Iсая 14
14
1Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.
2І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують! 3І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити, 4то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!
5Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих, 6що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним. 7Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно. 8Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб! 9Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів. 10Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас! 11Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе... 12Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів! 13Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних, 14підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому! 15Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу! 16Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись, 17що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в’язнів своїх не пускав він додому? 18Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні, 19ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп... 20Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається! 21Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами. 22І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім’я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь! 23І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот! 24Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,
25щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен! 26Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи. 27Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її? 28У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво: 29Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її! 30І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб’є! 31Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків! 32І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!
Currently Selected:
Iсая 14: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
