Євреїв 10
10
1Бо закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими самими жертвами, які щороку постійно приносять, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними.
2Інакше хіба їх не перестали б приносити, тому що жертвоприносці, один раз очистившись, не мали б уже ніякого усвідомлення гріхів?
3Але ними щороку нагадується про гріхи.
4Бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи.
5Тому Христос, входячи у світ, каже: Жертви й приношення Ти не схотів, а приготував Мені тіло;
6цілопалень і жертв за гріх Ти не побажав.
7Тоді Я сказав: Ось іду (на початку книги написано про Мене) виконати Твою волю, Боже.
8Сказавши вище: Жертви й приношення та цілопалень і жертв за гріх Ти не схотів і не побажав (які приносяться за Законом), —
9тоді сказав: Ось іду виконати Твою волю, Боже. Він скасовує перше, щоб установити друге.
10За цією-то волею ми освячені принесенням тіла Ісуса Христа один раз.
11І кожен священник щодня стоїть, служачи й багато разів приносячи одні й ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
12А Він, принісши одну жертву за гріхи назавжди, сів праворуч Бога,
13далі чекаючи, поки Його вороги не будуть покладені підніжком для Його ніг.
14Бо Він одним приношенням назавжди зробив досконалими тих, кого освячує.
15Про це свідчить нам і Святий Дух, бо після того, як сказав:
16Ось завіт, який Я укладу з ними після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхні серця і напишу їх на їхніх розумах, —
17потім додав: І їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю.
18А де прощення їх, там вже не потрібне приношення за гріх.
19Тому, брати, маючи сміливість входити у святе святих завдяки крові Ісуса,
20шляхом новим і живим, який Він відкрив нам через завісу, тобто Свою плоть,
21і маючи великого Священника над домом Божим,
22приходьмо зі щирим серцем, з повнотою віри, кропленням очистивши серця від злої совісті і обмивши тіло чистою водою.
23Тримаймось визнання надії непохитно, бо вірний Той, що обіцяв.
24І думаймо один про одного, щоб спонукати до любові й добрих діл,
25і не залишаймо свого зібрання, як є в деяких звичай, а вмовляймо один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня.
26Бо якщо ми свавільно грішимо після отримання пізнання істини, то вже не залишається жертви за гріхи,
27а якесь страшне очікування суду й люті вогню, що ось-ось пожере противників.
28Той, хто відкинув Закон Мойсея, без милосердя помирає за свідченням двох чи трьох свідків.
29Наскільки тяжчої кари, думаєте, заслужить той, хто потопче Сина Божого, і визнає за несвяту кров завіту, якою був освячений, і образить Духа благодаті?
30Бо ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене помста, Я відплачу, — каже Господь. І ще: Господь буде судити Свій народ.
31Страшно впасти в руки Бога живого!
32Згадайте попередні дні, в які ви, бувши просвічені, витерпіли велику боротьбу страждань,
33то самі серед ганьби і скорбот будучи видовищем, то ставши співучасниками тих, з якими так поводилися.
34Бо ви й моїм кайданам співчували, і пограбування свого майна прийняли з радістю, знаючи, що у вас самих є на небесах майно краще і неминуще.
35Тож не відкидайте своєї сміливості, яку чекає велика нагорода.
36Бо вам потрібне терпіння, щоб, виконавши волю Божу, отримати обітницю.
37Бо ще зовсім-зовсім трохи, і Той, Хто йде, прийде і не забариться.
38А праведний житиме вірою, а якщо відступить, то не благоволить до нього Моя душа.
39Ми ж не з тих, що відступають на загибель, а з тих, що вірують на спасіння душі.
Currently Selected:
Євреїв 10: НУП
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко
Євреїв 10
10
1Бо закон, маючи тінь майбутніх благ, а не сам образ речей, одними й тими самими жертвами, які щороку постійно приносять, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять з ними.
