучи: «Доведи ж нам що Ти пророк, назви того із нас, хто вдарив Тебе!» Тоді охоронці відвели Ісуса осторонь й почали бити Його. Як раз у той час, коли Петро був на подвір’ї, туди прийшла одна зі служниць первосвященика. Побачивши Петра, який грівся біля вогнища, вона пильно подивилася на нього й сказала: «Ти також був з Ісусом, Тим, що з Назарету». Та Петро заперечив, сказавши: «Я не знаю і не розумію, про що ти говориш!» Сказавши це, він подався до виходу з подвір’я, та тієї ж миті проспівав півень. Але та дівчина-служниця, яка побачила його, знову почала говорити всім, хто там стояв: «Цей чоловік — один із учнів Христових!» І знову Петро заперечив цьому. Але негайно люди, які стояли осторонь, сказали Петрові: «Безперечно, ти один із них, адже ти також з Ґалилеї». Петро почав божитися та присягатися: «Клянуся Господом Всевишнім, Я не знаю Цього Чоловіка, про Якого ви говорите!» І тієї ж миті вдруге проспівав півень. І згадав Петро, про що Ісус казав йому: «Ти тричі зречешся Мене ще до того, як двічі проспіває півень». І він гірко заридав.
Вiд Марка 14:53-72 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
А Ісуса повели до первосвященника, і в нього зібралися всі первосвященники, старійшини й книжники. Петро ж пішов за Ним здаля аж у палац первосвященника, і сидів там зі слугами, і грівся біля вогню. Первосвященники ж і весь Синедріон шукали проти Ісуса свідчення, щоб видати Його на смерть, та не знаходили. Бо хоча багато хто лжесвідчив проти Нього, їхні свідчення не сходились. Тоді встали деякі і лжесвідчили проти Нього, кажучи: Ми чули, як Він казав: Я зруйную цей рукотворний Храм і за три дні збудую інший, нерукотворний. Але й такі їхні свідчення не сходились. Тоді первосвященник став посередині й запитав Ісуса: Ти нічого не відповідаєш? Що це вони свідчать проти Тебе? Та Він мовчав і нічого не відповідав. Первосвященник знову запитав Його і сказав Йому: Ти Христос, Син Благословенного? Ісус сказав: Я; і ви побачите Сина Людського, що сидітиме праворуч Сили і йтиме з хмарами небесними. Тоді первосвященник роздер свій одяг і сказав: Навіщо нам ще свідки? Ви чули богохульство. Що ви думаєте? Вони ж усі присудили, що Він підлягає смерті. І деякі почали плювати на Нього, і закривати Йому обличчя, і бити Його кулаками, і казати Йому: Проречи. І слуги били Його по щоках. Коли Петро був унизу в дворі, прийшла одна із служниць первосвященника і, побачивши Петра, що грівся, і придивившись до нього, сказала: І ти був з Ісусом Назарянином. Та він зрікся, сказавши: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш. Він вийшов на передній двір, і тут заспівав півень. Служниця, побачивши його знову, почала казати тим, що стояли поруч: Він один з них. Та він знову зрікся. Трохи згодом ті, що стояли поруч, знову сказали Петру: Дійсно, ти один з них, бо ти галілеянин і твоя мова схожа. Та він почав присягатися й клястися: Я не знаю цього Чоловіка, про Якого ви говорите. І тут удруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які сказав йому Ісус: Перш ніж двічі заспіває півень, ти тричі зречешся Мене, — і кинувся геть і став плакати.
