Популярні біблійні вірші з Єремії 17

Поділитись

Та благословенна людина, яка поклала надію на Господа, і Господь буде його надією. І він буде, як родюче дерево при водах, і у вологості випустить своє коріння, і не злякається, коли прийде спека, і в нього буде розлогий стовбур, він не побоїться в рік посухи і не перестане давати плоду.

Серце глибоке понад усе, і це — людина. І хто її пізнає?

Я — Господь, Той, Хто досліджує серця і випробовує нирки, щоб кожному дати за його дорогами і за плодами його побажань.

Проклята людина, яка має надію на людину і опирається на нього тілом свого рамена, а від Господа відійде його серце! І він буде, як билина в пустелі, не побачить, коли прийде добро, і поселиться на узбережжях, у пустелі, у соляній землі, яка не заселена.

Оздоров мене, Господи, і вилікуюсь. Спаси мене, і врятуюся. Адже Ти є моя похвала.