Вiд Марка 8:11-26
Вiд Марка 8:11-26 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Фарисеї підійшли до Ісуса, й почали розпитуватися в Нього, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа. Глибоко зітхнувши, Ісус відповів: «Чому ви вимагаєте від Мене знамення? Істинно кажу вам: ніякого знамення не буде здійснено, аби вам щось довести». Після того Ісус залишив їх і, повернувшись в човен, поплив до іншого берега озера. Тут з’ясувалося, що учні Його забули взяти з собою хліб, і в човні не було нічого, крім однієї буханки. Тоді Ісус остеріг їх: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та Іродової». Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми взагалі не маємо хліба». Знаючи, про що учні говорять, Ісус спитав: «Навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба? Невже й досі ви нічого не бачите й не розумієте? Невже ж розум ваш потьмарився? Ви маєте очі — то невже не бачите? Маєте вуха — невже не чуєте? Чи не пам’ятаєте, що коли Я розломив п’ять хлібів для п’яти тисяч їдців, скільки кошиків із залишками ви зібрали?» «Дванадцять», — відказали вони. «А коли Я розломив сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, скільки кошиків зібрали ви тоді?» «Сім», — відповіли вони. І запитав їх Ісус: «Якщо ви все пам’ятаєте, чому ж й досі ви нічого не зрозуміли?» Коли Ісус та Його учні прийшли до Вефсаїди, люди привели до Ісуса сліпого й благали доторкнутися до нього. Він узяв сліпого за руку й повів його за село. Там, послинивши йому очі, Ісус поклав руки на нього й запитав: «Ти щось бачиш?» Чоловік кинув погляд навкруги і відповів: «Я бачу людей. Вони подібні до дерев, що походжають собі». Ісус знову поклав руки на повіки сліпому і той широко розплющив очі. Зір йому відновився, й він чітко побачив усе навколо. Тоді Ісус відпустив його додому, застерігши: «Не заходь до Вефсаїди».
Вiд Марка 8:11-26 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
І ось прийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, спокушаючи Його, вимагали від Нього знамення з неба. Та Він, глибоко зітхнувши у Своєму дусі, сказав: Чому цей рід вимагає знамення? Істинно вам кажу: не дасться цьому роду знамення. І, залишивши їх, знову сів у човен і відплив на той бік. Учні ж забули взяти хліба і мали з собою в човні лише одну хлібину. А Iсус наказував їм: Дивіться, стережіться закваски фарисейської і закваски Іродової. Вони ж почали міркувати між собою, кажучи: Це ж у нас хліба немає. Ісус, зрозумівши це, каже їм: Чому ви міркуєте, що у вас хліба немає? Ви ще не бачите й не розумієте? У вас ще закам’янілі серця? Маючи очі, не бачите? І маючи вуха, не чуєте? І не пам’ятаєте? Коли Я розламав п’ять хлібин для п’яти тисяч, скільки повних кошиків шматків ви зібрали? Вони кажуть Йому: Дванадцять. — А коли сім хлібин для чотирьох тисяч, скільки повних кошиків шматків ви зібрали? Вони сказали: Сім. Він сказав їм: Як же ви не розумієте? Припливає Він у Віфсаїду, і ось приводять до Нього сліпого й просять Його, щоб Він доторкнувся до нього. Він, узявши сліпого за руку, вивів його із села і, плюнувши на його очі, поклав на нього руки й запитав його, чи щось бачить. Той подивився й сказав: Бачу перехожих людей, як дерева. Потім Він знову поклав руки на його очі і звелів йому подивитися, і той одужав і став бачити всіх чітко. І Він послав його додому, сказавши: У село не заходь і нікому в селі не розказуй.
