Суддів 17
17
1Був собі чоловік з гори Єфрема, а ім’я його було Міха. 2Він сказав своїй матері: Тисячу сто срібняків, які пропали в тебе і за які ти прокляла, і сказала ти в мої вуха, ось ці гроші в мене, — я їх узяв! А його матір сказала: Благословенний син мій Господом! 3І він віддав тисячу сто срібняків своїй матері, і сказала його матір: Я справді посвятила#17:3 справді посвятила — досл. посвяченням посвятила (євр. емф. синт.). ті гроші Господу з моєї руки на самоті, щоби зробити коване й вилите, а тепер поверну їх тобі й віддам тобі їх. 4Та він віддав срібло своїй матері. А його матір узяла двісті срібняків і дала його художникові, і він зробив з нього коване й лите, і воно було в домі Міхи. 5І є собі муж Міха, а в нього — дім Божий. Він зробив ефод і терафін#17:5 терафін — євр. ідоли, статуї. і уповноважив на служіння#17:5 наповнювати руку священика — уповноважувати його на служіння. одного зі своїх синів, і той був у нього за священика. 6А в ті дні не було царя в Ізраїлі, тож кожний чинив те, що здавалося правильним в його очах.
7І був собі юнак з мешканців Юди із Вифлеєму, який в племені Юди, — він був левітом, а жив він там. 8І пішов муж з міста з Вифлеєму юдейського жити, де лишень знайде, й, ідучи своєю дорогою, він прийшов до гори Єфрема, аж до дому Міхи. 9А Міха його запитав: Звідки йдеш? І сказав йому левіт: Я є з Вифлеєму юдейського, і йду я жити, де лишень знайду. 10І сказав йому Міха: Живи зі мною і будь мені за батька і за священика, і я дам тобі десять срібняків упродовж року, пару одягу і те, що тобі на життя. І левіт пішов, 11і почав проживати разом з тим чоловіком, і юнак став йому, наче один із його синів. 12А Міха уповноважив левіта на служіння, і юнак був йому за священика, і перебував у домі Міхи. 13І сказав Міха: Тепер пізнав я, що Господь вчинить мені добро, бо став мені левіт за священика.
Currently Selected:
Суддів 17: УТТ
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
© 2011, Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)