Вiд Луки 16
16
1Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його.
2І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити. 3І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь. 4Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. 5І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму? 6А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п’ятдесят. 7А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят. 8І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. 9І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель. 10Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий. 11Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить? 12І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть? 13Жаден раб не може служить двом панам, бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або буде триматись одного, а другого знехтує. Не можете Богові й мамоні служити! 14Чули все це й фарисеї, що були сріблолюбці, та й стали сміятися з Нього. 15Він же промовив до них: Ви себе видаєте за праведних перед людьми, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидота. 16Закон і Пророки були до Івана; відтоді Царство Боже благовіститься, і кожен силкується втиснутись в нього. 17Легше небо й земля проминеться, аніж одна риса з Закону загине. 18Кожен, хто дружину свою відпускає, і бере собі іншу, той чинить перелюб. І хто побереться з тією, яку хто відпустив, той чинить перелюб. 19Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував.
20Був і вбогий один, на ім’я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий, 21і бажав годуватися кришками, що зо столу багатого падали; пси ж приходили й рани лизали йому... 22Та ось сталось, що вбогий умер, і на Авраамове лоно віднесли його Анголи. Умер же й багатий, і його поховали. 23І, терплячи муки в аду, звів він очі свої, та й побачив здаля Авраама та Лазаря на лоні його. 24І він закричав та сказав: Змилуйся, отче Аврааме, надо мною, і пошли мені Лазаря, нехай умочить у воду кінця свого пальця, і мого язика прохолодить, бо я мучуся в полум’ї цім!... 25Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся. 26А крім того всього, поміж нами та вами велика безодня поставлена, так що ті, що хочуть, переходити не можуть ізвідси до вас, ані не переходять ізвідти до нас. 27А він відказав: Отож, отче, благаю тебе, щоб його ти послав у дім батька мого, 28бо п’ятьох братів маю, хай він їм засвідчить, щоб і вони не прийшли на це місце страждання! 29Авраам же сказав: Вони мають Мойсея й Пророків, нехай слухають їх! 30А він відказав: Ні ж бо, отче Аврааме, але коли прийде хто з мертвих до них, то покаються. 31Йому ж він відказав: Як Мойсея й Пророків не слухають, то коли хто й із мертвих воскресне, не йнятимуть віри!
Currently Selected:
Вiд Луки 16: UBIO
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
British and Foreign Bible Society 1962
