Приповiстi 15:1-17

Лагідна відповідь гнів відвертає, а слово вразливе гнів підіймає. Язик мудрих то добре знання, а уста нерозумних глупоту висловлюють. Очі Господні на кожному місці, позирають на злих та на добрих. Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі. Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший. Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад. Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так. Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба. Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає. Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає. Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських! Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде. Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений. Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть. Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно. Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому. Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.

Приповiстi 15:1-17