До римлян 5:1-5
До римлян 5:1-5 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої. І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпеливість, а терпеливість досвід, а досвід надію, а надія не засоромить, бо любов Божа вилилася в наші серця Святим Духом, даним нам.
До римлян 5:1-5 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Оскільки ми виправдалися перед Богом завдяки нашій вірі, то маємо мир з Ним через Господа нашого Ісуса Христа. Через нашу віру, Христос дав нам можливість зазнати благодать Божу, яку тепер маємо. Ми радіємо з надії прилучитися до слави Господньої. І більше того, ми радіємо з наших страждань, бо знаємо, що страждання породжують терпіння. Терпіння породжує стійкість, а стійкість, своєю чергою, приносить надію. Надія ж нас ніколи не розчарує, бо любов Божа влилася в наші серця через Святого Духа, який був даний нам.
До римлян 5:1-5 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Тож, виправдавшись вірою, ми маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого вірою ми й отримали доступ до тієї благодаті, в якій стоїмо, і хвалимось надією на славу Божу. І не тільки цим, а хвалимось і скорботами, знаючи, що скорботи виробляють терпіння, терпіння — стійкість, стійкість — надію, а надія не осоромлює, тому що любов Божа вилилась у наші серця Святим Духом, даним нам.
До римлян 5:1-5 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Отже, виправдавшись вірою, маємо мир з Богом через нашого Господа Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ до тієї благодаті, в якій перебуваємо і хвалимося надією на Божу славу. І не лише нею, а й хвалимося, коли страждаємо, знаючи, що страждання виробляє терпеливість, а терпеливість — досвід, а досвід — надію. Надія ж не засоромлює, адже Божа любов влилася в наші серця через даного нам Святого Духа.
До римлян 5:1-5 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Оправдивши ся ж вірою, маємо мир з Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через котрого й приступ одержали вірою в благодать сю, в котрій стоїмо і хвалимось упованнєм слави Божої. Не тільки ж (се), а хвалимось і горем, знаючи, що горе робить терпіннє, терпіннє ж досьвід, досьвід же надїю, надїя ж не осоромлює, бо любов Божа вилилась у серця наші Духом сьвятим, даним нам.