Вiд Iвана 5:1-23
Вiд Iвана 5:1-23 Біблія в пер. Івана Огієнка 1962 (UBIO)
Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов. А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п’ять ґанків. У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено. Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу. А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим. Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим? Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить. Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи! І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була, тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого. А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи. А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи? Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці. Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого! Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус. І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу. А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я. І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним. Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить. Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались. Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові, щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.
Вiд Iвана 5:1-23 Свята Біблія: Сучасною мовою (UMT)
Після цього настало юдейське свято, й Ісус пішов до Єрусалиму. Там біля Овечих воріт є купальня, що звалася арамійською Вифезда і мала п’ять критих галерей з колонами. У тих галереях лежало багато хворих, сліпих, кривих та немічних. [Вони чекали, поки вода почне вирувати]. [І час від часу Ангел Господній сходив з неба, щоб збовтати воду. І той, хто першим входив у ту воду, одразу видужував, хоч би якою хворобою він страждав]. І був там чоловік, який хворів на той час уже тридцять вісім років. Коли Ісус побачив, що той чоловік лежить там, і знаючи, що він хворіє так давно, Він запитав: «Хочеш одужати?» Хворий Йому відповів: «Господи, нікому мене занурити у воду, коли вона починає вирувати. Поки я намагаюся дістатися до купелі, як мене завжди хтось випереджає». Ісус сказав йому: «Вставай, візьми постіль свою і ходи». І чоловік одразу ж одужав, узяв постіль свою і почав ходити. І сталося це в суботу. Юдеї почали говорити щойно зціленому: «Сьогодні субота, і Закон забороняє носити постіль у руках!» Той відповів: «Чоловік, Котрий зцілив мене, сказав: „Візьми постіль свою і ходи”». Тоді вони спитали його: «Хто цей Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль і йти?» Але зцілений не знав, Хто то був. Оскільки там було багато людей, то Ісус пішов звідти, щоб Його не помітили. Пізніше Ісус знайшов того чоловіка у храмі й мовив до нього: «Ось ти вже й видужав, тож не гріши більше, аби з тобою чогось гіршого не сталося». І той чоловік пішов. І він розповів юдеям, що це Ісус зцілив його. Через те й стали переслідувати юдеї Ісуса, бо Він усе це робив у суботу. Ісус сказав їм: «Отець Мій працює весь час безперервно, то й Я мушу так працювати». Через це, ще дужче юдеї захотіли вбити Його. Вони казали: «Він не лише порушив Закон про суботу, а й Бога Отцем Своїм називав, тим самим ставлячи Себе нарівні з Богом». І мовив Ісус: «Істинно кажу вам: Син нічого не може вчинити зі Своєї волі. Він мусить побачити, що Отець Його робить. Отже, що робить Отець, те й Син Його робить. Отець любить Сина Свого і не приховує від Нього нічого з того, що робить, і покаже Він ще більші справи, ніж ті, що ви бачили, тож ви дивуватиметеся. Так само, як Отець воскрешає померлих і дає їм життя, так і Син повертає життя тим, кому забажає. Отець нікого не судить. Він віддав право судити Сину Своєму, щоб усі люди шанували Сина, як вони шанують Отця. Людина, яка не шанує Сина, не шанує й Отця, Котрий послав Його.
Вiд Iвана 5:1-23 Переклад. Ю. Попченка. (НУП)
Після цього було іудейське свято, й Ісус пішов у Єрусалим. Є ж у Єрусалимі біля Овечих воріт купальня, яка по-єврейськи називається Віфезда і яка має п’ять портиків. У них лежало дуже багато немічних, сліпих, кульгавих, сухих, які чекали руху води. Бо ангел час від часу сходив у купальню і збурював воду, і хто першим заходив у неї після збурення води, той одужував, яку б хворобу не мав. Там був один чоловік, який пробув у немочі тридцять вісім років. Ісус, побачивши, що він лежить, і дізнавшись, що той знаходиться в такому стані вже довгий час, каже йому: Ти хочеш одужати? Немічний відповів Йому: Пане, у мене немає людини, яка б опустила мене в купальню, коли збуриться вода, а поки я сам повзу, хтось інший сходить переді мною. Ісус каже йому: Устань, візьми свою постіль і ходи! Той чоловік відразу одужав, узяв свою постіль і почав ходити. А в той день була субота. Тож іудеї сказали зціленому: Сьогодні субота, не можна тобі брати постіль. Він відповів їм: Той, Хто мене уздоровив, Він сказав мені: Візьми свою постіль і ходи. Вони запитали його: Хто Той Чоловік, що сказав тобі: Візьми свою постіль і ходи? Та зцілений не знав, хто Він, бо Ісус зник у народі, що був на тому місці. Після цього Ісус знайшов його в Храмі і сказав йому: Ось ти одужав; більше не гріши, щоб не сталося з тобою чогось гіршого. Той чоловік пішов і розповів іудеям, що уздоровив його Ісус. І тому іудеї стали гнати Ісуса і хотіли вбити Його, бо Він робив таке в суботу. Та Ісус відповів їм: Мій Отець до цього часу працює, і Я працюю. Тому іудеї ще більше хотіли вбити Його, бо Він не тільки порушував суботу, а й Своїм Отцем називав Бога, роблячи Себе рівним Богу. Ісус же сказав їм у відповідь: Істинно, істинно вам кажу: Cин нічого не може робити Сам від Себе, а тільки те, що бачить, що робить Отець; бо що Він робить, те й Син так само робить. Бо Отець любить Сина і показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Бо як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче. Бо Отець і не судить нікого, а весь суд віддав Сину, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує Отця, що Його послав.
