Буття 15
15
Бог укладає Угоду з Аврамом
1Після всього, що сталося, Аврамові прийшло Слово Господнє у з’яві. Господь мовив: «Не бійся, Авраме. Я — твій захист. І матимеш ти дуже велику винагороду». 2Але Аврам відповів: «О, Господи, мій Володарю! Яку винагороду Ти даси мені? Я й досі бездітний, а спадкоємцем моїм стане Еліезер із Дамаска». 3І додав Аврам: «Ти не дав мені дітей, тож слуга, народжений у домі моєму, успадкує все від мене».
4І Слово Господнє долинуло до нього: «Цей раб не успадкує від тебе нічого, а спадкоємцем твоїм стане твій власний син». 5Тоді Господь вивів Аврама надвір і сказав: «Поглянь на небо і спробуй полічити зірки. Якщо можеш». Тоді Він додав: «Матимеш стільки нащадків, як отих зірок у небі».
6І Аврам повірив у Господа. І Господь записав це Аврамові на карб як праведність. 7Потім Він мовив: «Я Господь, Який вивів тебе з Ура халдейського, щоб віддати цю землю тобі у власність». 8Аврам тоді спитав: «Господи, мій Володарю! Як я знатиму, що володію нею?»
9І відповів йому Господь: «Візьми для Мене трирічну телицю, трирічну козу і трирічного барана, а також горлицю і молодого голуба». 10Аврам приніс усе, як Господь звелів і порозрубував тварин навпіл. Тоді поклав одну половину проти другої, але птахів не розрубав. 11Трохи згодом злетілись на м’ясо великі птахи, але Аврам порозганяв їх.
12Коли сонце сідало і сон почав долати Аврама, глибока й жахлива темрява спустилася на нього. 13І сказав Авраму Господь: «Ти мусиш знати, що нащадки твої будуть чужинцями в чужій країні. І стануть вони рабами в тій країн і будуть гноблені чотириста років. 14Але Я судитиму той народ, що поневолить їх. І вийдуть тоді твої нащадки звідти з великими здобутками. 15А ти житимеш довго і в мирі, потім прилучишся до своїх пращурів#15:15 прилучишся… пращурів Тобто «помреш»., і поховають тебе. 16Твій народ повернеться на ці землі через чотири покоління, бо міра беззаконня аморійців іще не сповнилася».
17Після заходу сонця стало темно. І раптом стовп диму, немов із печі, і вогню, наче хто запалив смолоскип, пройшли між половинками розрубаних тварин#15:17 між… тварин Це означало, що Бог «підписав» або «скріпив печаткою» Угоду, укладену з Аврамом. У ті часи, коли люди укладали Угоду, в доказ своїх чесних намірів вони мали пройти між половинками розрубаних тварин, промовляючи щось на зразок «Нехай зі мною станеться те саме, якщо я порушу Угоду»..
18Того дня Господь уклав Угоду з Аврамом, кажучи: «Я віддаю цю землю твоїм нащадкам. Від ріки Єгипетської#15:18 ріки Єгипетської Йдеться про потік, що звався Ваді-ель-Ариш. Слово «Ваді» означає «річка». до великої ріки Євфрат.
19Це землі кенітів, кенизійців, кадмонійців,
20хиттитів, перизійців, рефаїв,
21аморійців, ханаанців, ґірґашитів та євуситів».
Currently Selected:
Буття 15: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
Буття 15
15
Бог укладає Угоду з Аврамом
1Після всього, що сталося, Аврамові прийшло Слово Господнє у з’яві. Господь мовив: «Не бійся, Авраме. Я — твій захист. І матимеш ти дуже велику винагороду». 2Але Аврам відповів: «О, Господи, мій Володарю! Яку винагороду Ти даси мені? Я й досі бездітний, а спадкоємцем моїм стане Еліезер із Дамаска». 3І додав Аврам: «Ти не дав мені дітей, тож слуга, народжений у домі моєму, успадкує все від мене».
4І Слово Господнє долинуло до нього: «Цей раб не успадкує від тебе нічого, а спадкоємцем твоїм стане твій власний син». 5Тоді Господь вивів Аврама надвір і сказав: «Поглянь на небо і спробуй полічити зірки. Якщо можеш». Тоді Він додав: «Матимеш стільки нащадків, як отих зірок у небі».
6І Аврам повірив у Господа. І Господь записав це Аврамові на карб як праведність. 7Потім Він мовив: «Я Господь, Який вивів тебе з Ура халдейського, щоб віддати цю землю тобі у власність». 8Аврам тоді спитав: «Господи, мій Володарю! Як я знатиму, що володію нею?»
9І відповів йому Господь: «Візьми для Мене трирічну телицю, трирічну козу і трирічного барана, а також горлицю і молодого голуба». 10Аврам приніс усе, як Господь звелів і порозрубував тварин навпіл. Тоді поклав одну половину проти другої, але птахів не розрубав. 11Трохи згодом злетілись на м’ясо великі птахи, але Аврам порозганяв їх.
12Коли сонце сідало і сон почав долати Аврама, глибока й жахлива темрява спустилася на нього. 13І сказав Авраму Господь: «Ти мусиш знати, що нащадки твої будуть чужинцями в чужій країні. І стануть вони рабами в тій країн і будуть гноблені чотириста років. 14Але Я судитиму той народ, що поневолить їх. І вийдуть тоді твої нащадки звідти з великими здобутками. 15А ти житимеш довго і в мирі, потім прилучишся до своїх пращурів#15:15 прилучишся… пращурів Тобто «помреш»., і поховають тебе. 16Твій народ повернеться на ці землі через чотири покоління, бо міра беззаконня аморійців іще не сповнилася».
17Після заходу сонця стало темно. І раптом стовп диму, немов із печі, і вогню, наче хто запалив смолоскип, пройшли між половинками розрубаних тварин#15:17 між… тварин Це означало, що Бог «підписав» або «скріпив печаткою» Угоду, укладену з Аврамом. У ті часи, коли люди укладали Угоду, в доказ своїх чесних намірів вони мали пройти між половинками розрубаних тварин, промовляючи щось на зразок «Нехай зі мною станеться те саме, якщо я порушу Угоду»..
18Того дня Господь уклав Угоду з Аврамом, кажучи: «Я віддаю цю землю твоїм нащадкам. Від ріки Єгипетської#15:18 ріки Єгипетської Йдеться про потік, що звався Ваді-ель-Ариш. Слово «Ваді» означає «річка». до великої ріки Євфрат.
19Це землі кенітів, кенизійців, кадмонійців,
20хиттитів, перизійців, рефаїв,
21аморійців, ханаанців, ґірґашитів та євуситів».
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International