Неемія 1:1-11
Неемія 1:1-11 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Слова Неемії, Гахаліїного сина: І сталося в місяці кіслеві двадцятого року, і був я в замку Шушан. І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитався я їх про юдеїв, що врятувалися, що позостали від полону, та про Єрусалим. А вони сказали мені: Позосталі, що лишилися з полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур Єрусалиму поруйнований, а брами його попалені огнем... І сталося, як почув я ці слова, сів я та й плакав, і був у жалобі кілька днів, і постив, і молився перед лицем Небесного Бога. І сказав я: Молю Тебе, Господи, Боже Небесний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та милість для тих, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої, нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб прислухуватися до молитви раба Твого, якою я молюся сьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих синів, Твоїх рабів, і сповідаюся в гріхах Ізраїлевих синів, якими грішили ми проти Тебе, і я і дім батька мого грішили! Ми сильно провинилися перед Тобою, і не дотримували заповідей, і уставів, і прав, які наказав Ти Мойсеєві, рабові Своєму. Пам’ятай же те слово, що Ти наказав був Мойсеєві, Своєму рабові, говорячи: як ви спроневіритеся, Я розпорошу вас поміж народами! Та коли навернетеся до Мене, і будете дотримувати заповіді Мої й виконувати їх, то якщо будуть ваші вигнанці на краю небес, то й звідти позбираю їх, і приведу до того місця, яке Я вибрав, щоб там перебувало Ім’я Моє! А вони раби Твої та народ Твій, якого Ти викупив Своєю великою силою та міцною Своєю рукою. Молю Тебе, Господи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боятися Ймення Твого! І дай же сьогодні успіху Своєму рабові, і дай знайти милосердя перед оцим мужем! А я був чашником царевим.
Неемія 1:1-11 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Ось слово Неемії, сина Гакалії: У місяці кислеві на двадцятий рік правління царя Артаксеркса перебував я у стольному місті Сузі. І прийшов до мене один із братів моїх, Ханані, який повернувся з Юдеї з іншими людьми. Я розпитував їх про юдеїв та їхні родини, що пережили вигнання, і про Єрусалим. Вони повідали мені таке: «Ті в провінції, Юдеї, хто пережив вигнання та полон, зазнають великого лиха й приниження. Стіни Єрусалима зруйновано, брами спалено». Як почув я ті слова, то сів і заплакав. І журився багато днів. Я постився й молив Бога Небесного. Я молився: «О Господи, Боже Небесний, великий і жахливий, Який дотримується Заповіту й любить тих, хто любить Його й дотримується Його заповідей. Послухай уважно і очі розплющ, щоб почути молитву слуги Твого. Я молюся Тобі день і ніч за людей Ізраїлю, слуг Твоїх. Я сповідаюся в гріхах народу ізраїльського, у яких ми винні перед Тобою. І я, і родина батьків моїх грішили. Ми, ізраїльтяни, дуже ображали Тебе. Ми не виконували заповідей Твоїх, настанов та законів, які Ти дав слузі Своєму Мойсею. Згадай, будь ласка, заповідь, яку Ти дав слузі Своєму Мойсею: „Якщо ви будете невірні, Я розкидаю вас поміж іншими народами, але, якщо ви повернетеся до Мене, будете дотримуватися заповідей Моїх і виконувати їх, Я зберу всіх вигнанців звідусюди й поселю їх у місці, яке Я вибрав для того, щоб ім’я Моє там перебувало”. Вони слуги Твої і люди Твої, яких сила Твоя велика й рука Твоя врятували. О мій Володарю, почуй молитву Свого слуги й молитви всіх Своїх слуг, які шанують Тебе. Допоможи сьогодні слузі Своєму, щоб мав я милість від царя».