Вiд Iвана 5:1-23 Переклад Р. Турконяка (УТТ)
Після цього було юдейське свято, і Ісус прийшов у Єрусалим. Є в Єрусалимі біля Овечої брами купальня, що по-юдейському називається Витезда, вона має п’ять критих входів. У них лежало багато недужих, сліпих, кривих, сухих, [які очікували руху води. Бо ангел Господній час від часу сходив до купальні й збурював воду. Хто перший заходив після збурення води, той ставав здоровим, хоч би якою була його недуга]. Був там один чоловік, який тридцять вісім років нездужав. Ісус, побачивши його, як лежав, і, знаючи, що довго він уже хворіє, сказав йому: Чи ти хочеш стати здоровим? Хворий відповів Йому: Пане, не маю людини, яка вкинула б мене до купальні, коли забурлить вода. Коли ж я приходжу, то інший уже заходить раніше за мене. Каже йому Ісус: Устань, візьми постіль свою і ходи! І чоловік тут же став здоровим, узяв свою постіль і почав ходити. Була тоді субота. Тому юдеї казали до того, хто видужав: Нині субота, і не годиться тобі носити свою постіль. Він же відповів їм: Той, Хто мене оздоровив, сказав мені: Візьми свою постіль і ходи! Вони запитали його: Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти й ходити? Оздоровлений не знав, Хто Він, бо Ісус увійшов у натовп, який був на тому місці. Згодом Ісус зустрів його в храмі й сказав йому: Ось видужав ти. Не гріши більше, щоби чого гіршого не сталося тобі. Пішов цей чоловік і сповістив юдеям, що його оздоровив Ісус. І стали юдеї переслідувати Ісуса [й намагалися Його вбити] за те, що робив таке в суботу. Ісус же відповів їм: Мій Отець працює дотепер, — працюю і Я. Отже, юдеї ще більше намагалися Його вбити не тільки за те, що порушував суботу, але й що Бога називав Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові. У відповідь Ісус говорив їм: Знову й знову запевняю вас: Син не може робити нічого Сам від Себе, а тільки те, що бачить, як Отець робить; що Він робить, — те й Син також робить. Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить, і покаже Йому діла ще більші від цих, щоб ви дивувалися. Отож, як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє, оскільки Отець не судить нікого, але весь суд передав Синові, щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує і Отця, Який Його послав.
Вiд Iвана 5:1-23 Біблія в пер. П.Куліша та І.Пулюя, 1905 (UKRK)
Після сього було сьвято Жидівське; і прийшов Ісус у Єрусалим. У Єрусалимі ж коло Овечих воріт є купіль, що зветь ся по єврейськи Ветезда, з пятьма ходниками. В них лежало велике множество недужих, слїпих, кривих, сухих, що дожидали движення води. Ангел бо певного часу спускавсь у купіль і збивав воду: хто ж первий улазив після збивання води, одужував, якою б нї мучив ся болестю. Був же там один чоловік, що трийцять і вісїм років був у недузї. Сього побачивши Ісус лежачого, й відаючи, що довгий уже час нездужає, рече йому: Хочеш одужати? Відповів Йому недужий: Господи, чоловіка не маю, щоб, як зібєть ся вода, вкинув мене в купіль; як же прийду я, инший поперед мене влазить. Рече йому Ісус: Устань, візьми постїль твою, та й ходи! І зараз одужав чоловік, і взяв постїль свою, та й ходив; була ж субота того дня. І казали Жиди сцїленому: Субота; не годить ся тобі брати постелї. Відказав їм: Хто оздоровив мене, той менї сказав: Візьми постїль твою, та й ходи. Питали ж його: Що то за чоловік, що сказав тобі: Візьми постїль твою, та й ходи? Той же, що одужав, не знав, хто Він; бо Ісус відійшов геть, як народ був на місцї тому. Опісля знаходить його Ісус у церкві, і рече йому: Оце одужав єси; не гріши більш, щоб гіршого тобі не стало ся. Пійшов чоловік, та й сповістив Жидів, що се Ісус, що оздоровив його. За се гонили Ісуса Жиди й шукали Його вбити, що се зробив у суботу. Ісус же відказав їм: Отець мій і досї робить і я роблю. За се ж ще більш шукали Його Жиди вбити, що не то ламле суботу, а ще й Отцем своїм зве Бога, рівним себе ставлячи Богу. Озвав ся ж Ісус і рече їм: Істино, істино глаголю вам: Не може Син нїчого робити від себе, коли не бачить, що Отець те робить: що бо Той робить, те й Син так само робить. Отець бо любить Сина, і все показує Йому, що сам робить; і більші сих покаже Йому дїла, щоб ви дивувались. Бо, як Отець воскрешає мертвих і оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює. Бо Отець і не судить нїкого, а суд увесь дав Синові, щоб усї шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що післав Його.