Псалми 78
78
1Маскіль Асафа.
Народе мій, почуй мою науку,
зверни свій слух до слів моїх.
2Для притчі розімкну уста,
додам прислів’я із часів прадавніх.
3Ці притчі ми вже чули й добре знаємо,
бо нам батьки розповідали їх.
4Ми від нащадків їх не приховаємо.
Вони розповідатимуть прийдешнім поколінням
про діла Господні славні.
Його могуття і діяння дивовижні
прославляти будем.
5Господь із Яковом уклав Угоду,
Він для Ізраїлю створив Закон,
якого наказав дітей навчати,
6щоб до останнього дійшов він покоління.
Народиться людина,
підросте і передасть усе це своїм дітям.
7Тоді у всіх людей довіра існуватиме до Бога,
і не забудеться, що Бог зробив.
Коритимуться заповітам Божим безвідмовно.
8Не повставатимуть вони, як їхні предки,
те покоління вперте й бунтівливе,
те покоління з неслухняним духом.
9Неначе бумеранґ, зброя народу Ефраїма,
на них же повернулася в бою.
10Від Заповіту Божого відмовились вони,
наслідувати Його закон вони не стали.
11Забули ті вражаючі й великі справи,
які їм Бог явив
12перед очима їхніх предків у Зоані,
ті чудеса, що Він здійснив в Єгипті.
13Він море розділив, людей провів крізь нього,
довкола них здіймалася вода стіною.
14А потім хмарою їх вів щодня,
й вогнем яскравим вів щоночі.
15В пустелі скелю Бог розсік,
дав людям воду з глибини земної.
16Бог змусив воду річкою текти із скелі.
17Та люди все грішили проти Бога,
в пустелі навіть Всемогутньому не йняли віри.
18Тоді наважилися Бога перевірить,
і, зголоднілі, їжі попросили.
19І, нарікаючи, казали:
«Невже в пустелі Бог не зможе дати їжу?
20Він скелю розколов, і полилась вода рікою;
Тож може дати Він нам і хліб, і м’ясо?»
21Почувши, що говорять,
Господь розгнівався на Якова.
Бог дуже був лихий на Ізраїль.
22Бо віру в Бога люди не плекали,
не вірили, що Бог врятує їх.
23Тоді Господь розверзнув хмари.
24Мов дощ, злетіла з неба манна на поживу,
Він дав їм хліб небесний.
25Тож їжа Ангелів дісталась людям,
послав їм Бог достатньо, щоб наїстись.
26Тоді їм Бог подарував південно-східний вітер.
27На них дощем посипались птахи небесні,
немов пісок морський, упало з неба м’ясо.
28Птахів сідати змусив просто в їхній табір, між наметів.
29Бог дав їм все, чого хотіли,
тож мали люди досхочу, чим поживитись.
30Але пожадливі накинулись на м’ясо
і пожирали тих птахів живцем.
31Бог прогнівивсь на тих людей і найміцніших вбив;
здоровим юнакам, і тим послав хворобу.
32Та попри все це люди знов і знов грішили,
не вірячи у всі оті дива.
33Дні їхні скінчились марнотно,
літа минули у страху.
34Коли Господь одних життя збавляв,
то інші поверталися до Нього,
до Бога бігли спрагло.
35Тоді вже згадували всі, що Бог — їхня Скеля,
і знову пам’ятали, що це Всевишній їх звільнив.
36-37Лиш серце їхнє не зміцніло в Ньому,
вони були невірні Його заповітам.
38Та Бог був милосердний,
Він простив гріхи й життя лишив їм,
щоразу стишуючи гнів.
39Бог пам’ятав — вони всього лиш люди,
вони, як вітер, що подув, і вже нема.
40Вони так часто повставали проти Нього у пустелі,
Його засмучували в диких землях!
41Ті люди знов і знов Його терпінням зловживали,
і ображали Святого Бога Ізраїлю.
42Не пам’ятали тих часів, коли Він спас їх
від ворогів численних.
43Забули вони чудеса в Єгипті і дива в полях Зоана,
44як Бог річки перетворив на кров,
щоб єгиптяни не могли напитись.
45Він напустив хмари мух, щоб жалили народ Єгипту,
й жаб, які народ єгипетський губили.
46Бог віддав хлібів врожаї сарані,
віддав городину гусені-ненажері.
47Він градом знищив єгипетську лозу і
мокрим снігом поморозив сикомору,
48та моровицю на худобу напустив.
49Бог Свій гнів у Єгипті показав,
пославши Ангелів караючих на нього,
50та гнів явивши без останку,
тяжким недугом вразив ворогів.
51Всіх первістків Єгипту він побив,
знак чоловічої потуги у родині Хама#78:51 Хам Згідно з Книгою Буття він був основоположником єгиптян і всіх північноафриканських народів..
52Немов овець, Він Свій народ повів в пустелю.
53Він їм безпеку дарував,
і не було причин для страху.
В Червонім морі ворогів всіх Він потопив.
54І вивів до підніжжя гори святої,
що створена Його рукою.
55Прогнав Господь всі інші племена,
і роду кожному Він землю наділив,
на землях ворогів їх оселивши.
56Та все ж вони Всевишнього терпінням зловживали
і повставала проти Нього знов,
не слідуючи заповідям Бога.
57Народ Ізраїлю від Бога відвернувся,
мов бумеранґ, що змінює свій шлях.
58Узвишшя звівши, Бога прогнівили,
збудили ревнощі Його, вклоняючись бовванам.
59Про все це Бог почув і розлютився,
й суворо відштовхнув Ізраїль!
60І кинув Бог святий намет у Шило,
де жив Він серед смертних.
61Святий ковчег Він дозволив іншим полонити,
символ Своєї сили в руки ворога віддав.
62Він дав загинути народу у війні за те,
що прогнівить Його посміли.
63Пісень весільних не заводили дівчата,
бо наречених їхніх вже пожер вогонь.
64Священиків мечі пожерли їхні,
та вдовам голосити не дали.
65Нарешті наш Володар підхопився,
мов воїн, що в бою шалений від вина.
66Він ворогів прогнав, Він їх принизив,
ганьби цієї їм уже не змити.
67Тож зрікся Бог намету Йосипа#78:67 намету Йосипа Очевидно, йдеться про святий намет у Шило.,
й коліно Ефраїма не обрав#78:67 коліно… не обрав Ефраїмове коліно було найбільшим і найвпливовішим серед ізраїльських колін. Тут, очевидно, йдеться про царя Саула, який теж належав до ефраїміїв і від якого Бог відвернувся, дарувавши прихильність наступному цареві — Давиду..
68Коліно Юди вибрав Бог, Сіон обрав,
ту гору, що її Він любить.
69Він стіни звів святого храму, як зводив гори;
створив фундамент, як створив і землю.
70Давида Бог обрав Своїм слугою.
Давид стеріг овець в кошарі,
та Бог його забрав від них.
71Віднявши від грудей,
поставив Бог його пасти Своїх людей —
отару Якова й отару Ізраїля.
72Тож пас Давид народ із чистим устремлінням
і вправною рукою вів його.
Currently Selected:
Псалми 78: UMT
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Bible League International