2Інакше хіба їх не перестали б приносити, тому що жертвоприносці, один раз очистившись, не мали б уже ніякого усвідомлення гріхів?
3Але ними щороку нагадується про гріхи.
4Бо неможливо, щоб кров биків і козлів усувала гріхи.
5Тому Христос, входячи у світ, каже: Жертви й приношення Ти не схотів, а приготував Мені тіло;
6цілопалень і жертв за гріх Ти не побажав.
7Тоді Я сказав: Ось іду (на початку книги написано про Мене) виконати Твою волю, Боже.
8Сказавши вище: Жертви й приношення та цілопалень і жертв за гріх Ти не схотів і не побажав (які приносяться за Законом), —
9тоді сказав: Ось іду виконати Твою волю, Боже. Він скасовує перше, щоб установити друге.
10За цією-то волею ми освячені принесенням тіла Ісуса Христа один раз.
11І кожен священник щодня стоїть, служачи й багато разів приносячи одні й ті самі жертви, які ніколи не можуть усунути гріхів.
12А Він, принісши одну жертву за гріхи назавжди, сів праворуч Бога,
13далі чекаючи, поки Його вороги не будуть покладені підніжком для Його ніг.
14Бо Він одним приношенням назавжди зробив досконалими тих, кого освячує.
15Про це свідчить нам і Святий Дух, бо після того, як сказав:
16Ось завіт, який Я укладу з ними після тих днів, — каже Господь: вкладу Мої закони в їхні серця і напишу їх на їхніх розумах, —
17потім додав: І їхніх гріхів та їхніх беззаконь більше не згадаю.
18А де прощення їх, там вже не потрібне приношення за гріх.
19Тому, брати, маючи сміливість входити у святе святих завдяки крові Ісуса,
20шляхом новим і живим, який Він відкрив нам через завісу, тобто Свою плоть,
21і маючи великого Священника над домом Божим,
22приходьмо зі щирим серцем, з повнотою віри, кропленням очистивши серця від злої совісті і обмивши тіло чистою водою.
23Тримаймось визнання надії непохитно, бо вірний Той, що обіцяв.
24І думаймо один про одного, щоб спонукати до любові й добрих діл,
25і не залишаймо свого зібрання, як є в деяких звичай, а вмовляймо один одного, і тим більше, чим більше бачите наближення того дня.
26Бо якщо ми свавільно грішимо після отримання пізнання істини, то вже не залишається жертви за гріхи,
27а якесь страшне очікування суду й люті вогню, що ось-ось пожере противників.
28Той, хто відкинув Закон Мойсея, без милосердя помирає за свідченням двох чи трьох свідків.
29Наскільки тяжчої кари, думаєте, заслужить той, хто потопче Сина Божого, і визнає за несвяту кров завіту, якою був освячений, і образить Духа благодаті?
30Бо ми знаємо Того, Хто сказав: У Мене помста, Я відплачу, — каже Господь. І ще: Господь буде судити Свій народ.
31Страшно впасти в руки Бога живого!
32Згадайте попередні дні, в які ви, бувши просвічені, витерпіли велику боротьбу страждань,
33то самі серед ганьби і скорбот будучи видовищем, то ставши співучасниками тих, з якими так поводилися.
34Бо ви й моїм кайданам співчували, і пограбування свого майна прийняли з радістю, знаючи, що у вас самих є на небесах майно краще і неминуще.
35Тож не відкидайте своєї сміливості, яку чекає велика нагорода.
36Бо вам потрібне терпіння, щоб, виконавши волю Божу, отримати обітницю.
37Бо ще зовсім-зовсім трохи, і Той, Хто йде, прийде і не забариться.
38А праведний житиме вірою, а якщо відступить, то не благоволить до нього Моя душа.
39Ми ж не з тих, що відступають на загибель, а з тих, що вірують на спасіння душі.
Currently Selected:
:
Highlight
Share
Copy
Want to have your highlights saved across all your devices? Sign up or sign in
Copyright © 2021 by Ю. Л. Попченко