Вiд Марка 15

1А первосвященики з старшими й книжниками, та ввесь синедріон, зараз уранці, нараду вчинивши, зв’язали Ісуса, повели та й Пилатові видали.

2А Пилат запитався Його: Чи Ти Цар Юдейський? А Він йому в відповідь каже: Сам ти кажеш... 3А первосвященики міцно Його винуватили. 4Тоді Пилат знову Його запитав і сказав: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато проти Тебе свідкують! 5А Ісус більш нічого не відповідав, так що Пилат дивувався. 6На свято ж він їм відпускав був одного із в’язнів, котрого просили вони. 7Був же один, що звався Варавва, ув’язнений разом із повстанцями, які за повстання вчинили були душогубство. 8Коли ж натовп зібрався, він став просити Пилата зробити, як він завжди робив їм. 9Пилат же сказав їм у відповідь: Хочете, відпущу вам Царя Юдейського? 10Бо він знав, що Його через заздрощі видали первосвященики. 11А первосвященики натовп підмовили, щоб краще пустив їм Варавву. 12Пилат же промовив ізнов їм у відповідь: А що ж я чинитиму з Тим, що Його ви Юдейським Царем називаєте? 13Вони ж стали кричати знов: Розіпни Його! 14Пилат же сказав їм: Яке ж зло вчинив Він? А вони ще сильніше кричали: Розіпни Його!... 15Пилат же хотів догодити народові, і відпустив їм Варавву. І видав Ісуса, збичувавши, щоб розп’ятий був.

16Вояки ж повели Його до середини двору, цебто в преторій, і цілий відділ скликають. 17І вони зодягли Його в багряницю і, сплівши з тернини вінка, поклали на Нього. 18І вітати Його зачали: Радій, Царю Юдейський! 19І тростиною по голові Його били, і плювали на Нього. І навколішки кидалися та вклонялись Йому... 20І коли назнущалися з Нього, зняли з Нього багряницю, і наділи на Нього одежу Його. І Його повели, щоб розп’ясти Його. 21І одного перехожого, що з поля вертався, Симона Кірінеянина, батька Олександра та Руфа, змусили, щоб хреста Йому ніс. 22І Його привели на місце Голгофу, що значить Череповище.

23І давали Йому пити вина, із миррою змішаного, але Він не прийняв. 24І Його розп’яли, і поділили одежу Його, кинувши жереб про неї, хто що візьме. 25Була ж третя година, як Його розп’яли. 26І був написаний напис провини Його: Цар Юдейський. 27Тоді розп’ято з Ним двох розбійників, одного праворуч, і одного ліворуч Його. 28І збулося Писання, що каже: До злочинців Його зараховано! 29А хто побіч проходив, то Його лихословили, головами своїми хитали й казали: Отак! Ти, що храма руйнуєш та за три дні будуєш, 30зійди із хреста, та спаси Самого Себе! 31Теж і первосвященики з книжниками глузували й один до одного казали: Він інших спасав, а Самого Себе не може спасти! 32Христос, Цар Ізраїлів, нехай зійде тепер із хреста, щоб побачили ми та й увірували. Навіть ті, що разом із Ним були розп’яті, насміхалися з Нього... 33А як шоста година настала, то аж до години дев’ятої темрява стала по цілій землі.

34О годині ж дев’ятій Ісус скрикнув голосом гучним та й вимовив: Елої, Елої, лама савахтані, що в перекладі значить: Боже Мій, Боже Мій, нащо Мене Ти покинув? 35Дехто ж із тих, що стояли навколо, це почули й казали: Ось Він кличе Іллю! 36А один із них побіг, намочив губку оцтом, настромив на тростину, і давав Йому пити й казав: Чекайте, побачим, чи прийде Ілля Його зняти! 37А Ісус скрикнув голосом гучним, і духа віддав!... 38І в храмі завіса роздерлась надвоє, від верху аж додолу. 39А сотник, що насупроти Нього стояв, як побачив, що Він отак духа віддав, то промовив: Чоловік Цей був справді Син Божий! 40Були ж і жінки, що дивились здалека, між ними Марія Магдалина, і Марія, мати Якова Молодшого та Йосії, і Саломія, 41що вони, як Він був у Галілеї, ходили за Ним та Йому прислуговували; і інших багато, що до Єрусалиму прийшли з Ним. 42А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

43прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового. 44А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп’ятий помер. 45І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові. 46А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей. 47Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

Currently Selected:

Вiд Марка 15: UBIO

Highlight

Copy