Від Луки 19
19
Ісус у Закхея
1Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом. 2Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків. 3Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст. 4Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
5І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
6Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса. 7І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника». 8Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
9Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого#19:9 один… Божого Буквально «син Авраама».. 10Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».
Притча про десять срібних мін
(Мт. 25:14-30)
11Коли вони слухали це, Ісус розповів їм іншу притчу. Деякі люди вважали, що Царство Боже з’явиться негайно, бо Ісус підходив до Єрусалиму. 12Тоді Він сказав: «Один чоловік шляхетного походження вирушив у далеку країну. Там його мали проголосити царем, а по тому він планував повернутися додому. 13Чоловік покликав десятьох слуг своїх і роздав їм десять мін#19:13 міна Біля 27-36 кілограмів золотих, срібних або мідних монет. Також див.: Лк. 19:16, 18, 20, 24, 25. срібла. Він сказав слугам: „Вкладайте ці гроші в діло до мого повернення”.
14Але співвітчизники того чоловіка ненавиділи його. Вони вислали за ним навздогін посланців, щоб ті сказали в далекій країні: „Ми не хочемо, щоб цей чоловік царював над нами!”
15Але його все одно проголосили царем, і він повернувся додому. А повернувшись, послав за тими слугами, яким роздав був гроші. Його цікавило, який прибуток вони одержали.
16Перший з них прийшов і доповів: „Пане, твоя міна срібла принесла ще десять мін”. 17То хазяїн сказав йому: „Гарна праця, ти добрий слуга! Оскільки ти в малому був вірний, я доручаю тобі управляти десятьма містами”.
18Тоді прийшов другий слуга й мовив: „Пане, твоя міна принесла ще п’ять мін”. 19Цьому слузі він сказав: „Ти правитимеш п’ятьма містами”. 20Інший слуга прийшов і сказав: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її загорнуту в хустину. 21Я боявся тебе, бо ти чоловік жорстокий. Ти забираєш те, чого не клав, і жнеш те, чого не сіяв”.
22Хазяїн промовив: „Я судитиму тебе твоїми ж словами, поганий ти слуга. Ти кажеш, що знаєш, що я жорстокий чоловік, що беру там, де не клав, та жну там, де не сіяв. 23Тобі слід було пустити гроші в обіг#19:23 пустити… в обіг Або «віддати міняйлам»., то ж повернувшись, я мав би їх із прибутком”. 24І додав, звертаючись до тих, що стояли поруч: „Заберіть у нього цю міну й віддайте тому, хто має десять мін”.
25А вони кажуть: „Пане, але ж він уже має десять мін!” 26„Кажу ж вам, — відповів хазяїн, — кожному, хто має, додасться ще більше, а у того, в кого нічого не має, відніметься і той дріб’язок, що йому належить. 27Щодо тих моїх ворогів, які не хотіли, аби я царював над ними, то приведіть їх сюди і вбийте перед моїми очима”».
Ісус в’їжджає до Єрусалиму як Цар
(Мт. 21:1-11; Мк. 11:1-11; Ін. 12:12-19)
28Розповівши цю притчу, Ісус вирушив далі до Єрусалиму. 29Підійшовши до міст Ветфаґія та Віфанія поблизу гори, що звалася Оливною, Ісус відіслав двох Своїх учнів 30з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнутого віслючка, на якому ніхто ще не їздив.: Відв’яжіть його й приведіть сюди. 31А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте віслючка?” — то ви мусите відповісти: „Він потрібен Господу”».
32Отож двоє з учнів пішли до села й там знайшли віслючка, точно так, як Він казав їм. 33А коли вони віслючка відв’язували, його власники запитали їх: «Навіщо ви відв’язуєте віслючка?» 34Вони відповіли: «Він потрібен Господу». 35Привівши віслючка до Ісуса, вони поклали на нього свій одяг й посадили Його зверху.
36Коли Ісус їхав, люди стелили перед Ним на дорозі свій одяг. 37А як підійшов Він до сходу з Оливної гори, натовп учнів почав радісно й голосно славити Бога за всі чудеса, які вони побачили. 38Вони вигукували:
«Благословенний Цар,
Який приходить в ім’я Господнє!#Пс. 118:26.
Мир на Небі й слава Господу!»
39Серед людей у натовпі було кілька фарисеїв. Вони звернулися до Ісуса: «Вчителю, вгамуй Своїх учнів!» 40Ісус відповів їм: «Повірте, якщо Мої послідовники зараз замовкнуть, то каміння почне вигукувати!»
Ісус плаче за Єрусалимом
41-42Коли Ісус під’їхав до Єрусалиму й, побачивши місто, Він заплакав і промовив: «Якби ж ти сьогодні знало, що тобі може принести мир! Та зараз це приховано від очей твоїх. 43Настануть дні, коли вороги твої насиплють довкола тебе вали й обложать тебе. Вони насуватимуться з усіх боків, 44й знищать тебе і народ, який мешкає в стінах твоїх. Вони каменя на камені не залишать там, де ти стоїш нині. Бо не впізнало ти того часу, коли Бог прийшов спасти тебе».
Ісус у храмі
(Мт. 21:12-17; Мк. 11:15-19; Ін. 2:13-22)
45Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх торговців. 46Він промовив: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви#Іс. 56:7., а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”#Єр. 7:11.»
47Щодня Ісус навчав у храмі, та головні священики, книжники та можновладці міркували, як убити Його. 48Вони нічого зробити не могли, бо всі люди слухали Ісуса й горнулися до Нього.
Currently Selected:
Від Луки 19: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
