Приповiстi 12:15-28
Приповiстi 12:15-28 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Дурний вважає правильними свої вчинки, та мудрий той, хто дослухається порад. Дурний вихлюпує свій гнів одразу, та мудрий знає, як приховати приниження своє. Чесний свідок каже правду, а брехливий свідок дурить. Плітки ранять, як меча удари, а мудре слово зціляє. Устам правдивим жити вічно, язик брехливий житиме лише мить. У серці тих, хто замишляє зло, — брехня, тому, хто добре дасть пораду — радість. З праведним не трапиться біди, в житті неправедних — самі нещастя. Уста брехливі Господу огидні, Йому приємні ті, хто заслуговує довіри. Людина мудра не показує свої знання, а серце дурня вихваляється невіглаством. Роботящим рукам — керувати, рукам ледачим — лише наймитувати. Тривога крає серце, а добре слово дарує щастя. Людина праведна для інших відкриває шлях, а шлях безбожника його ж в оману вводить. Вайлакуватий не засмажить дичини, а працьовитий матиме коштовність найдорожчу. Життя — то значить праведним шляхом іти, а інший шлях завжди веде до смерті.
Приповiстi 12:15-28 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради. Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу. Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману. Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки. Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю. В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир. Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом. Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба. Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує. Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане. Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить. Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих. Не буде ледачий пекти свого полову, а людина трудяща набуде маєток цінний. В путі праведности є життя, і на стежці її нема смерти.
Приповiстi 12:15-28 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Дороги нерозумних прямі в їхніх очах, а мудрий прислухається до порад. Нерозумний відразу виявляє свій гнів, а кмітливий приховує своє безчестя. Праведний сповідує відкриту віру, а неправдивий свідок — підступний. Є такі, що наче мечем рубають, коли вони говорять, а мова мудрих лікує. Уста праведні дають чесне свідчення, а свідок поспішний має язик неправедний. Підступність у серці того, хто замишляє зло, а ті, хто прагне миру, — радітимуть. Жодна неправедність не принесе задоволення праведникові, а безбожні сповняться злом. Брехливий язик — огида для Господа, а хто виявляє вірність, той Йому до вподоби. Розумний чоловік — осідок знання, а нерозумний зустрінеться з прокляттями. Рука вибраних буде легко панувати, а підступні стануть здобиччю. Грізні слова викликають тривогу в серці праведного чоловіка, а добра звістка його звеселяє. Праведний суддя стане сам собі приятелем, а задуми безбожних — недоброзичливі, і зло переслідуватиме грішників, і дорога безбожних зводить їх на манівці. Обманщик не впіймає і дичини, а чистий чоловік — шляхетний здобуток. На дорогах правди — життя, а дороги злопам’ятних — до смерті.
Приповiстi 12:15-28 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Дурному шлях його здається простим, розумен же той, хто слухає поради. Дурний досадує й зараз признається, розумний же мовчки скриває зневагу. Хто говорить (на судї) те, що, знає, той говорить правду, у сьвідка же льживого - омана. Инший пустослов ранить язиком, мов мечем, язик же мудрий - загоює. Уста правдомовні во віки пробувають, а язик ложний - на хвилину. Омана - в серцї в тих, що лихо замишляють; а радость у тих, хто мир совітує. Праведному біди нїякої не буде, а в беззаконників нещастя буде повно. Гидота в Господа уста, що лож сплїтають, хто ж правду говорить, йому благоугоден. Розсудливий чоловік ховає мовчки знаннє, дурного ж серце виголошує дурноту. Трудящого рука доробиться пановання, а лїнива буде підданою. Туга в серцї придавлює людину, та слово приязне її розвеселяє. Праведний показує ближньому свойму дорогу, а дорога безбожних веде його на манівцї. Лїнивому свого влову не жарити, а добро людини роботящої має велику цїну. На дорозї правди - життє, й нема на її стежцї смертї.