Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим.
Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів.
У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води.
Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга].
Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав.
Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим?
Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене.
Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи!
І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити.
Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль.
Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи!
Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити?
Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці.
Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі.
Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус.
І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу.
Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я.
Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.
У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить.
Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися.
Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє,
оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові,
щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.