Буття 2

2
Сьомий день — відпочинок
1Отже, закінчено було створення неба, землі й усього, що населяє їх. 2Бог закінчив працю Свою, і сьомого дня відпочивав від трудів. 3Він благословив сьомий день і освятив його, бо саме цього дня відпочивав від тієї праці, якою був зайнятий, створюючи світ.
Початок людства
4-5Ось історія про створення неба й землі. Того дня, коли Господь Бог#2:4-5 Господь Бог Або «Ягве». Див.: «Ягве». створив землю й небо, на землі не росло ще жодного польового куща. Жодна рослина в полі не пустила ще паростків своїх, бо Господь Бог не послав іще дощу на землю. Не було ще людини, щоб порати землю. 6Води здіймалися з-під землі і зрошували поверхню.
7Тоді Господь Бог зліпив людину з пороху земного#2:7 з пороху земного Древньогебрейське слово «чоловік», «людина» або «Адам» близьке за звучанням до слова «земля» або «червона глина». і вдихнув у неї через ніздрі життя. І став той чоловік живою істотою. 8Потому Господь Бог посадив сад на сході#2:8 на сході Як правило, йдеться про територію між річками Тиґр і Євфрат і далі на схід аж до Перської затоки., у місці, що звалося Едем, і поселив там чоловіка, якого створив. 9Із землі Господь Бог зростив різні види дерев, які були гарні на вигляд і добрі на поживу. Посеред саду росли дерево життя й дерево пізнання добра і зла.
10Через Едем текла ріка, що зрошувала сад. Нижче вона ділилася й утворювала чотири менших річки. 11Назва першої Пішон. Вона текла навколо землі Хавіли. 12І золото в цій країні добре. Також є ароматична смола і камінь онікс. 13Назва другої річки була Ґіхон. Вона текла довкруги землі Куш. 14Назва третьої річки Тиґр, що на сході від Ассирії. Четверта річка звалася Євфрат#2:14 Тиґр… Євфрат Дві найбільші річки, що протікали через Вавилон та Ассирію..
15Господь Бог оселив чоловіка в Едемськім саду доглядати його й дбати про землю. 16І наказав йому Господь Бог: «Ти можеш їсти будь-який плід з будь-якого дерева. 17Та не їж із дерева пізнання добра і зла, бо в день, коли з’їси плід із нього, то того ж дня напевно тобі померти».
Перша жінка
18І мовив Господь Бог: «Не годиться чоловікові бути самому. Я створю йому помічника, такого ж, як і він». 19І з землі Господь Бог зліпив усіх тварин, що в полі, і всіх птахів, що в небі. Тоді Він привів їх до чоловіка, щоб дізнатися, як той назве їх. І так як чоловік називав кожну живу істоту, таке й було її ім’я. 20І чоловік дав ім’я всій прирученій худобі, всім птахам небесним і всім диким звірям. Але помічника, подібного чоловікові, так і не було знайдено.
21Тоді Господь Бог примусив чоловіка заснути міцним сном. І поки той спав, Господь Бог вийняв одне з його ребер і заживив тіло навколо місця, звідки взяв ребро. 22Узяв Господь Бог те ребро і витворив із нього жінку, і привів її до чоловіка. 23І вигукнув чоловік:
«Нарешті! З’явилася людина, подібна мені!
Це кістка від моїх кісток,
плоть від моєї плоті.
І зватиметься вона жінкою,
бо взята з чоловіка».
24Через це й залишає чоловік своїх батьків, щоб, з’єднавшись із жінкою своєю, стати з нею єдиною плоттю.
25І були вони голими, чоловік і його жінка, але не соромилися.

Выбрано:

Буття 2: UMT

Выделить

Поделиться

Копировать

None

Хотите, чтобы то, что вы выделили, сохранялось на всех ваших устройствах? Зарегистрируйтесь или авторизуйтесь