Вийшовши, [Ісус] побачив багатьох людей, змилосердився над ними і оздоровив їхніх хворих.
А як звечоріло, підійшли до Нього учні, та й кажуть: Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоби пішли у села купити собі їсти.
Ісус же відповів їм: Не треба їм іти, ви дайте їм їсти!
Та вони говорять Йому: Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби.
А Він сказав: Принесіть їх Мені сюди.
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, звернув погляд до неба, поблагословив і, переломивши, дав хліб учням, а учні — людям.
І всі їли й наїлися, і назбирали залишків дванадцять повних кошиків.
А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
І зараз же звелів [Ісус Своїм] учням сісти в човна й плисти раніше за Нього на інший бік, а Він тим часом відпустить людей.
Відпустивши народ, піднявся Сам на гору, щоб молитися. Як звечоріло, Він залишався там на самоті.
Човен уже був далеко від берега; його кидали хвилі, бо дув супротивний вітер.
У четверту сторожу ночі [Ісус] попрямував до них, ідучи по морю.
А учні, побачивши, що Він іде по морю, жахнулися, кажучи, що це привид, і зі страху закричали.
Зараз же сказав їм Ісус: Кріпіться, це Я, не бійтеся!
Петро, озвавшись до Нього, сказав: Господи, коли це Ти, накажи, щоб я пройшов до Тебе по воді!
Він же сказав: Іди! І, вийшовши із човна, Петро пішов по воді, щоб іти до Ісуса.
Та, побачивши сильний вітер, злякався, почав тонути і закричав, гукаючи: Господи, спаси мене!
І зараз Ісус, простягнувши руку, схопив його, та й каже йому: Маловірний, чому ти засумнівався?
Коли вони ввійшли до човна, вітер стих.
А ті, які були в човні, поклонилися Йому, кажучи: Ти насправді є Божий Син!
Перепливши, ступили на землю Генісаретську.
Упізнавши Його, люди цієї місцевості сповістили всю околицю, принесли до Нього всіх хворих
і благали Його, щоб тільки доторкнутися до краю Його одягу; і ті, хто доторкався, — одужували.