Від Матвія 21

Ісус в’їжджає до Єрусалиму як Цар

(Мк. 11:1-11; Лк. 19:28-38; Ін. 12:12-19)

1-2Коли Ісус і Його учні наблизилися до Єрусалиму, вони зупинилися у місті Ветфаґія, що біля Оливної гори. Тоді Він відіслав двох Своїх учнів з такими словами: «Ідіть у це місто, що перед вами. Тільки-но ви ввійдете туди, то одразу ж знайдете там припнуту ослицю з віслючком. Відв’яжіть їх і приведіть до Мене. 3А якщо хтось запитає вас: „Для чого ви відв’язуєте його?” — то ви мусите відповісти: „Віслючок потрібен Господу, але Він незабаром пришле його сюди”». 4Сталося так, щоб збулося сказане пророком:

5«Перекажіть дочці Сіона#21:5 дочці Сіона Або «народу Сіонському», тобто «Єрусалиму». Див.: «Сіон».:

„Поглянь! Твій Цар іде до тебе!

Він покірливий їде верхи на ослиці,

так, на віслючку, народженому від в’ючної тварини”».#Зах. 9:9.

6Отож учні пішли й зробили, як Він велів. 7Вони привели ослицю з віслючком, поклали на них свій одяг, а Ісус сів верхи. 8Багато людей стелили на дорозі свій одяг, а інші — зелене віття, зрізане з дерев. 9Люди в натовпі, які йшли попереду й позаду Нього, вигукували:

«Осанна#21:9 Осанна Гебрейське слово, яке вживалося, коли люди молили Господа про допомогу. Можливо, у цьому випадку, воно несе значення поваги та пошани Господу або Його Месії. синові Давида!

Благословенний Той,

Хто приходить в ім’я Господнє!#Пс. 118:25-26.

Осанна Богу на Небі!»

10Коли Ісус увійшов до Єрусалиму, все місто заворушилося, всі розпитували: «Хто це такий?» 11А з натовпу відповідали: «Це Ісус, пророк із Назарета, що в Ґалилеї».

Ісус у храмі

(Мк. 11:15-19; Лк. 19:45-48; Ін. 2:13-22)

12Зайшовши у двір храму, Ісус почав виганяти звідти усіх, хто щось там продавав або купував. Він перевертав столи мінял та лави тих, хто продавав голубів. 13Ісус говорив їм: «У Святому Писанні сказано: „Мій храм буде домом молитви#Іс. 56:7., а ви перетворили його на розбійницьке кубло!”»#Єр. 7:11.

14І підійшли до Нього у дворі храму сліпі й криві, й Ісус зцілив їх. 15Коли головні священики та книжники побачили дива, здійснені Ним, і дітей, які вигукували: «Хвала Тобі, Сину Давидів!» — то сильно розлютилися й сказали Йому: 16«Ти чуєш, що ці діти гукають?» Ісус відповів їм: «Так, Я чую. Хіба не читали ви:

„В уста дітей та немовлят Ти вклав слова похвали?”»#Пс. 8:2 (у грецьких рукописах).

17Тоді Він покинув їх і пішов з Єрусалиму до Віфанії і там заночував.

Ісус проклинає фіґове дерево

(Мк. 11:12-14, 20-24)

18Рано-вранці, повертаючись до Єрусалиму, Ісус дуже зголоднів. 19Побачивши фіґове дерево край дороги, Він підійшов до нього, але не знайшов на ньому нічого, крім самого листя. Тоді ж Ісус мовив до нього: «Нехай же повік більше не буде плодів на тобі!» І дерево враз всохло.

20Побачивши це, учні здивувалися й запитали: «Як могло дерево вмить всохнути?» 21Ісус відповів: «Істинно кажу вам: коли матимете ви віру і не сумніватиметесь, що збудеться те, чого ви просите, то зможете не лише зробити те, що Я з цим деревом, але й якщо скажете цій горі: „Зруш з місця і впади в море”, — то й те неодмінно збудеться. 22Якщо ви вірите, то отримаєте усе, що проситимете в молитві».