Вiд Марка 14:53-72 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
А Ісуса повели до первосвященика. Там зійшлися всі первосвященики, старші та книжники. Петро ж віддалік йшов слідом за Ним — аж у двір первосвященика. І він сів зі слугами, та й грівся біля вогню. А первосвященики і весь синедріон шукали свідчення проти Ісуса, щоб Його вбити, та не знаходили. Багато хто неправдиво свідчив проти Нього, але ті свідчення не збігалися. Деякі вставали і лжесвідчили проти Нього так: Ми чули, як Він говорив, що зруйнує цей рукотворний храм і за три дні збудує інший, нерукотворний! Але й це їхнє свідчення не підтвердилося. Тоді первосвященик, ставши посередині, запитав Ісуса, кажучи: Не відповідаєш нічого на те, що проти Тебе свідчать? Але Він мовчав і не відповідав нічого. Знову первосвященик запитав Його і каже Йому: Чи ти є Христос, Син Благословенного? А Ісус сказав: Я є, і ви побачите Сина Людського, Який сидітиме праворуч Сили та йтиме на хмарах небесних! Первосвященик роздер на собі одяг і сказав: Навіщо потрібні нам ще свідки? Ви чули хулу. Як ви вважаєте? І всі вони присудили, що Він повинен померти. Деякі почали плювати на Нього, закривати Його обличчя, бити по щоках, ще й приказувати Йому: Пророкуй! І слуги також били Його в обличчя. Петро був унизу на подвір’ї. Прийшла одна зі служниць первосвященика, побачила Петра, який грівся, глянула на нього й каже: І ти був з Ісусом Назарянином! Але він відрікся, кажучи: Я не знаю і не розумію, про що ти говориш! І вийшов геть у переддвір’я. І тут заспівав півень. Служниця, побачивши його знову, почала говорити присутнім, що він — один з них. Він знову відрікся. Невдовзі присутні почали говорити Петрові: Справді, ти з них, бо ти — галилеєць [і мова твоя подібна]. А він почав зарікатися і клястися, що не знає того Чоловіка, про Якого вони говорять. І тут вдруге заспівав півень. І згадав Петро слова, які йому сказав Ісус: Перш ніж півень двічі заспіває, ти тричі зречешся Мене! І, згадавши, він почав плакати.
Вiд Марка 14:53-72 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І повели Ісуса до архиєрея; і сходять ся до него всї архиєреї, і старші й письменники. А Петр оддалеки йшов за ними, аж у середину в двір архиєрейський; і сидїв із слугами, та й грівсь коло багаття. Архиєреї ж і вся рада шукали на Ісуса сьвідчення, щоб убити Його, та й не знайшли. Многі бо криво сьвідкували проти Него, й не сходились сьвідчення їх. І деякі, вставши, криво сьвідкували на Него, кажучи: Що ми чули, як він казав: Що я зруйную церкву сю рукотворну, й за три днї иншу нерукотворну збудую. Та й так не сходились сьвідчення їх. І ставши архиєрей посерединї, спитав Ісуса, кажучи: Нїчого не відказуєш? Що сї на Тебе сьвідкують? Він же мовчав, і нїчого не відказав. Знов спитав Його архиєрей, і каже Йому: Чи Ти єси Христос, Син Благословенного? Ісус же рече: Се я; і бачити мете Сина чоловічого, сидячого по правицї сили і йдучого на хмарах небесних. Архиєрей же, роздерши одежу свою, каже: На що нам іще сьвідків? Ви чули хулу: як вам здаєть ся? Вони ж усї осудили Його, що винен смерти. І почали деякі плювати на Него, й закривати лице Йому, й бити по щоках Його, й казали Йому: Проречи; і слуги знущались над Ним. І як був Петр у дворі внизу, приходить одна з дївчат архиєрейських, і, бачивши Петра, що грієть ся, і позирнувши на него, каже: І ти був з Ісусом Назарянином? Він же одрік ся, кажучи: Не знаю, анї розумію, що ти кажеш. І вийшов геть до придвору; а півень запіяв. І дївчина, побачивши його знов, почала казати тим, що стояли: Що сей з них. Він же знов одрік ся. І трохи згодом ті, що стояли, сказали знов Петрові: Справдї з них єси, бо ти й Галилеєць, і говірка твоя подобна. Він же почав проклинатись та клястись: Що не знаю чоловіка сього, про котрого кажете. І вдруге півень запіяв. І згадав Петр слово, що промовив йому Ісус: Що перш нїж півень запіє двічи, одречеш ся мене тричі. І став плакати.