Неемія 1:1-11 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Книга Неемії, сина Ахалії: І сталося в місяці хасеїлі двадцятого року, коли я був у Сузі, у замку, то прийшов Ананій, один із моїх братів, — він і мужі Юди, — і я запитав їх про тих, які збереглися при житті, хто залишився з полонених, і про Єрусалим. А він сказали мені: Ті, які залишилися з переселення, там в країні у великому злі та в приниженні, а стіни Єрусалима знищені, і його брами спалені вогнем. І сталося, коли я почув ці слова, я сів і заплакав, і плакав декілька днів, постив, молився перед Небесним Богом і сказав: Ні, Господи, Боже неба, сильний, великий і грізний, Той, Хто береже завіт і милосердя до тих, які Його люблять і дотримуються Його заповідей! Нехай же буде Твоє вухо чуйним і Твої очі відкритими, щоб почути молитву Твого раба, якою я молюся перед Тобою сьогоднішнього дня і ночі за синів Ізраїля, Твоїх рабів, і визнаю гріхи синів Ізраїля, якими ми згрішили проти Тебе! Я і дім мого батька — ми згрішили! Ми дійсно відступили від Тебе і не дотримувалися заповідей, приписів і судів, які Ти заповів Мойсеєві, Твоєму рабові! Та згадай слово, яке Ти заповів Мойсеєві, Твоєму рабові, кажучи: Якщо ви порушите завіт, Я вас розсію поміж народами. А якщо ви повернетеся до Мене, будете дотримуватися Моїх заповідей і чинитимете їх, то навіть якщо ваше розсіяння буде від краю неба, Я звідти зберу їх і заведу їх у місце, яке Я вибрав, щоб поселити там Моє Ім’я! Вони — раби Твої і Твій народ, яких Ти викупив Твоєю великою силою і Твоєю сильною рукою! Ні, але нехай буде чуйним Твоє вухо на молитву Твого раба і на молитву Твоїх рабів, які бажають боятися Твого Імені, тож дай, щоб пощастило сьогодні Твоєму рабові, дай йому милосердя перед цим чоловіком. А я є підчаший царя.
Неемія 1:1-11 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Се оповіданнє Неємії, сина Ахалї- їного: В місяцї Кислеві, двайцятого року*, був я в Сузах, столичному містї. І прийшов Ханані, один з братів моїх, він і кілька чоловіків з Юдеї. І спитав я їх, як проживають Юдеї, що спаслись від полону і зістались, та що дїєсь у Ерусалимі. І сказали вони менї: Ті, що зістались від полону, пробувають там, в своїх сторонах, в великій бідї й в приниженнї; та й мур Ерусалимський розвалений, й ворота його попалені огнем. Почувши сї слова, сїв я й заплакав, і був смутний кілька день, і постив та молився перед Богом небесним, І говорив: Господи, Боже небес, Боже великий і страшний, додержуючий завіт і ласку тим, що люблять тебе й перестерігають заповідї твої! Нехай будуть уші твої вважливі й очі твої отворені, щоб вислухати молитву слуги твого, якою я тепер день і ніч благаю тебе за синів Ізрайлевих, слуг твоїх, і сповідаюсь в гріхах синів Ізрайлевих, якими согрішили ми перед тобою, согрішили - й я і дім отця мого. Ми проступились перед тобою й не додержали заповідей і постанов, і законів, що дав єси Мойсейові, слузї твойму. Але спогадай на слово, яким заповів єси Мойсейові, слузї твойму, глаголючи: Коли провинитесь, то розсїю вас поміж народами, Коли ж обернетесь до мене й держати метесь заповідей моїх, і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, я звідтїль зберу вас, і приведу вас на місце, що вибрав собі, щоб імя моє там пробувало. Та ж вони слуги твої й народ твій, що ти визволив силою твоєю великою і рукою твоєю могучою. Прошу ж тебе, Господи! нехай буде ухо твоє вважливе на молитву слуги твого й на молитву слуг твоїх, що хотять шанувати імення твоє. І допоможи слузї твойму на сей час, та дай йому запобігти ласки в чоловіка сього, - бо я був чашником у царя.