Вiд Марка 8:11-26 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба. А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана! І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув. І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого. А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової! Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони. А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим? Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам’ятаєте, коли п’ять хлібів Я ламав на п’ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять. А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім. І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?... І приходять вони в Віфсаїду. І приводять до Нього сліпого, і благають Його, щоб доторкнувся до нього. І взяв Він сліпого за руку, та й вивів його за село. І послинивши очі йому, поклав руки на нього, і питався його, чи що бачить. І, зиркнувши, сказав той: Я бачу людей, які ходять, немов би дерева... Потім знов Він поклав Свої руки на очі йому, і прозрів той, і одужав, і виразно став бачити все! І послав Він додому його й наказав: До села й не заходь, і нікому в селі не розповідай!
Вiд Марка 8:11-26 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Вийшли фарисеї і почали сперечатися з Ним, вимагаючи ознаки з неба, щоб випробувати Його. Зітхнувши Своїм духом, Він каже: Чому оцей рід ознаки шукає? Запевняю вас, що не буде дано цьому родові ознаки! Залишивши їх, Він сів знову [в човен] і вирушив на другий бік. Та забули вони взяти хліб і, крім однієї хлібини, не мали нічого із собою в човні. І Він застерігав їх, кажучи: Глядіть, стережіться закваски фарисейської та закваски Іродової. А вони почали перемовлятися між собою, що хліба не мають. Знаючи це, Він каже їм: Чому думаєте, що хліба не маєте? Хіба й досі не збагнули, чи ще не розумієте? Чи ваше серце все ще скам’яніле? Маючи очі, не бачите, маючи вуха, не чуєте? Хіба не пам’ятаєте, коли п’ять хлібів Я розділив на п’ять тисяч, то скільки повних кошиків кусків зібрали? Кажуть Йому: Дванадцять. А як сім — на чотири тисячі, то скільки повних кошиків кусків зібрали? І вони кажуть: Сім. Тоді Він каже їм: Ви ще не розумієте? І приходять вони до Витсаїди. І приводять до Нього сліпого, благаючи, щоби доторкнувся до нього. І, взявши сліпого за руку, Він вивів його за село, послинив йому очі, поклав руки на нього й запитав: Щось бачиш? Поглянувши, той каже: Бачу людей… бачу, мов дерева ходять. Потім Він знову поклав руки на його очі — і тоді той прозрів, одужав і побачив усе виразно. І Він відіслав його додому, кажучи: До села не заходь, [не розповідай нікому в селі].
Вiд Марка 8:11-26 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
І вийшли Фарисеї, та й почали перепитуватись із Ним, допевняючись у Него ознаки з неба, спокушуючи Його. І зітхнувши Він духом своїм, рече: Чого кодло се ознаки шукає? Істино глаголю вам: Не дасть ся кодлу сьому ознака. І, оставивши їх, увійшов знов у човен, і поплив на той бік. І забули взяти хлїба, й опріч одного хлїба не мали з собою в човнї. І наказував їм, глаголючи: Гледїть, остерегайтесь квасу Фарисейського й квасу Іродового. І міркували вони між собою, кажучи: Се, що хлїба не маємо. І зрозумівши Ісус, рече їм: Чого міркуєте, що хлїба не маєте? Невже ж ви ще не постерегаєте й не розумієте? Чи ще затвердїле маєте серце ваше? Очі мавши, не бачите? й, уші мавши, не чуєте, й вже не памятаєте? Як пять хлїбів ламав я на пять тисяч, скільки кошиків повних ламаного назбирали ви? Кажуть Йому: Дванайцять. Як же сїм на чотирі тисячі, скільки кошів повних ламаного назбирали ви? Вони кажуть: Сїм. І рече їм: Як же ви не розумієте? І приходить у Витсаїду; й приводять Йому слїпого, й просять Його, щоб до него приторкнув ся. І взявши за руку слїпого, вивів його осторонь села; й, плюнувши на очі його, положив руки на него, й спитав його, чи що бачить. І, позирнувши вгору, каже: Бачу людей, що мов дерева ходять. Опісля знов положив руки на очі його, й заставив його позирнути вгору; і сцїлив ся він, і бачив ясно все. І відослав його до домівки його, глаголючи: Анї в село не входь, анї розказуй нїкому в селї.