Книга Пророка Ісаї 17
17
Пророцтво про Сирію
1Ось послання#17:1 послання Або «тягар». про Дамаск:
«Послухайте, Дамаск не буде містом скоро,
в руїни перетворяться його будівлі.
2Міста Ароера#17:2 Ароер Місцевість у Арамі. спорожніють назавжди,
на пасовиська для отар вони придатні будуть.
Дріматимуть стада там мирно,
злякати їх ніхто не зможе.
3Укріплень більш не буде в Ефраїмі,
ніхто не буде правити Дамаском.
Народ, який вцілів в Арамі#17:3 в Арамі Інша назва Сирії.,
в немилість попаде, як і ізраїльський народ. —
Господь сказав так Всемогутній. —
4У ті часи величність Якова пощезне,
розтринькають усе його багатство».
5«Це буде схоже на те, як женці збирають збіжжя, коли їхні руки підхоплюють колоски, або ж нагадуватиме, як у Рефаїмовій долині#17:5 Рефаїмова долина Долина на південному заході від Єрусалима. збирають хліб у жнива. 6Або ж коли трусять оливу так, що кілька оливок на ній залишиться: зо дві чи зо три на найвищих гілках, а може, чотири-п’ять на родючих гілках. Таке ж саме трапиться й з цими містами», — ось що говорить Господь Бог Ізраїлю.
7І тоді люди підведуть очі до Бога, свого Творця, їхні очі побачать Святого Ізраїлю. 8Вони не підуть до вівтарів, які зробили власними руками, і не повернуться вони до того, що виліпили їхні пальці: до своїх садів поклоніння#17:8 сади поклоніння Тобто «сади, у яких люди вшановували лжебогів». та вівтарів, де кадитиме ладан. 9У ті часи їхні укріплені міста стануть спустошені, а гори — такими, якими вони були до того, як туди прийшли ізраїльтяни. Усе лежатиме в руїні.
10Бо ти забув про Бога, Який тебе спасає.
Ти не закарбував собі, що Бог тебе захищає,
що Він є твоєю Скелею.
Ти посадиш прекрасні рослини,
ти похвалятимешся заморськими лозами,
11бо садиш їх, дбаєш, щоб зростали;
коли ти вранці сієш їх, даєш їм цвісти.
Але коли прийде пора врожаю, ти його не знімеш,
бо накинеться на лози згубна хвороба,
невиліковна болячка їх знищить.
12О, як шумлять народи!
Вони гримлять, немов морський прибій!
О, як ревуть народи!
Вони, немов могутні хвилі, гуркотять!
13Рокочуть народи, мов штормові хвилі,
але нагримає Бог на них, й вони втечуть далеко.
Вони немов полова, що її за вітром носить,
чи перекотиполе, що чимдуж біжить за вітровієм.
14В нічну годину жахом огортають,
під ранок їх уже нема.
Ось що чекає тих, хто хоче нас пограбувати,
хто наміряється багатство наше захопить.
Currently Selected:
Книга Пророка Ісаї 17: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
