До римлян 4:18-21
До римлян 4:18-21 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі». І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв.
До римлян 4:18-21 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Він всупереч надії повірив з надією, щоб стати батьком багатьох народів згідно зі сказаним: Такими численними будуть твої нащадки. І, не ослабнувши у вірі, він не зважав на своє вже омертвіле тіло, будучи майже сторічним, і на омертвілість утроби Сарри, і не засумнівався в обітниці Божій через невір’я, а зміцнився у вірі, віддавши славу Богові і будучи цілком упевнений, що Він може й виконати те, що обіцяв.
До римлян 4:18-21 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє! І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу, і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові, і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.
До римлян 4:18-21 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Він, всупереч сподіванню, повірив надії, що стане батьком багатьох народів, згідно зі сказаним: Таким буде твоє потомство. Він не ослаб у вірі й не вважав свого тіла, — хоча мав майже сто років, — змертвілим, як і змертвілою утробу Сарри; він не мав сумніву й недовіри щодо Божої обітниці, але зміцнився вірою і віддав славу Богові, і був упевнений, що Бог спроможний виконати те, що йому обіцяв.
До римлян 4:18-21 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Котрий, окрім надїї, в надїї увірував, що бути йому отцем многим народам, по реченному: Так буде насїннє твоє. І не знемігши вірою, не вважав тїла свого вже омертвілим, бувши мало не столїтнїм, і Сариної утроби замершою. В обітуваннї ж Божім не сумнив ся невіруваннєм, а покріпшав вірою, давши славу Богові, і впевнившись, що Обіцявший здолїє й зробити.