Звідки влада в Ісуса

(Мк. 11:27-33; Лк. 20:1-8)

23Коли Ісус прийшов до двору храму й почав навчати людей, головні священики й старійшини підійшли до Нього й запитали: «Скажи нам, чиєю владою Ти все це робиш? Хто дав Тобі владу таку?» 24У відповідь Ісус сказав: «Я також хочу поставити вам запитання, і якщо ви дасте Мені відповідь, тоді й Я скажу вам, чиєю владою Я все це роблю. 25Скажіть Мені: Іоанове хрещення прийшло від Господа чи від людей?»

Головні священики та юдейські лідери почали радитися поміж собою, що відповісти, міркуючи: «Якщо ми скажемо, що воно від Господа, то Він спитає: „Чому ж тоді ви не повірили Іоану?” 26А якщо скажемо, що воно від людей, то народ розгнівається на нас. (Вони боялися людей, адже народ вважав, що Іоан був справді пророком)». 27Тож вони відповіли Ісусові: «Ми не знаємо, звідки прийшло Іоанове хрещення». Тоді Ісус мовив до них: «Отож і Я вам не скажу, чиєю владою Я все це роблю».

Притча про двох синів

28«От як ви вважаєте: один чоловік мав двох синів. Підійшов він до старшого, та й каже: „Сину, йди сьогодні працювати у винограднику”. 29А той йому у відповідь: „Не хочу”. Але потім передумав і пішов. 30Тоді підійшов батько до іншого сина та й попросив те ж саме. Той каже: „Добре, я піду”, — але не пішов. 31Котрий з них зробив те, що батько хотів?» Ісусові відповіли: «Старший син». Тоді Він мовив: «Істинно кажу вам: збирачі податків та повії потраплять до Царства Божого поперед вас. 32Кажу так, бо Іоан Хреститель прийшов праведним шляхом, та ви йому тоді не повірили, а збирачі податків та повії повірили! Ви ж, навіть побачивши це, все одно не розкаялися й не повірили йому».

Бог посилає Свого Сина

(Мк. 12:1-12; Лк. 20:9-19)

33«Послухайте ще одну притчу. Був собі один чоловік, який посадив виноградник. Навколо нього поставив огорожу, викопав яму для давильні й звів башту. Потім здав виноградник в оренду та й поїхав собі мандрувати. 34Як настала пора, він послав слуг до виноградарів по свою частину врожаю. 35Але орендарі схопили їх: одного побили, другого вбили, а ще одного закидали камінням. 36Ще раз господар послав слуг своїх, та вже більше ніж уперше, але й з тими вчинили так само. 37Нарешті послав він до них свого сина, міркуючи: „Вони неодмінно поважатимуть сина мого!” 38Та побачивши господаревого сина, орендарі сказали одне одному: „Це — спадкоємець! Давайте вб’ємо його, то й спадщина буде наша!” 39Тож вони схопили сина господаря, викинули його з виноградника і вбили.

40Коли власник виноградника прийде туди, що йому зробити з тими орендарями?» 41Тоді головні священики й старійшини відповіли Ісусові: «Він, неодмінно, вб’є тих злих людей, а виноградник здасть іншим орендарям, які сплатять його частку, коли настане час збирати врожай».

42На те Ісус сказав: «Хіба не читали ви у Святому Писанні:

„Той камінь, що будівельники відкинули,

став наріжним каменем.

Так Господь зробив,

та дивовижно це для нас”.#Пс. 118:22-23.

43Отже, кажу Я вам: Царство Боже буде відібране у вас, і здобудуть його люди, які живуть згідно з Царством Господнім. 44Той, хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого цей камінь впаде, той буде розчавлений»#21:44 У деяких грецьких рукописах вірш 44 відсутній..

45-46Почувши цю притчу, головні священики та фарисеї зрозуміли, що Ісус говорить саме про них, та почали вигадувати, як би схопити Його, але побоялися народу, бо всі люди вважали Ісуса пророком.

Currently Selected:

Від Матвія 21: UMT

Highlight

Copy