Отже, перший Завіт мав постанови, служіння та земну святиню.
Тож був збудований перший намет, в якому були світильник, стіл і хліби покладання, який називається Святе.
За другою завісою — намет, що називається Святе Святих;
він мав золоту кадильницю, ковчег Завіту, повністю покритий золотом, в якому містилася золота посудина, в якій була манна, розквітла палиця Аарона і скрижалі Завіту.
А над ним — херувими слави, які затінюють престол благодаті, про що нині не час говорити докладно.
Згідно з установленням, до першого намету постійно входили священики, щоб виконувати служіння;
до другого — один раз на рік входив лише первосвященик, не без крові, яку приносив за себе і за гріхи народу.
Святий Дух засвідчує те, що дорога до святині ще не відкрита, доки стоїть перший намет.
Він — образ теперішнього часу, в якому приносяться дари й жертви, які не можуть зробити досконалим сумління того, хто служить;
які стосуються тільки їжі, напоїв, різних обмивань, постанов щодо тіла, і залишаються до часу виправлення.
А Христос, Первосвященик майбутніх благ, прийшов через більший, досконаліший, нерукотворний намет, тобто неземної будови;
і не завдяки крові козлів і телят, а завдяки власній крові Він увійшов один раз до святині й здійснив вічне викуплення.
Бо якщо кров козлів і телят та з водою змішаний попіл телиці, коли ним покропити, освячує нечистих для очищення тіла,
то наскільки більше кров Христа, Який вічним Духом приніс Себе, непорочного, Богові, очистить наше сумління від мертвих діл, щоб ми служили Живому Богові!
Біблія
Біблія для діточок
