Від Матвія 15
15
Закон Божий — важливіший від правил людських
(Мк. 7:1-23)
1Дехто з фарисеїв та законників прийшли до Ісуса з Єрусалиму й запитали Його: 2«Чому Твої учні не дотримуються звичаїв наших предків і вживають їжу, не помивши руки?» 3У відповідь Він сказав: «А чому ви порушуєте Закон Божий заради своїх звичаїв? 4Адже заповів Господь: „Шануйте своїх батька й матір”#Вих. 20:12; Повт. Закону 5:16.. А також: „Хто злословить на батька чи матір, тому смерть має бути”#Вих. 21:17..
5-6Але ви навчаєте людей, що коли хтось скаже своїм батькові й матері: „Все, чим я можу вам допомогти, я віддам Богові”, — то такий чоловік уже може не шанувати батьків своєю допомогою. Через цей ваш звичай, який ви самі встановили, ви відкидаєте заповідь Господню. 7-8Правий був пророк Ісая, коли пророчив про вас, лицемірів:
„Ці люди шанують Мене на словах,
та їхні серця далеко від Мене.
9Пошана їхня до Мене — даремна,
бо вчення їхнє — то закони, придумані людьми”».#Іс. 29:13.
10Покликавши людей до Себе, Ісус сказав їм: «Слухайте мене і розумійте! 11Не те оскверняє людину, що потрапляє до рота, а те, що виходить з рота, — ось що оскверняє#15:11 оскверняє Тобто «робить непридатним для Бога». Також див.: Мт. 15:18. її!» 12Тоді два учні підійшли до Ісуса й кажуть: «Чи зрозумів Ти, що фарисеї образилися на те, що Ти сказав?» 13-14І відповів Ісус: «Кожна рослина, що не була посаджена Моїм Отцем Небесним, буде вирвана, то ж нехай собі йдуть. Вони сліпці й поводирі сліпців. Та коли сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями».
15На те Петро сказав Йому: «Поясни нам значення притчі про те, що оскверняє людину».
16Ісус мовив: «То ви ще й досі не зрозуміли? 17Невже ви не знаєте, що все, що потрапляє людині до рота, йде у шлунок, а потім з тіла до відхожого місця? 18А що виходить з уст, те йде від серця, а саме це й оскверняє людину. 19Кажу Я це, бо від серця йде все зло: лихі думки, вбивства, перелюби, розпуста, крадіжки, лихослів’я та наклепи. 20Ось що оскверняє людину. А їсти, не помивши руки, — це не осквернить її».
Ісус допомагає поганській дитині
(Мк. 7:24-30)
21Ісус пішов звідти й подався до земель Тира та Сидона. 22І прийшла до Нього одна з місцевих жінок, ханаанка, й почала голосити: «Змилуйся наді мною, Господи, Сину Давидів! У мене дочка біснувата, дуже страждає». 23Та Ісус нічого їй не відповів. Тоді учні підійшли до Нього й почали просити: «Прожени її! Вона весь час іде за нами й кричить!» 24У відповідь Він мовив: «Я посланий лише до заблудлих овець народу ізраїльського».
25Тоді вона підійшла до Ісуса, вклонилася і сказала: «Господи, поможи мені!» 26І сказав Ісус: «Не годиться забирати хліб у дітей і давати його собакам». 27Тоді вона каже: «Це правда, Господи, але навіть собаки їдять ті крихти, що падають зі столу їхнього хазяїна». 28На те Ісус відповів: «Жінко, твоя віра велика! Нехай буде те, чого ти бажаєш!» І тієї ж миті її дочка зцілилася.
Ісус зцілює хворих та годує голодних
29Пішовши звідти, Ісус повернувся на берег Ґалилейського озера, вийшов на пагорб і сів там. 30Багато людей підходило до Нього, приводячи з собою кривих, сліпих, калік, глухонімих та інших хворих. Вони клали їх на землю до Його ніг, а Він зціляв усіх. 31Люди дивувалися, побачивши, що глухонімі розмовляють, каліки стають здорові, криві ходять, а сліпі бачать. І всі прославляли Бога Ізраїлевого.
Дивовижне нагодування чотирьох тисяч чоловіків
(Мк. 8:1-10)
32Ісус покликав Своїх учнів і сказав їм: «Мене обирає жаль до цих людей, бо вони зі Мною вже три дні й тепер не мають що їсти. Я не хочу відпускати їх голодними, бо вони можуть заслабнути по дорозі до дому». 33Тоді учні спитали Його: «Де ж нам узяти достатньо хліба у цьому віддаленому місці, аби нагодувати стільки людей?» 34Ісус запитав їх: «Скільки у вас є хлібин?» Ті відповіли: «Сім хлібин і кілька невеликих рибин».
35Ісус звелів людям посідати на землю. 36Тоді Він узяв хліб і рибу, віддав Богу подяку за їжу, розломив хліб й почав роздавати його Своїм учням, аби ті нагодували народ. 37Усі люди їли, поки не наїлися, а опісля учні зібрали сім кошиків, повних залишків їжі. 38І було тих, хто їли, чотири тисячі чоловіків, не рахуючи жінок та дітей. 39Тоді Ісус відпустив людей, а Сам сів у човен й поплив до землі Маґаданської.
Currently Selected:
Від Матвія 15: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
