1-е до коринтян 7
7
1А про що ви писали мені, то добре було б чоловікові не дотикатися жінки.
2Але щоб уникнути розпусти, нехай кожен муж має дружину свою, і кожна жінка хай має свого чоловіка. 3Нехай віддає чоловік своїй дружині потрібну любов, так же само й чоловікові дружина. 4Дружина не володіє над тілом своїм, але чоловік; так же само й чоловік не володіє над тілом своїм, але дружина. 5Не вхиляйтесь одне від одного, хібащо дочасно за згодою, щоб бути в пості та молитві, та й сходьтеся знову докупи, щоб вас сатана не спокушував вашим нестриманням. 6А це говорю вам як раду, а не як наказа. 7Бо хочу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, один так, інший так. 8Говорю ж неодруженим і вдовам: добре їм, як вони позостануться так, як і я. 9Коли ж не втримаються, нехай одружуються, бо краще женитися, ніж розпалятися. 10А тим, що побрались, наказую не я, а Господь: Нехай не розлучається дружина з своїм чоловіком!
11А коли ж і розлучиться, хай зостається незаміжня, або з чоловіком своїм хай помириться, і не відпускати чоловікові дружини! 12Іншим же я говорю, не Господь: коли який брат має дружину невіруючу, і згідна вона жити з ним, нехай він не лишає її. 13І жінка, як має чоловіка невіруючого, а той згоден жити з нею, нехай не лишає його. 14Чоловік бо невіруючий освячується в дружині, а дружина невіруюча освячується в чоловікові. А інакше нечисті були б ваші діти, тепер же святі. 15А як хоче невіруючий розлучитися, хай розлучиться, не неволиться брат чи сестра в такім разі, бо покликав нас Бог до миру. 16Звідки знаєш ти, дружино, чи не спасеш чоловіка? Або звідки знаєш, чоловіче, чи не спасеш дружини? 17Нехай тільки так ходить кожен, як кому Бог призначив, як Господь покликав його. І так усім Церквам я наказую.
18Хто покликаний був в обрізанні, нехай він того не цурається; чи покликаний хто в необрізанні, нехай не обрізується. 19Обрізання ніщо, і ніщо необрізання, а важливе дотримування Божих заповідей. 20Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був. 21Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це. 22Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа. 23Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей! 24Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається! 25Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.
26Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так. 27Ти зв’язаний з дружиною? Не шукай розв’язання. Розв’язався від дружини? Не шукай дружини. 28А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас. 29А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають, 30а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули, 31а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього. 32А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві, 33а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині, 34і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою і тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові. 35А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа. 36А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.
37А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре. 38Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще. 39Дружина законом прив’язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.
40Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.
Currently Selected:
1-е до коринтян 7: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962